
Поділ слова на склади вивчається ще в 1 класі, але важливо не забувати ці правила упродовж всього навчання і, навіть, життя. Ці знання є основою для правильного перенесення слова з рядка у рядок. Це необхідно вміти у будь-якому віці, але особливо важливо школярам. Адже вони регулярно пишуть твори та інші види письмових робіт, у яких такі орфографічні помилки знижують оцінку.
Щоби навчитися переносити слова чи згадати, як поділити слово для переносу – читайте цей матеріал. У ньому зібрана уся необхідна інформація щодо складу, складоподілу і перенесення слів з рядка в рядок.
Правила поділу слів на склади
Вимова слів в українській мові відбувається не відокремленими звуками, а певними групами звуків. Їх називають склади.
Склад – це мовленнєва одиниця, під час вимови якої відбувається один поштовх повітря. Головними у складах є голосні звуки, бо саме вони є складотворчими. Кількість голосних у слові визначає кількість складів. Слово «око» має два склади, бо у ньому дві голосні, у слові «сяй» є лише один склад, бо у ньому одна голосна.
У слові є наголошені та ненаголошені склади.
Наголошений склад – це склад у слові, який вимовляється з більшою силою, тривалістю або підвищеною інтонацією. Наголос в українській мові є динамічним і може падати на будь-який склад у слові, що робить його нерегулярним.
Слова з наголосом на першому складі: зозла, відгомін, відблиск. Слова з наголосом на другому складі: нести, крутивус, перепис. Слова з наголосом на третьому складі: вершковий, черговий, одинадцять.
Ненаголошений склад – це склад у слові, який вимовляється з меншою силою і не виділяється інтонаційно. У слові може бути кілька ненаголошених складів.
Поділ слів на склади підпорядковується певним правилам:
- Один голосний звук утворює один склад: ма-ма, со-нце, зо-шит, лі-то, хо-лод.
- Якщо між голосними є один приголосний, він відходить до наступного складу: лі-та-ти, мо-ро-зи-во, ва-ре-ни-ки.
- Подовжені приголосні звуки будуть входити до наступного складу: ка-мі-ння, во-ло-сся, жи-ття, за-бу-ття.
- Після наголошеного складу два або більше приголосних звуків між голосними розподіляються так: перший звук відходить до попереднього складу, а всі інші – до наступного складу: каз-ка, піс-ня, мас-ло, брат-ство, рід-ний.
- Після ненаголошеного складу усі приголосні звуки відходять до наступного складу: се-стра, ве-сня-ний, при-бра-ти.
Але у цьому пункті правил є виняток: якщо після ненаголошеного голосного йдуть сонорні й, в, н, л, р, м, л, вони будуть у попередньому складі: гай-ка, зем-ля, мір-ка, гір-кий.
- Утворювати окремий склад можуть йотовані: я-лина, ю-ність.
Складоподіл і правила перенесення слів в українській мові мають багато спільного. Обидва процеси використовують склади як основну одиницю. І складоподіл, і перенесення слів враховують фонетичні особливості української мови.
Але вони мають і відмінності. Складоподіл стосується усного мовлення і фонетичної структури слова, а перенесення слів – це правило письма. Перенесення слів враховує морфологічні межі (префікси, суфікси), тоді як складоподіл цього не робить.
Розглянемо правила переносу слів докладніше.
Спробуйте виконати це завдання, щоб зрозуміти, наскільки добре ви засвоїли теоретичний матеріал.
Яке зі слів правильно поділене для перенесення?
Варіанти відповідей |
Правильна відповідь |
Пояснення |
Май-онез чи майо-нез? |
Майо-нез |
Тому що буквосполуку «йо» не можна розривати. |
Від-жити чи ві-джити? |
Від-жити |
Буквосполуки «дж» і «дз» не можна розривати, коли вони позначають один звук. А у слові «віджити» «дж» позначає два звуки. |
Ран-ній чи ра-нній? |
Ран-ній |
Якщо у слові є подвоєння приголосних, воно розривається навпіл для перенесення. |
Земле-трус чи землет-рус? |
Земле-трус |
Тому що у складних словах не можна відривати першу літеру другої основи. |
Під-жак чи підж-ак? |
Підж-ак |
Тому що буквосполуку «дж» не можна розривати, коли вони позначають один звук, а у цьому слові це саме так і є. |
Най-гірший чи на-йгірший? |
Най-гірший |
Якщо у слові є префікс і після нього йде приголосна, префікс розривати не можна. |
Якщо ви недостатньо добре зрозуміли цю тему або у вас є питання з інших тем (наприклад, коли «дж» і «дз» позначають один звук, а коли – два), вам варто звернутися до репетитора з української мови.
Учитель дізнається про ваші можливі проблеми та майбутні цілі, щоби з урахуванням цього вибудувати процес навчання. З викладачем можна легко підготуватися до наступного уроку, контрольної та вступного випробування НМТ.
Знайти репетитора з української мови або іншої дисципліни можна на сайті BUKI.
Правила переносу слів
На загал, слова з рядка в рядок переносяться за складами. В одному складі – один голосний звук:
- Помаранч → по-ма-ранч.
Під час перенесення слів за складами можуть бути варіанти:
- Одеський → оде-ський або одесь-кий.
- Сестра → се-стра або сес-тра.
Але є винятки, у яких слово переносимо з рядка в рядок не за складами, а дещо інакше. Якщо у слові є збіг приголосних, тоді поділити слово для переносу потрібно не за складами, а розриваючи цей збіг посередині:
- Розрісся → розріс-ся;
- Законний → закон-ний.
Також переносять слово не за складами у таких випадках:
- Коли склад складається з однієї літери. Одну літеру не можна переносити або залишати у рядку:
- Ан-на.
- Коли у слові є звукосполуки «дз» або «дж». Їх не можна розривати, коли вони позначають один звук:
- Кукуру-дза;
- Хо-джу.
- Коли у слові є буквосполуки «ьо» або «йо». Їх також не можна розривати:
- Бадьо-рий;
- Ра-йон.
- Коли у слові є м’який знак, апостроф та «й». Їх не можна розривати з попередньою літерою: полум’я-ний, май-ка, каль-ка.
- Якщо у слові є префікс і після нього йде приголосна, префікс розривати не можна: най-гірший, най-кращий, роз-продаж.
- Коли у слові є префікс і після нього корінь починається з приголосної. Першу приголосну від кореня відривати заборонено: до-стигнути, по-просити.
- Коли слово є складним (складається з двох і більше основ), не можна відривати першу літеру від другої чи наступної основи: восьми-гранний.
Ще є два правила щодо перенесення, які варто пам’ятати:
- Ініціальні абревіатури не переносять і не розривають. Вони мають бути на одному рядку: МІГ-31, ТУ-95, ДонНУ, НаУКМА.
- Скорочення у тексті заборонено відривати від слів, яких вони стосуються і переносити на наступний рядок: 1995 р.
Правила переносу слів: практичні завдання
Спробуйте виконати це завдання, щоб зрозуміти, наскільки добре ви засвоїли теоретичний матеріал.
Яке зі слів правильно поділене для перенесення?
Варіанти відповідей |
Правильна відповідь |
Пояснення |
Май-онез чи майо-нез? |
Майо-нез |
Тому що буквосполуку «йо» не можна розривати. |
Від-жити чи ві-джити? |
Від-жити |
Буквосполуки «дж» і «дз» не можна розривати, коли вони позначають один звук. А у слові «віджити» «дж» позначає два звуки. |
Ран-ній чи ра-нній? |
Ран-ній |
Якщо у слові є подвоєння приголосних, воно розривається навпіл для перенесення. |
Земле-трус чи землет-рус? |
Земле-трус |
Тому що у складних словах не можна відривати першу літеру другої основи. |
Під-жак чи підж-ак? |
Підж-ак |
Тому що буквосполуку «дж» не можна розривати, коли вони позначають один звук, а у цьому слові це саме так і є. |
Най-гірший чи на-йгірший? |
Най-гірший |
Якщо у слові є префікс і після нього йде приголосна, префікс розривати не можна. |
Якщо ви недостатньо добре зрозуміли цю тему або у вас є питання з інших тем (наприклад, коли «дж» і «дз» позначають один звук, а коли – два), вам варто звернутися до репетитора з української мови.
Учитель дізнається про ваші можливі проблеми та майбутні цілі, щоби з урахуванням цього вибудувати процес навчання. З викладачем можна легко підготуватися до наступного уроку, контрольної та вступного випробування НМТ.
Знайти репетитора з української мови або іншої дисципліни можна на сайті BUKI.