1) Назва залози:
Підшлункова залоза ( pancreas ).
2) Система до якої відноситься залоза:
Підшлункова залоза – це залоза ендокринної системи (ендокринна функція) а також травної системи (екзокринна функція).
3) Охарактеризувати залозу топографічно:
Підшлункова залоза розміщена поперечно на задній черевній стінці позаду шлунку на рівні нижніх грудних ( ХІ-ХІІ ) та верхніх поперекових ( І-ІІ ) хребців. Підшлункова залоза перетинає спереду хребетний стовп таким чином, що 1/3 частина розміщена праворуч (у так званій підкові 12-палої кишки), а 2/3 – ліворуч від хребта (у надчеревній та лівій підреберній ділянці). На передню черевну стінку проектується на 5-10 см вище пупкового кільця.
4) Загальний опис ендокринної залози:
Підшлункова залоза має 3 відділи які розміщені послідовносправа на ліво, а саме:
Головка (caput), тіло (corpus) та хвіст (cauda). Всі ці відділи вкриті капсулою підшлункової залози – capsula pancreatis. Також залоза має дві поверхні – передню та задню, а у тілі ще виділяють третю – нижню, та три краї – верхній, нижній та передній.
Власне підшлункова залоза має складну альвеолярно-трубчасту будову. Навколо основної протоки підшлункової залози (Ductuspancreaticus) розміщені макроскопічні панкреатичні дольки (Lobulipancreatis). Найдрібніші її структури представлені панкреатичними ацинусами (acinipancreatici) що в свою чергу складаються із залозистого епітелію. Ацинуси входять до складу дольок, які розділені міждольковими перегородками ( septiinterlobares ). Між дольками залягають панкреатичні острівці ( insulaepancreaticae ) які власне виконують ендокринну функцію,а саме секретують гормони.
5) Деталізація:
Довжина підшлункової залози становить 16-22 см, товщина 2-3 см, а ширина 3-9 см. Її маса складає 70-80 грам. В нормі залоза має рожево-сіруватий колір.
Головка підшлункової залози являється її найширшою частиною. ЇЇ правий край зігнутий вниз і формує гачкоподібний відросток ( processusuncinatus ). При переході головки у тіло залоза дещо звужується утворюючи шийку ( colum ). Біля нижнього краю шийки є вирізка залози ( incisurapancreatis ).
Тіло підшлункової залози спереду прилягає до задньої стінки шлунку, а ззаду до черевного відділу аорти.
Хвіст направляється ліворуч та вгору та проходить між листками шлунково-селезінкової зв’язки ( lig. Gastrolienale) та доходить до вісцеральної поверхні селезінки.
Протока підшлункової залози ( Ductuspancreaticus ) проходить від хвоста до головки і розміщується у товщі речовини підшлункової залози. Відкривається дана протока у порожнину 12-палої кишки утворюючи сфінктер протоки.
Функції підшлункової залози:
- Синтез панкреатичного соку та ферментів.
- Синтез гормонів ( інсулін та глюкагон ).
Панкреатичний сік та ферменти беруть учать у травленні , а саме у розщепленні ліпідів та протеїнів, а гормони контролюють рівень глюкози у крові.
Інсулін – знижує рівень глюкози у крові за рахунок її зв’язування та перетворення на глікоген, який у подальшому відкладається у депо ( печінка, скелетні м’язи та міокард ).
Глюкагон – це антагоніст інсуліну, він підвищує рівень глюкози у крові шляхом перетворення у депо глікогену на глюкозу.
6) Кровопостачання:
Кровопостачання підшлункової залози забезпечується із басейнів загальної печінкової, селезінкової та верхньої мезентеріальної артерій, а саме:
- Верхня підшлунково-дванадцятипала артерія ( A. pancreaticoduodenalissuperior).
- Нижня підшлунково-дванадцятипала артерія ( A. pancreaticoduodenalisinferior).
- Підшлункові гілки ( Rr. Pancreatici ).
Венозний відтік крові відбувається у басейн ворітної вени і забезпечується такими венами:
- Верхня мезентеріальна вена.
- Нижня мезентеріальна вена.
- Ліва шлункова вена.
- Селезінкові вени.
7) Іннервація залози:
Іннервація підшлункової залози забезпечується як симпатичними так і парасимпатичними нервовими волокнами вегетативної нервової системи.
Симпатична іннервація забезпечується верхнім та нижнім мезентеріальними сплетеннями, черевним аортальним та верхніми і нижніми підчеревними сплетеннями.
Парасимпатична іннервація забезпечується блукаючим нервом ( n. Vagus ) і тазовими внутрішніми нервами із парасимпатичного крижового сплетення ( S2-S4 ).
