Ґаджети – невід’ємна частина сучасного суспільства
Друге десятиліття ХХІ століття відзначається тенденцією до тотальної «девайсизації» молодіжного культурного простору. Смартфон, планшет, нетбук, IPad, електронна книга, smart годинник – повсякденні речі багатьох школярів. Користуючись їхньою допомогою, юне покоління знаходиться в курсі останніх подій, підтримує широке коло комунікації, отримує різноманітну інформацію.
Глобальна мережа Інтернет – потужне інформаційне джерело сучасності. Будь-які знання, практичний досвід стають доступними. Потрібно відшукати значення певного терміну – звертаємося до Wikipedia. За допомогою Інтернету сьогодні надається чимало відеоуроків, освітніх курсів, вебінарів, тренінгів, майстер-класів. Репетитори, психологи, особистісні коучі проводять живі заняття тет-а-тет через скайп, вайбер. Режим онлайн дозволяє збирати величезні аудиторії слухачів. Участь можлива з будь-якої точки світу.
Ґаджети – зручне, практичне пристосування. Проте…спостерігаємо зворотній бік медалі. Значна частина інформаційних потоків несе шкоду здоров’ю, безпеці, духовно-культурному розвитку молоді. Групи соцмереж «допомагають вбити» вільний час. Діти стають пасивнішими, малорухливими. Мобільний телефон садить зір. Різні ігри, популярні канали відволікають від навчання, знижують увагу, старанність.
Часто шкільні вчителі «ловлять» учнів за прослуховуванням музики, іграми, списуванням під час занять. Багатьма навчальними закладами в Україні порушувалося питання – заборона телефонів у школі.
Освітні можливості Інтернету
Дві третини навчального процесу проходить online. ЗВО і школи запровадили форму дистанційного навчання. Необхідні завдання учень/студент виконує, сидячи вдома за комп’ютером. Такий розпорядок обирають підлітки та дорослі, які цінують свій час. Форма подання шкільної програми – інноваційна, доступна. Сучасні технології допомагають краще зрозуміти матеріал. Урок завершується контрольними питаннями. Регулярно виконуються контрольні роботи, які надсилаються на перевірку учителю.
Школярі стаціонару також отримують значну користь – самоосвіту, підготовку до уроків, екзаменів. Навчальні джерела охоплюють: тематичні відео, аудіоматеріали, презентації, багато інтерактивних ігор, детальних ЗD-моделей.
Створені спеціальні платформи для навчання, які містять усі необхідні матеріали (аудіо-, відео-, текстові файли) на одному сайті. Надійним універсальним ресурсом залишається Вікіпедія. Існує система онлайн тестування, що надає можливості автоматичної перевірки відповідей, видачі результату за декілька секунд. Подібні тести – спосіб надійної підготовки до ЗНО.
Модернізовані Play Market, App Store пропонують навчальні мобільні додатки, мотиваційні інтелектуальні ігри, орієнтовані на передекзаменаційну розумову розминку, розвиток логічного мислення.
В одних навчальних закладах діє сувора заборона на смартфони у школах, в інших активно розширюється використання ґаджетів у навчальному процесі. Багато ліцеїв, гімназій приєдналися до системи електронної школи SMLS. Учні користуються цифровими щоденниками, а вчителі – журналами. Деякі педагоги намагаються максимально впроваджувати «ґаджетизацію» уроків. Використовуються спеціальне програмне забезпечення, задачі та вправи виконуються онлайн. Окремі спецшколи пішли ще далі: розклад занять учні отримують шляхом зчитування QR-коду.
Чи можна носити телефон до школи?
Верховна Рада зареєструвала закон про заборону мобільних телефонів у школі №2792 депутата Олексія Гончаренка, який викликав бурхливі суспільні дискусії. Закон пропонує заборонити користуватися ґаджетами учням та вчителям на період уроків, а під час перерв повертати смартфони власникам. Планшети, інтерактивні дошки – винятки, допустимі для використання з навчальною метою. Правильно організувати тимчасове збереження вилучених телефонів зобов’язана адміністрація школи.
Батьки виступають проти такої «архаїки», пояснюючи: українська школа і так сповнена заборон. Одначе прихована небезпека ери смартфонів – виникнення психологічної залежності. Тонка дитяча психіка швидко вбирає негативний посил сайтів, відео. Підлітковими кумирами стають блогери, що демонструють безглузді або небезпечні речі, які діти намагаються повторювати. Психологи відзначають: соцмережі, онлайн ігри зомбують школярів, викликають неконтрольовану агресію, асоціальну поведінку.
Проблемою сучасних дітей є невміння правильно спілкуватися, відсутність навичок самодисципліни, розсудливого контролю часових рамок. Підлітки легко піддаються масовим впливам. Батьки також подають негативний приклад: замість сімейного дозвілля проводять вечори перед телевізором або онлайн.
Противники і прибічники заборони девайсів знаходять аргументи, що виявляють плюси і мінуси мобільного телефона у школі.
Серед позитивних наслідків закону:
- нормальний перебіг навчального процесу, уникнення відволікаючих факторів;
- підвищення концентрації уваги, відповідно – успішності учнів;
- зниження ризику інтернет-булінгу;
- покращення поведінки;
- зростання відповідальності;
- підвищення соціальної активності, здатності вибудовувати реальні взаємодії
Негативний результат заборони телефонів:
- відсутність позитивних змін через недовершеність законопроекту щодо організаційних аспектів, санкцій;
- відмова від інноваційних методів навчання, що передбачають використання сучасної техніки;
- невміння школярів правильно проводити пошук інформації;
- відсутність необхідної практики користувача освітніх інтернет-програм;
- протести батьків, бунт учнів
Чому важливо навчити дітей правильно користуватися мобільним телефоном і комп’ютером?
Розвитком сучасного світу керує інформаційно-технічний прогрес. Молоде покоління зобов’язане слідувати модернізованим технологіям. Сьогодні комп’ютер, мобільний телефон виконують функцію глобального розширення людських можливостей – пошукових, комунікаційних, навчальних. Девайси виступають своєрідними органами-аналізаторами, які дозволяють досконало пізнавати світ.
Інформаційний хаос зашкалює, тому дитину потрібно зорієнтувати у даному потоці, навчити правильно користуватися пошуковими ресурсами. Учителям інформатики молодших класів варто було б відкласти календарне планування і провести 4-5 уроків, присвячених темам пошуку джерел інформації, типології сайтів, користі-небезпеці соціальних мереж. Дітям треба показати, які існують інтернет-ресурси (освітні, художні, туристичні, наукові, присвячені саморозвитку платформи), пояснити їх практичне значення. Педагоги мають скласти перелік розвивальних youtube-каналів, корисних програм, додатків. Варто розкрити дітям конструктивний аспект сучасних технологій.
Також принципово навчити підлітків критично мислити. Можливість аналізувати отримувану інформацію, порівнювати, перевіряти, обмірковувати – запорука особистісного і професійного успіху. Вчителям, батькам слід показати приклади неправдивих новин, їх негативні наслідки. Розповісти варто про рекламну, епатажну, піарну, маніпулятивну цілі багатьох відеороликів, статей. Головне – донести думку: не можна сліпо вірити усьому підряд.
Просвітницькі заняття стосовно кібербезпеки дітей зовов’язані періодично проводити психолог та представник служби у справах молоді.
Школярам необхідно прищепити навички:
- аналітичного мислення;
- критичної оцінки інформаційних джерел;
- вміння розрізняти безпечну і шкідливу інформацію;
- ігнорування маніпулятивних впливів, дій;
- обізнаність із прикладами можливої небезпеки, шахрайських схем, обману;
- формування чітких цілей користування інтернет-простором;
- звички повідомляти дорослих, помітивши підозрілі наслідки онлайн відвідин
Принципи сучасних методів навчання і роль смартфонів
Освітня система України ґрунтується на застарілих стандартах, підходах. Технічний прогрес вимагає залученості школярів до інформаційно-технологічної дійсності. Учні стикаються з повсякденними викликами – навчитися якісно добирати інформацію, удосконалити навички просунутого інтернет-користувача. Навчальні заклади зобов’язані допомогти учасникам освітнього процесу виховати належну інформаційно-комунікаційну культуру. Інакше випадки дитячого кібербулінгу, психологічної залежності, соціальної дезорієнтації, різних інтернет-злочинів продовжаться. Підлітки надалі будуть засиджуватися за онлайн іграми, проглядати смартфон, слухати музику під час уроків.
Закон про заборону телефонів у школах не принесе очікуваних плодів. Проект суттєво недопрацьований. Діти давно втратили інтерес до традиційної системи навчання, яка охоплює підручники, зошити, друковані листи-завдання. Такий підхід є провальним. Монотонне вивчення правил, написання вправ потрібно розбавляти незвичайними онлайн завданнями, дослідженням сайтів, комп’ютерних програм. Підлітки очікують цікавих уроків, що відкривають додаткові «секрети» звичних пристроїв. Прагнуть дізнатися способи, які корегують самостійно набуті навички технічної обізнаності.
Настав час адаптувати освіту під дітей – технічно досконалу, принагідну до сучасних запитів, методів. Потрібно удосконалюватися, рухатися вперед. Школам продуктивніше розробити нові методичні підходи, урізноманітнити програму відповідно до технологічного розвитку дітей.
