У цій статті розкрита важлива тема для підготовки до ЗНО з біології.
Запам’ятай головні тези:
1) Голонасінними називаються так, тому що їхня насінина не захищена стінкою плода, насінні зачатки лежать відкрито на лусочках («голо»).
2) Голонасінні виникли у кам’яновугільному періоді палеозойської ери.
3) Запліднення не залежить від кількості вологи.
4) З-поміж голонасінних немає трав’янистих рослин. Є дерева, рідше кущі.
5) Утворюють насіння, але не формують плодів та квіток.
6) Шишка – це видозмінений пагін, а хвоя – голкоподібні листки.
7) На одному дереві розташовуються і чоловічі, і жіночі шишки. Чоловічі до 2,5 см у довжину, жіночі – до 45 см.
8) Мають стрижневу кореневу систему (глибоко приникає у ґрунт і добре закріплює рослину).
9) Листя може «жити» все життя (вельвічія дивовижна), або 2-3 роки (сосна), а модрина скидає своє листя щорічно. 10) Воскоподібний наліт на хвої зменшує випаровування.
Життєвий цикл.
Для зручності розуміння життєвого циклу я у таблиці виділив покоління різними кольорами. Гаметофіт (статеве покоління, має одинарний набір хромосом) позначений жовтим кольором. Спорофіт (безстатеве покоління, формує спори, утворюється із зиготи, має подвійний набір хромосом) позначений зеленим кольором.
На сосні є шишки – чоловічі та жіночі. У них містяться спори, які розташовані у спорангіях (орган безстатевого розмноження, у якому утворюються спори). У спорангіях формуються гаметофіти: у чоловічих шишках – чоловічі, у жіночих шишках – жіночі.
Чоловічий гаметофіт – це пилкове зерно (вегетативна + генеративна клітина + повітряні міхурі, що полегшують перенесення пилку вітром).
Жіночий гаметофіт – це жіночі статеві органи (архегонії), які мають яйцеклітини.
Послідовність запліднення:
1) Пилкове зерно потрапляє до жіночої шишки.
2) Пилок з вегетативної клітини формує пилкову трубку, яка доставляє спермії до яйцеклітини.
3) Пилковою трубкою доставляються два спермії, що утворились з генеративної клітини.
4) Яйцеклітина повільно запліднюється одним спермієм, інший гине. Спермій (який не загинув) зливається з яйцеклітиною, і з зиготи утворюється зародок. Процес від запилення до запліднення триває 12-14 місяців.
5) Згодом утворюється насінина, яка має крилатку, що допомагає переноситися вітром. Висипання насіння через 1,5 року після запилення. Насінина потрапляє у ґрунт, проростає, а з часом утворюється дерево-спорофіт (сосна).
Запам’ятай 12 представників голонасінних, які є у переліку програми ЗНО: гінкго дволопатеве, тис ягідний, туя, кипарис, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія дивовижна, ефедра, саговник. Зверни увагу на їх зовнішній вигляд, особливості шишок та ареал поширення. Навчись звикати до запам’ятовування не лише кольорових малюнків, але й чорно-білих (ілюстрації на ЗНО лише чорно-білого кольору).
Значення голонасінних (у дужках ключові слова, на які тобі треба звернути увагу):
- Утворюють лісові масиви («легені» нашої планети)
- Застосування у целюлозно-паперовій, деревообробній промисловості (виготовлення скрипок Страдіварі)
- Суднобудування, будівництво (на палях із модрини побудовані міста Санкт-Петербург та Венеція)
- Спалюючи деревину ялини, отримують лікарський препарат (активоване вугілля)
- Хвоя - джерело вітаміну та пігменту (вітамін С і каротин)
- Виділення «антимікробних речовин рослин» (фітонциди)
- Продукти харчової промисловості (кедрові горішки, кедрова олія)
- До складу живиці - в’язкої рідини у смоляних ходах хвойних порід - входять деякі важливі хімічні речовини (каніфоль, скипидар)
