Марина В. 5.0(відгуків: 3)

Знання - як і небеса - належать усім. В майбутньому я хочу працювати зі школярами в лікарнях, знаходити підхід до дітей з інвалідністю, впроваджувати інтегровані уроки, вчити за допомогою музики і встановити з учнями стійкий емоційний контакт. На мою думку, головне любити і вірити в дітей. Адже вони вчаться у того, кого люблять. Я вмію йти від авторитарного формату і бути нарівні з дітьми. Якщо сприймати дітей на одному рівні з собою, то можна навчитися від них не менше, ніж вони навчаться від нас. Особисто для мене кожна дитина - це цілий світ, світ, не відкритий і не досліджений. А знаєте чому я поступила в інститут Василя Олександровича Сухомлинського? Напевно тому що, мета його життя - це любов до дитини, то, що є невичерпним для кожного освітяніна.Я б дуже хотіла бути вчителем, якого б цінував Василь Олександрович Сухомлинський. Адже він ставив високі вимоги до вчителя, вимагав, щоб він був авторитетом для дітей. Під авторитетом він розумів не звеліченість і відділення від дітей ерудицією, вимогами і формальним управлінням дитиною. Як видно з книги "Серце віддаю дітям", важливе значення мають багатогранні емоційні відносини з дітьми в дружному колективі, де вчитель не тільки наставник, а й друг і товариш.