1.Рівні організації живого та методи біологічних досліджень. Тут варто знати про послідовність рівнів організації життя від найменшого до найбільшого:
Уважно розглядайте наведені картинки в завданнях. Пам’ятайте, що одноклітинні організми, як-от евглена, амеба, інфузорія, хламідомонада належать до двох рівнів організації життя.
Методів у біології є всього 4. Найдавніший – це порівняльно-описовий, якщо описують дослід – це експериментальний, якщо бачите графік популяції тварин/рослин з роками – це моніторинг, якщо йдеться про якусь модель (наприклад, акваріум) – це моделювання.
2.Полісахариди.
Целюлоза – основний для рослин.
Крохмаль – резервний для рослин.
Хітин – основний для грибів, комах, раків, павуків.
Глікоген – резервний для тварин.
3.Функції білків. Гемоглобін – транспортна, кератин/еластин – структурна, інтерферон – захисна, усі ферменти – каталітична, актин міозин – рухова.
4.Відмінності між клітинами рослин, грибів та тварин. Щоб зрозуміти це, прикріплюю порівняльну табличку.
5.Органели клітини та їх функції. Також запитують про кількість мембран цих органел.
6.Етапи енергетичного обміну.
I етап (підготовчий) – полімери розкладаються на мономери під впливом ферментів у травній системі.
ІІ етап (безкисневий, він же анаеробний або ж просто гліколіз) – мономери перетворюються на піровиноградну кислоту у цитоплазмі. Тут виділяється 2 АТФ.
ІІІ етап (кисневий) – піровиноградна кислота окиснюється (тому етап називається кисневим) до вуглекислого газу й води. Це відбувається в мітохондріях: у циклі Кребса утворюється 2 АТФ, в електронно-транспортному ланцюзі 34 АТФ.
7.Синтез білка.
Транскрипція: відбувається в ядрі, основний учасник – РНК-полімераза, утворюється іРНК.
Трансляція: відбувається в цитоплазмі, основний учасник – рибосома, утворюється білок.
8.Поділ клітин. Якщо запам’ятаєте абревіатуру ПроМАТ, то знатимете порядок фаз мітозу: Про - профаза, М – метафаза, А – анафаза, Т – телофаза. Варто знати, що клітина більшість свого часу проводить в інтерфазі – періоді спокою (70-90% свого часу), а потім вступає у мітоз.
9.Задачі з генетики. Щороку є тести на моно-, дигібридне схрещування, схрещування, зчеплене зі статтю. Тут важливо правильно розписувати гамети і уважно читати, що вимагають знайти: генотип чи фенотип, особин, які здорові чи хворі, схожі на матір чи батька.
10.Віруси та бактерії. Віруси – неклітинні форми життя, мають нуклеїнову кислоту одного виду, вкриваються білковою оболонкою (капсидом) – прості віруси, додатковою оболонкою (суперкапсидом) – складні віруси. Віруси здатні до мутацій, не мають обміну речовин та не ростуть. Бактерії – без’ядерні організми (прокаріоти), клітинна стінка містить муреїн, відсутні мембранні органели.
11.Підземні видозміни пагона: кореневище, бульба, цибулина, бульбоцибулина. Чому це все пагони? Бо вони мають луски/листочки/бруньки, а корінь такого не має.
12.Водорості. Зелені водорості (хламідомонада, хлорела, спірогіра, ульва, улотрикс): запасають крохмаль. Червоні (порфіра, кораліна, філофора): запасають багрянковий крохмаль, йдуть на виробництво агару, є найглибоководнішими водоростями, мають дадаткові пігменти фотосистем. Бурі (ламінарія, фукус): запасають ламінарин, Йод, утворюють підводні ліси. Діатомові (навікула, пінулярія): мають Силіцій, використовують для шліфування виробів.
13.Покоління рослин. Гаметофіт – статеве покоління, переважає у мохів. Спорофіт – нестатеве покоління, переважає у плаунів, хвощів, папоротей.
14.Тканини рослин. Їх 5. Основна (сюди ж входить і фотосинтезуюча), механічна (забезпечує міцність), провідна (транспорт речовин), твірна (ріст в довжину/товщину), покривна (вкриває листок/стовбур).
15.Тип Хордові. Їх теж 5. Клас Риби, Земноводні (Амфібії), Плазуни (Рептилії), Птахи, Ссавці. В загальному, для них характерний внутрішній скелет, нервова система трубчастого типу, замкнена кровоносна система.
16.Розвиток тварин. Повне перетворення: яйце-личинка-лялечка-доросла особина. Неповне перетворення: яйце-личинка-доросла особина.
17.Тканини людини. Їх 4. Епітеліальна (шкіра + вистілка внутрішніх органів), нервова, м’язова, сполучна (кров, лімфа, підшкірний жир, кістки, хрящі).
18.Кістки людини. Структурна функціональна одиниця кістки – остеон. Кістки ростуть у довжину за рахунок хрящової тканини, у товщину – за рахунок внутрішнього шару окістя. Зверніть увагу на те, які кістки належать до поясу верхніх кінцівок, вільної верхньої кінцівки, поясу нижніх кінцівок, нижньої вільної кінцівки.
19.Форменні елементи крові – еритроцити (червоні, двоввігнуті, без’ядерні, містять гемоглобін, функція – транспорт газів), лейкоцити (білі, руйнуються в місцях запалення, функція - захисна), тромбоцити (функція – зсідання крові).
20.Будова серця і кола кровообігу.
Мале коло кровообігу називається так, бо кров рухається від серця по меншому «маршруту», досягаючи всього лиш легень, а кров по великому колі кровообігу охоплює весь організм, крім легень. Обидва кола починаються шлуночками, а закінчуються протилежними передсердями. Наприклад, мале коло кровообігу починається правим шлуночком, а закінчується лівим передсердям, велике коло кровообігу починається лівим шлуночком, а закінчується правим передсердям.
21.Видільна система. Структурна функціональна одиниця нирки – нефрон. Є два етапи утворення сечі: І етап – фільтрація (відбувається у капсулі нефрону), утворюється первинна сеча об’ємом 100-180 л. ІІ етап – реабсорбція (відбувається у канальцях нефрону), утворюється вторинна сеча об’ємом 1-5-2 л.
22.Класифікація імунітету.
23.Екологічні фактори: біотичні – зв’язки між живими організмами (мутуалізм – вигідно обом; коменсалізм – вигідно одному, іншому нічого не дістається від цього; паразитизм – коли один завдає шкоду іншому), абіотичні – це нежива природа (освітленість, вологість, температура повітря), антропогенні – це діяльність людини.
24.Ланцюг живлення. Типовий ланцюг живлення починається з рослин (продуцентів), потім йдуть консументи І порядку (їдять продуцентів), консументи ІІ порядку (їдять консументів І порядку), редуценти (розкладають мертву речовину).
25.Морфологічні докази еволюції: гомологічні органи – мають загальне походження, будову, але виконують різні функції (плавець дельфіна, кінцівка собаки) , аналогічні органи – не мають загальне походження, будову, але виконують однакові функції (крило птаха, крило метелика), рудименти – органи, які виконували певну функцію у предків, але нині перебувають на стадії зникнення (апендикс, третя повіка), атавізми – органи, що існували у предках, але ще зрідка з’являються в деяких осіб (народження дитини з хвостом або сильно розвиненим волосяним покривом на тілі).
Зичу вам успіхів та високих результатів на ЗНО/НМТ!
