Займенник - це самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку або кількість, але не називає їх прямо. Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки? залежно від значення і можуть у тексті замінювати або уточнювати слова, співвідносні з іменниками, прикметниками та числівниками.
Тему займенників вивчають у шкільному курсі морфології. Вона важлива не лише для контрольних робіт, а й для завдань НМТ, де потрібно розпізнати розряд займенника, правильно утворити відмінкову форму або визначити написання складних займенників.
На які питання відповідає займенник
Питання залежать від того, на що саме вказує займенник. Цю логіку варто зберегти з чинного матеріалу, бо вона допомагає швидко визначити граматичну роль слова:
- хто? - я, ти, він, хтось, ніхто;
- що? - це, щось, ніщо;
- який? - цей, такий, деякий, ніякий;
- чий? - мій, твій, наш, чий;
- котрий? - котрий, нікотрий;
- скільки? - скільки, стільки, ніскільки.
Не всі займенники мають однакові граматичні ознаки. Наприклад, особові займенники змінюються за відмінками, а займенники типу мій, цей, який - ще й за родами та числами.
Розряди займенників
За значенням в українській мові виділяють дев’ять розрядів займенників. У чинній статті цей блок уже був корисним, тому зберігаємо його зміст, але подаємо компактніше й без повторів.
| Розряд | На що вказує | Приклади |
| Особові | особу або предмет | я, ти, він, ми, ви, вони |
| Зворотний | того, хто виконує дію | себе |
| Присвійні | належність | мій, твій, свій, наш, ваш, їхній |
| Вказівні | предмет, ознаку або кількість | цей, той, такий, стільки |
| Означальні | узагальнену ознаку | весь, кожний, сам, інший |
| Питальні | питання про предмет, ознаку чи кількість | хто? що? який? чий? котрий? скільки? |
| Відносні | зв’язок частин складного речення | хто, що, який, чий, котрий, скільки |
| Заперечні | відсутність предмета, ознаки чи кількості | ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки |
| Неозначені | невизначеність | хтось, дещо, деякий, будь-хто, хто-небудь |
Особові займенники розподіляють також за особами: 1-ша особа - я, ми; 2-га - ти, ви; 3-тя - він, вона, воно, вони. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.
Морфологічні ознаки займенника
У чинному тексті займенники пояснювали через співвідношення з іменниками, прикметниками й числівниками. Такий підхід зручно залишити, бо він допомагає зрозуміти відмінювання.
- Займенники, співвідносні з іменниками: я, ти, він, себе, хто, ніхто, хтось. Вони змінюються переважно за відмінками; особові займенники мають категорію особи й числа, а в 3-й особі однини - також роду.
- Займенники, співвідносні з прикметниками: мій, твій, цей, такий, який, кожний, ніякий. Вони змінюються за родами, числами й відмінками.
- Займенники, співвідносні з числівниками: скільки, стільки, ніскільки. Вони змінюються за відмінками.
Синтаксична роль займенника
Займенник може виконувати ту саму синтаксичну роль, що й слово, з яким він співвідноситься. Наприклад:
| Роль | Приклад | Пояснення |
| Підмет | Ми повернулися додому. | ми відповідає на питання хто? |
| Додаток | Я бачу тебе. | тебе відповідає на питання кого? |
| Означення | Наша команда перемогла. | наша відповідає на питання чия? |
| Іменна частина присудка | Ця книжка - моя. | моя називає ознаку належності |
Відмінювання займенників
Особливості відмінювання залежать від групи займенника. Частина форм утворюється від іншої основи: я - мене - мені, він - його - йому, вона - її - їй. Це важливо пам’ятати, бо такі форми не можна утворити механічним додаванням закінчення.
Особові та зворотний займенники
| Відмінок | я | він | себе |
| Називний | я | він | - |
| Родовий | мене | його / до нього | себе |
| Давальний | мені | йому | собі |
| Знахідний | мене | його / на нього | себе |
| Орудний | мною | ним | собою |
| Місцевий | (на) мені | (на) ньому / нім | (на) собі |
Після прийменників у формах займенників третьої особи часто з’являється початковий н: до нього, у неї, з ними, на них. У давальному відмінку після прийменників на зразок завдяки, всупереч, наперекір, назустріч уживаємо форми без н: завдяки йому, назустріч їй.
Займенники, що відмінюються як прикметники
Займенники мій, твій, наш, ваш, цей, той, який, чий, кожний, ніякий та подібні змінюються за родами, числами й відмінками. Наприклад: мій - мого - моєму - моїм; цей - цього - цьому - цим.
Займенники скільки, стільки, ніскільки
Ці займенники змінюються за відмінками: скільки - скількох - скільком - скількома; стільки - стількох - стільком - стількома. Рід і число для них не визначають.
Типові помилки
- Плутати питальні й відносні займенники. Форми однакові, але питальні вживаються в запитаннях, а відносні з’єднують частини складного речення: Хто прийшов? - Я знаю, хто прийшов.
- Неправильно писати неозначені займенники: правильно будь-хто, хто-небудь, казна-хто, хтозна-який.
- Писати заперечні займенники разом із прийменником. Правильно: ніхто, але ні з ким; ніщо, але ні в чому.
- Забувати про початковий н у формах займенників третьої особи після багатьох прийменників: до нього, біля неї, з ними.
- Уживати називний відмінок для займенника себе. Форми себе в називному відмінку немає.
Займенники в завданнях НМТ
Знання про займенники можуть знадобитися в завданнях з морфології та правопису. Варто вміти визначати розряд, знаходити правильну відмінкову форму, розрізняти питальні й відносні займенники та правильно писати заперечні й неозначені форми.
Для повторення зручно працювати в такому порядку: спочатку визначити значення займенника, потім його розряд, далі - граматичні ознаки й форму в реченні. Так легше уникати механічного запам’ятовування таблиць.
Читайте також
- Частини мови в українській мові
- Родовий відмінок в українській мові
- Фонетика: уподібнення та правопис приголосних
- Репетитори з української мови
Використані джерела
Сподобалась стаття? Оцініть
3.77
На основі відгуків 22 користувачів
Автор Олена Бойчук
У 2019 році закінчила магістратуру філологічного факультету Донецького Національного Університету імені Василя Стуса. Співпрацювала з міжнародними компаніями, пишу інформаційні статті
