Через воєнну агресію російської федерації проти України все більше й більше українських школярів задумуються про вступ у вищі навчальні заклади країн Європейського Союзу. Досвід української студентки Яни Копиної став би в пригоді українським абітурієнтам, які бажали б навчатись у Ягеллонському університеті в Польщі.
– Яно, Ви є студенткою Ягеллонського університету. Чи важко там вчитися?
– Так, я – студентка Ягеллонського університету. Чесно кажучи, отримати диплом – не просто, але воно того варте. Ви повинні бути готові, що у вас не буде багато вільного часу. Все це тому, що у них трохи інша система навчання. Ми звикли, що коли ми приходимо на урок чи лекцію, викладач чи професор пояснює нам тему, і тільки тоді ми доучуємо щось самостійно вдома, щоб приготуватися до наступного уроку. Але в моєму університеті так не виходить, оскільки треба читати досить багато, наприклад, потрібно вчитися самостійно. Кількість годин на самоосвіту та самопідготовку вдвічі, а іноді, я б сказала, у три рази більше, ніж години з професором. Тож мова йде лише про вашу роботу, і саме тому ви повинні бути дуже працьовитими. Якщо ж ви ліниві, то це так не працюватиме, а буде працювати проти вас. І якщо говорити про мою спеціальність IRAS (International Relations and Area Studies) –Міжнародні відносини та місцеві дослідження, я хотіла б зазначити, що вам потрібно буде читати багато та написати купу есе, 2000 слів – це мінімум.
– Справді? 2000 слів на одне есе?
– 2 000 слів, так. В перший рік навчання була тисяча, це був мінімум, але в більшості випадків, дві тисячі. Наприклад, якщо говорити про Університет Глазго (там Яна проходила стажування), мені ще потрібно зробити одне дослідження, звіт, і він на три тисячі слів.
– Неймовірно!
– Так, і мова йде про статистику. Це не філософія, де ви можете подумати, ходити коло та навколо, поділитися своїми думками й щось описати, щось пояснити. А якщо говорити про статистику, ви не зможете цього зробити в есе. Тож я звикла до однієї тисячі слів, як мінімум, і тепер на другому році навчання ми точно повинні писати довші есе на мінімум дві тисячі слів. Тому ви повинні бути готовими, бути дуже працьовитим і писати багато есе.
Однак я мушу визнати, що програма дійсно корисна, тому що ми маємо велику різноманітність курсів, таких як право, економічна дипломатія, історія, статистика, іноземні мови, міжнародна безпека та кібербезпека. Тож після цих надзвичайно різноманітних курсів, ви неодмінно оберете те, що вам найбільше до вподоби, а потім здобудете ступінь магістра.
Крім того, я хотіла б зазначити, що я є керівником групи міжнародного співробітництва в SAIAD (в Студентській асоціації міжнародних відносин і розвитку). Це наша студентська організація, і зараз ми працюємо над проєктом дипломатичних переговорів. У нас є зустрічі з послами, і я дуже рада бути частиною цього, тому що ми зустрічаємось з цікавими людьми, я часто публікую інформацію про це у Facebook. У нас будуть нові зустрічі, тож я обов’язково опублікую, щоб кожен міг приєднатися до нас, не лише для студентів Ягеллонського університету, а це й відкриті зустрічі. Тому мені дуже подобається мій університет, і я приємно вражена ним.
– Тож які мови ви вивчаєте в Ягеллонському університеті? Ви згадали про іноземні мови.
Так, цього року я вирішила обрати лише одну мову іспанську; однак у нас є велика різноманітність мов, які ви можете вивчати: китайську, арабську або італійську. Крім того, вони дають вам можливість вибрати мову, яку ви бажаєте вивчати, і якщо у вас є, наприклад 10 людей у вашій групі, які хотіли б вивчати нову мову, якої немає у списку в університеті, наприклад, українську, групі буде надана така можливість.
Тому вони звертають на вас увагу, дають вам можливість вибору, можливість щось запропонувати. Зараз я вивчаю іспанську, і мені вона дуже подобається. Я б сказала, що спочатку це не так просто, як й з усіма іншими мовами, тому що на початку у вас є багато матеріалу, багато нового, чому можна навчитися, але мені це подобається.
– А що потрібно знати, щоб вступити до Ягеллонського університету?
– Слід сказати, що треба мати високі оцінки та брати участь у позакласній діяльності, наприклад, займатися волонтерством, самоврядуванням у вашій школі, виконанням проєктів для деяких шкільних організацій. Що б ви не робили, ви повинні бути активними, і я б сказала, що дуже важливо бути всебічно розвиненими, тому що ви маєте бути підготовленими до будь-чого.
Я не впевнена щодо вступу на інші факультети, але в моїй ситуації співбесіда була найважливішою складовою для вступу. Вступ вирішувався на 100 відсотків на співбесіді. Тому якщо вам подобаються співбесіди, то ви – майбутній студент. На співбесіді до мене були дуже різні запитання, наприклад, щодо останньої книги, яку я прочитала, і чому саме цей університет, що я б змінила у світі. Таким чином ви повинні бути дійсно готові до всього, до чого не можете бути підготовлені заздалегідь.
Ви не зможете списати щось, тому що вони питатимуть вас те, чого ви не очікуєте.
– Ви пам’ятаєте, що Ви відповіли на ці запитання?
– Чесно кажучи, якщо говорити про книгу, то так, і навіть вона лежала тоді на моєму столі, і я могла її їм показати.
– А які б зміни Ви зробили у світі?
– Щодо змін у світі, я пам'ятаю, що моя відповідь була про початок пандемії, тому я точно згадала щось про неї, але ми не дуже добре знали про неї, тому що співбесіда була наприкінці лютого, і я також згадала про війну і мир, тому що ці теми були пов'язані з моєю спеціальністю. Відповідь повинна була підготовленою на ходу, і навіть якщо ви не знаєте, чим ви насправді плануєте займатися, вам прийдеться щось сказати. Вони також цікавляться вашими планами на майбутнє. Йдеться не тільки про ваші високі оцінки, тому що співбесіда все вирішить. Після співбесіди вони приймуть рішення про вас і ваше майбутнє в університеті.
– З яких країн Ваші одногрупники з університету і звідки саме професура Ягеллонського університету? Мені здається, що я бачив різні Ваші фотографії, і вони з різних країн, я правий?
– Так, ви безперечно праві, тому що мої однолітки з Ягеллонського університету є з 39 країн. Багато студентів є зі Сполучених Штатів, Південної Кореї, Японії, безумовно, з України, а також з Німеччини, Австрії, Італії, Іспанії, Канади, Угорщини та Фінляндії, тобто звідусіль, а також з Латинської Америки, а саме з Бразилії.
– Дякую, Яно, що поділилися таким неоціненним досвідом!
– І Вам дякую!
