Радянські плакати– особливовитончений спосіб пропаганди та агітації в СРСР. Вони слугували простим і наочним прикладом для дії, закликом до «радянських» ідеалів.
Особливу цікавість викликаються довоєнні плакати, коли влада «червоних» тільки встановлювалася і необхідно було запевнити населення в доцільності такого способу життя.
З кольорових картинок дивляться «емоційні монстри» - гіперболізовані страхітливі польські пани, які нібито «заберуть український хліб», «зрадник Петлюра», який уклавши Варшавський договір 1921 р. з Польщею сподівався на допомогу від поляків в боротьбі з радянськими республіками. Тому радянська пропаганда показує його в негативному образі, як не жалкує і лайливих слів для держави Польщі.
Висвячена так само проблематика першого голоду 1921-1923 рр., який був викликаний політикою «воєнного комунізму», яку пропагували більшовики, що полягала у продрозкладці, насильницькій колективізації та боротьбою з «куркульським бандитизмом». Хоч були на цей голод і були природні причини, такі як посуха травня-червня 1921 р., але головна ідея була подолати збройний селянський опір, який чинили в українських землях. Цікавість викликає плакат зі свідченнями допомоги в подоланні голоду Американською адміністрацією допомоги «АРА», який довгий час був заборонений для показу, як «буржуазний».
Окремі екземпляри присвячені політиці НЕПу, а саме заміні продрозкладки продатком, який мав полегшити збір зерна з українського селянина, адже саме з українських земель мала зібратися найбільша кількість посівів.
Збагачували фантазію про «світле комуністичне майбутнє» плакати присвячені рокам утвердження Сталіна при владі. На них рясніють заклики до форсованої індустріалізації, і як спосіб її здійснення, стахановський рух.
Цинізмом просякнуті плакати 1932-1933 рр., під час того як українське населення потерпало від голоду проводилися пошуки «ворогів революції», «саботажників», «куркулів». Колгоспи, які не виконали план хлібозаготівель заносилися на чорні дошки. У провалі планів звинувачували українське селянство, а не дії радянської влади, які були направлені на знищення народу. Тому ці події й називаються Голодомором, що являється геноцидом нашого народу.
Радянські плакати 1937 року присвячені новій Конституції УРСР, за якою і був поміняний порядок слів в абревіатурі визначення української республіки з Української Соціалістичної Радянської Республіки – на Українську Радянську Соціалістичну Республіку, щоб поставити більший акцент на невід’ємності України від СРСР. Також відзначили на плакатах і радянську систему виборів «за одного кандидата», тому що багатопартійність була заборонена. Якщо ти погоджувався з єдиним кандидатом, який був записаний у бюлетені, то ти мав кинути його пустим в урну, якщо ти проявляв незгоду з цим рішенням ти мав пройти в кабінку аби закреслити це ім’я, але за умов масових репресій та ідеологізації суспільного життя, що так само мають відображення в плакатах, майже не знаходилося сміливців, які б наважувалися викреслити єдиного кандидата від комуністичної партії більшовиків.
Для утвердження культу особи, який провадив Сталін, необхідне було ідеологічне підґрунтя, і таке знаходимо в радянських плакатах 1937 р. Він виступає «захисником дітей», хоча ця дівчинка Геля постраждала від сталінських репресій, її батька було розстріляно, а мати вкоротила собі віку.
Радянські довоєнні плакати слугували рупором для комуністичної пропаганди, користуючись неосвіченістю та ідеологізацією, залякуванням населення виконували свою функцію досить вдало.
