«Букі» продовжує подорожувати Україною. Минулого разу ми з Києва подалися до Львову, і вже провели 2 інтерв’ю з одними з найкращих репетиторів країни. Тепер ми у Вінниці, яка багата не тільки колоритними місцями і красивими краєвидами, а й неординарними людьми. Сьогодні на всезагальну увагу заслуговує Інна Сімчук. Репетитор математики, української мови та літератури, займається підготовкою до школи та з учнями молодших класів. Інна уже має чимало відгуків на своїй сторінці у «Букі» і сьогодні ми поговоримо про всі деталі її викладацького і не тільки життя.
Моє життя дуже різноманітне, проходить у швидкому та цікавому темпі. Завжди люблю відкривати для себе різні хобі, заняття, намагаюсь осягнути якнайбільше цікавих різногалузевих пристрастей – це і рукоділля, і кулінарія, і швейна справа, зовсім нещодавно до цього списку додалось мистецтво створення, так би мовити, «виразного погляду».
Моєю альма-матер вищої педагогічної освіти являється Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
Щодо моїх мрій: я завжди хотіла стати педагогом, для мене це був сенс мого майбутнього буття. Саме тому, окрім шкільного вчителя, по закінченню університету, я захотіла стати ще й персональним репетитором.
Цікаво дізнатись кредо людини, яка наповнила своє життя сенсом педагогіки?
Дуже люблю поезію Т.Г. Шевченка і його вислів: «Чужого научайтесь і свого не цурайтесь».
Де ви черпаєте натхнення?
Моє натхнення неможливо десь черпати, воно з’являється незалежно від тих чи інших подій, чи щось в цьому руслі. Єдине, що в мене поповнюється з джерел – це жага, якась пристрасть зробити краще, ніж було до цього. Такі часті відчуття до мене приходять і в мені «оселяються» після читання різних посібників для вчителів. Тоді в мене виникає бажання всіх разом навчити так, як ніхто інший, крім мене їх не навчить.
І все ж таки, чому саме репетиторство стало вашою професійною діяльністю?
Я люблю працювати з дітьми. Часто не розумію деяких вчителів, не розумію як вони навчають учнів, тому починаю їх вчити я, і мені подобається результат. Основною причиною, чому я вирішила стати репетитором, це моє бажання навчати дітей так, як я вважаю за потрібне.
Розкажіть про тих, кого навчаєте?
Компанія «Букі» була початковим осередком для старту моєї особистості як репетитора. Більша половина моїх учнів знайшли мене саме через цю компанію. Згодом мене почали знаходити батьки моїх учнів через батьків, які звертались до «Букі» через рекомендації, що дуже приємно.
Усі діти у мене різні, незважаючи на те, що і трішки схожі між собою. Для мене кожен із них – це особистість, яка розвивається, і підштовхує до подальшого розвитку і мене.
А як щодо методик, які використовуєте при навчанні дітей?
Методика, за якою я навчаю «своїх» дітей – це особлива, моя власна методика. Я до них ставлюсь певною мірою як до друзів, тобто моє репетиторство – це не лише я прийшла і завантажую дитину навчальним матеріалом, що дитина вже не розуміє, про що я їй розказую, це дещо більше…
У ваших словах відчувається глибина. Розкажіть, будь ласка, що для вас “бути репетитором”?
Репетитор - це не лише людина, яка навчає інших в індивідуальному порядку, це старший друг учня. Він не просто має навчити свого предмету, але і підтримати, коли учень не розуміє певних речей, дати цінну пораду…
Репетиторство - це те чим я живу, і це те, що я прагну вдосконалювати.
Можете порадити щось тим, хто тільки робить перші кроки в цій діяльності?
Хочу порадити не боятись, вірити в себе і свої можливості, любити учнів, і навіть трішки запастись терпінням, тому що учні є різні, як і батьки бувають різними. Але все ж пораджу любити свою роботу і тих з ким ви працюєте, чи будете працювати.
