Розвиваємо критичне мислення: найкращі методики для школярів

Технології розвитку критичного мислення

Методів розвитку критичного мислення дуже багато. Найпоширеніші з них зібрані в таблицю і згруповані за частинами уроку, під час яких їх доречно застосовувати.

Розглянути детально кожен із цих методів неможливо в одній статті. Тому зупинимося на 5 цікавих технологіях.

Читайте також: Що таке педагогіка партнерства: правила сучасного викладання

Метод критичного мислення «Кошик ідей»

Мета методу «Кошик ідей» – актуалізувати вже відомі знання, мотивувати учнів до пізнавальної діяльності, сприяти вдумливому читанню тексту.

Цей метод добре впроваджувати на початку уроку, коли потрібно зібрати якусь інформацію з певної теми й дізнатися, що учні вже знають із неї. Якщо діти з учителем шукають розв'язання проблеми, то ця технологія стане в пригоді і в основній частині.

Учитель перед уроком вивішує на дошці кошик і записує тему, про яку потрібно говорити. Потім ставить запитання, наприклад, «Що ви знайте про іменник?». Учні пропонують свої ідеї (це іменник, відповідає на питання «хто? що?», у реченні найчастіше виконує роль підмета, додатка).

Педагог коротко, у вигляді тез записує все на дошці й не коментує, навіть якщо відповіді неправильні чи не відповідають цій темі. І далі викладач уже може сказати, що тема сьогоднішнього уроку – це іменник як частина мови.

Розглянемо приклад кошика ідей на тему «Сонце»: це зірка, розжарена куля, джерело енергії, небесне тіло, джерело тепла.

Дітки люблять, щоб картинки іноді змінювалися, тому ідеї також можна збирати у візочок, скриню, парасольку, фонтан, мішечок. Цю роботу учні можуть виконувати самостійно, у парах, командах.

Що таке сенкан

Сенкан – це стратегія розвитку критичного мислення, з допомогою якої можна спонукати учнів розмірковувати над новою темою, систематизувати, закріпити й узагальнити набуті знання. Сенкан – це форма вільного вірша без рими з п’яти рядків. Сенкан має американське коріння, але виник він під впливом японських жанрів – хоку й танка.

Перед початком практичної частини, потрібно дізнатися, із чого складається сенкан:

• Сенкан складається з 11–12 слів;
• Перший рядок – це тема сенкану чи опис певного поняття, якому присвячений вірш. Здебільшого це слово-іменник, але може бути й займенник;
• Другий рядок – це два прикметники, які описують іменник чи займенник із першого рядка;
• Третій рядок складається з трьох дієслів, які вказують на те, що робить іменник (займенник) або що з ним відбувається;
• Четвертий рядок є висловом, який передає ставлення автора до іменника чи займенника, має складатися із чотирьох слів, вислів може мати форму запитання чи звернення;
• У п’ятому рядку авторові необхідно підібрати одне-два слова для висловлення власних почуттів, пов’язаних з іменником (займенником);
• Під час написання сенкану, можна використовувати вигуки, сполучники, частки, прийменники в будь-якому рядку.

Після того, як ви зрозуміли, що таке сенкан, важливо ознайомитися з прикладом, щоби більш точно відчути цю форму:

Літо

Веселе, жарке

Настає, розважає, надихає

Чудовий час для відпочинку

Релакс

Є кілька порад для учнів, які допоможуть скласти сенкан для підбиття підсумків уроку:

1. Визначте головні ідеї і ключові поняття, які розглядалися.
2. Сформулюйте свої думки щодо вивченого матеріалу.
3. Доберіть прикметники, дієслова та напишіть асоціації, які виникли у вас після прослуховування нового матеріалу.
4. Підходьте творчо до цього завдання, у вас обов’язково все вийде.
5. Не бійтеся помилитися. Усі роблять помилки й це нормально.

Для тренування спробуйте скласти сенкан про Україну. Також можете ознайомитися з нашим варіантом:

Україна

Вільна, сильна

Бореться, перемагає, квітне

Найкраща країна для життя

Ненька

Цю технологію розвитку критичного мислення доречно використовувати після вивчення нового поняття чи закінчення певного розділу для узагальнення та закріплення вивченого матеріалу. Також корисно додавати в план уроку сенкан у першій частині, щоб учні пригадали ті поняття, які раніше вивчали і які стануть їм у пригоді для розуміння нової теми.

Читайте також: Все про нетрадиційні техніки малювання

Усе про асоціативний кущ

Асоціативний кущ – це методика розвитку критичного мислення, з допомогою якої учні можуть відтворювати в пам’яті асоціації, які виникають у зв’язку з певним поняттям чи загальною темою. Асоціація – це поняття, що спадає на думку, коли згадують інше поняття.

Це універсальна технологія розвитку критичного мислення, яку можна застосовувати на будь-якому уроці, під час вивчення нового чи повторення вже відомого матеріалу. Щоб використати цю стратегію на уроці, вчителю необхідно запропонувати школярам написати посередині аркуша ключове слово, яке буде центром асоціативного куща. Далі учні мають подумати над асоціаціями, які в них виникають.

Учні ставлять стрілки від ключового слова й записують асоціації. Нагромадження цих асоціацій візуально створює кущ на аркуші. Учитель не втручається в цей процес і не перефразовує ідеї дітей. Цю роботу учні можуть виконувати самостійно або в парах, групах.

Розгляньте приклади асоціативних кущів:

• Українська мова: рідна, милозвучна, солов’їна, чарівна, калинова, прекрасна, співуча, барвиста, материнська, державна, казкова, веселкова, жива, барвінкова, ніжна, колискова, багата, лагідна;
• Сонце: зоря, планета, тепло, життя, радість, світло;
• Школа: знання, підручники, урок, перерва, дошка, клас, щоденник, зошит, пенал, читання, оцінки, друзі, вчителі, їдальня.

А якщо ви хочете використовувати на уроках більше технологій розвитку критичного мислення і бажаєте дізнатися про кожну з них більше корисного, ви можете звернутися до професійного викладача, який добре орієнтується в цій темі. Знайти репетитора для консультації чи навчання дітей ви можете на сайті BUKI. Якщо ви вже маєте практичний досвід використання різних методів навчання і хочете знайти нових учнів, можете заповнити профіль репетитора.

«Товсті» й «тонкі» запитання

Цей метод стане в пригоді під час літературних читань, на уроці української мови й під час вивчення інших дисциплін. «Тонкі» запитання є закритими, бо на них діти дають короткі відповіді. «Товсті» запитання потребують роздумів і аналізу, на них не може бути однозначної відповіді.

Приклади «тонких» запитань:

• Хто...? Що…?
• Де...? Коли...?
• Чи вірно...?
• Може…?
• Буде...?
• Яка…?

Приклади «товстих» запитань:

• У чому причина...?
• Які наслідки…?
• Чи згодні ви…?
• Як пояснити, чому…?
• У чому відмінність…?
• Що буде, якщо…?
• Дайте три пояснення, чому…?

Цей метод можна застосовувати на будь-якому етапі уроку.

Метод 6 W (6 чому)

Ця технологія розвитку критичного мислення вчить будувати ланцюжок запитань для аналізу теми, пошуку нового. Це може бути робота з вчителем чи робота в парах. Назва цієї методики підказує, що має бути 6 запитань, але якщо учні захопилися, можна продовжувати інтерактив.

Ставиться перше запитання, учні дають відповідь, наступне запитання має базуватися на першій відповіді. Розгляньте приклад гри 6 W:

1. Чому потрібно ходити до школи? (Відповідь – щоб вчитися)
2. Чому потрібно вчитися? (Відповідь – щоби бути грамотним)
3. Чому потрібно бути грамотним? (Відповідь – щоби багато знати)
4. Чому потрібно багато знати? (Відповідь – щоб знайти хорошу роботу)
5. Чому потрібно знайти хорошу роботу? (Відповідь – щоби багато заробляти)
6. Чому потрібно багато заробляти? (Відповідь – щоб купувати все необхідне)

Цей метод доречно застосовувати в основній та підсумковій частині уроку.

Читайте також: Тренуємо пам’ять: поради для дорослих та дітей