Лексична помилка – це порушення лексичної мовної норми. Пригадаємо, що лексикологія – це розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови, лексичне значення слова.
До найпоширеніших лексичних помилок належать такі:
- тавтологія;
- плеоназм;
- багатослів’я;
- дублювання іменника займенником;
- уживання слів у невластивому значенні;
- уживання нелітературних слів та ін.
Перші дві лексичні помилки часто сплутують. Тавтологію і плеоназм нерідко вважають синонімами. Ці поняття схожі, проте зовсім не тотожні.
Тавтологія – це повторення одного і того ж слова або однокореневих слів. Наприклад: Я пам’ятаю той час, коли я ходила в дитячий садок. Або ж: Сьогодні випало багато снігу. Ми зліпили сніговика.
Плеоназм – це слова із тотожним значенням, але з різними коренями. Найчастіше плеоназм виникає через те, що в одному і тому ж реченні вживають питомо українське слово і його іншомовний відповідник. Наприклад: Моя подруга – креативна і творча особистість. «Креативна» і «творча» – це слова з однаковим значенням. Або: Колишній екс-президент зустрівся із журналістами. Екс – це частка або ж префіксоїд зі значенням «колишній».
Багатослів’я – це невиправдане вживання окремих слів, які не несуть нової інформації у реченні, лише дублюють попередню. Наприклад: Це моя власна думка. Слово «власна» у реченні зайве. Воно не несе нової інформації. Основне змістове навантаження має займенник «моя».
Надзвичайно поширеною лексичною помилкою є дублювання іменника займенником. Немає нічого дивного в тому, що її часто допускають учні. Насправді навіть філологи нерідко у своєму мовленні невиправдано дублюють іменник займенником. Іноді вони роблять це несвідомо. Скажімо, займенники часто вживають тоді, коли намагаються заповнити паузи в мовленні. Приклад такої лексичної помилки: Ця книжка, вона була дуже цікава. Мій товариш, він навчається дуже добре. Проте якщо займенник стоїть після відокремленої обставини і не дублює в реченні якогось іменника, його вживання цілком виправдане. Заохочена високою оцінкою, вона ще наполегливіше почала навчатися.
Уживання слів у невластивому значенні. Як приклад, хочу навести слово, яке майже завжди неправильно вживають. Це – лексема «являтися». Запам’ятайте! Являтися може хтось або щось уві сні, а також являтися може привид (звичайно, моторошно, але якщо ви вирішите написати готичний роман – це слово буде доречне у стосунку до примар). В інших випадках лексема буде вважатися калькою з російської мови. Отже, «являтися» – це не синонім слова «бути». Неправильно: Моя сестра являється відомою письменницею. Правильно: Являйся, зіронько, мені хоч в сні (І. Франко). Наведу ще один приклад. Розглянемо слово «вірно». Це – прислівник, який утворився від прикметника «вірний». Вірний – те ж саме, що й відданий; той, хто не зраджує. Тож запам’ятайте: вірною може бути людина, а відповідь – правильна. Вірно можна кохати, а зрозуміти – правильно.
Уживання нелітературних слів. Ця лексична помилка теж дуже поширена. До нелітературних слів ми відносимо росіянізми, полонізми, просторічні слова, жаргонізми, сленгізми, арготизми, діалектні слова. Хочу лише зазначити, що немає нічого поганого в тому, щоб спілкуватися з близькими рідним діалектом. Наша мова дуже багата. Діалекти її тільки урізноманітнюють. Але коли ви пишете твір чи відповідаєте на уроці, послуговуйтесь лише літературною мовою.
Насправді уникати лексичних помилок неважко. Завжди уважно перечитуйте твір перед тим, як здавати роботу. Іноді, коли ми пишемо висловлення, дуже важко помітити тавтологію. Проте коли перечитуємо, такі слова помітити значно легше. Намагайтеся уникати іншомовних слів. Більшість із них мають відповідники в українській мові. Пам’ятайте, що не лише росіянізми та полонізми засмічують наше мовлення. Надмірне вживання англіцизмів видається неприроднім, а іноді – навіть смішним. Про це є дуже багато жартів у соціальних мережах. Намагайтеся бути лаконічними і конкретними. Не потрібно намагатися, щоб речення було якомога довшим. Набагато важливіше дбати про чистоту мовлення. Бажаю успіхів!
.rTable { display: table; width: 100%;} .rTableRow { display: table-row; } .rTableHeading { background-color: #ddd; display: table-header-group; } .rTableCell, .rTableHead { display: table-cell; padding: 3px 10px; border: 1px solid #999999; } .rTableHeading { display: table-header-group; background-color: #ddd; font-weight: bold; } .rTableFoot { display: table-footer-group; font-weight: bold; background-color: #ddd; } .rTableBody { display: table-row-group; }
