Поділ слова на склади вивчається ще в 1 класі, але важливо не забувати ці правила упродовж всього навчання і, навіть, життя. Ці знання є основою для правильного перенесення слова з рядка у рядок. Це необхідно вміти у будь-якому віці, але особливо важливо школярам. Адже вони регулярно пишуть твори та інші види письмових робіт, у яких такі орфографічні помилки знижують оцінку.
Щоби навчитися переносити слова чи згадати, як поділити слово для переносу – читайте цей матеріал. У ньому зібрана уся необхідна інформація щодо складу, складоподілу і перенесення слів з рядка в рядок.
Правила поділу слів на склади
Вимова слів в українській мові відбувається не відокремленими звуками, а певними групами звуків. Їх називають склади.
Склад – це мовленнєва одиниця, під час вимови якої відбувається один поштовх повітря. Головними у складах є голосні звуки, бо саме вони є складотворчими. Кількість голосних у слові визначає кількість складів. Слово «око» має два склади, бо у ньому дві голосні, у слові «сяй» є лише один склад, бо у ньому одна голосна.
У слові є наголошені та ненаголошені склади.
Наголошений склад – це склад у слові, який вимовляється з більшою силою, тривалістю або підвищеною інтонацією. Наголос в українській мові є динамічним і може падати на будь-який склад у слові, що робить його нерегулярним.
Слова з наголосом на першому складі: зозла, відгомін, відблиск. Слова з наголосом на другому складі: нести, крутивус, перепис. Слова з наголосом на третьому складі: вершковий, черговий, одинадцять.
Ненаголошений склад – це склад у слові, який вимовляється з меншою силою і не виділяється інтонаційно. У слові може бути кілька ненаголошених складів.
Поділ слів на склади підпорядковується певним правилам:
- Один голосний звук утворює один склад: ма-ма, со-нце, зо-шит, лі-то, хо-лод.
- Якщо між голосними є один приголосний, він відходить до наступного складу: лі-та-ти, мо-ро-зи-во, ва-ре-ни-ки.
- Подовжені приголосні звуки будуть входити до наступного складу: ка-мі-ння, во-ло-сся, жи-ття, за-бу-ття.
- Після наголошеного складу два або більше приголосних звуків між голосними розподіляються так: перший звук відходить до попереднього складу, а всі інші – до наступного складу: каз-ка, піс-ня, мас-ло, брат-ство, рід-ний.
- Після ненаголошеного складу усі приголосні звуки відходять до наступного складу: се-стра, ве-сня-ний, при-бра-ти.
Але у цьому пункті правил є виняток: якщо після ненаголошеного голосного йдуть сонорні й, в, н, л, р, м, л, вони будуть у попередньому складі: гай-ка, зем-ля, мір-ка, гір-кий.
- Утворювати окремий склад можуть йотовані: я-лина, ю-ність.
Складоподіл і правила перенесення слів в українській мові мають багато спільного. Обидва процеси використовують склади як основну одиницю. І складоподіл, і перенесення слів враховують фонетичні особливості української мови.
Але вони мають і відмінності. Складоподіл стосується усного мовлення і фонетичної структури слова, а перенесення слів – це правило письма. Перенесення слів враховує морфологічні межі (префікси, суфікси), тоді як складоподіл цього не робить.
Розглянемо правила переносу слів докладніше.
Правила переносу слів
На загал, слова з рядка в рядок переносяться за складами. В одному складі – один голосний звук:
- Помаранч → по-ма-ранч.
Під час перенесення слів за складами можуть бути варіанти:
- Одеський → оде-ський або одесь-кий.
- Сестра → се-стра або сес-тра.
Але є винятки, у яких слово переносимо з рядка в рядок не за складами, а дещо інакше. Якщо у слові є збіг приголосних, тоді поділити слово для переносу потрібно не за складами, а розриваючи цей збіг посередині:
- Розрісся → розріс-ся;
- Законний → закон-ний.
Також переносять слово не за складами у таких випадках:
- Коли склад складається з однієї літери. Одну літеру не можна переносити або залишати у рядку:
- Ан-на.
- Коли у слові є звукосполуки «дз» або «дж». Їх не можна розривати, коли вони позначають один звук:
- Кукуру-дза;
- Хо-джу.
- Коли у слові є буквосполуки «ьо» або «йо». Їх також не можна розривати:
- Бадьо-рий;
- Ра-йон.
- Коли у слові є м’який знак, апостроф та «й». Їх не можна розривати з попередньою літерою: полум’я-ний, май-ка, каль-ка.
- Якщо у слові є префікс і після нього йде приголосна, префікс розривати не можна: най-гірший, най-кращий, роз-продаж.
- Коли у слові є префікс і після нього корінь починається з приголосної. Першу приголосну від кореня відривати заборонено: до-стигнути, по-просити.
- Коли слово є складним (складається з двох і більше основ), не можна відривати першу літеру від другої чи наступної основи: восьми-гранний.
Ще є два правила щодо перенесення, які варто пам’ятати:
- Ініціальні абревіатури не переносять і не розривають. Вони мають бути на одному рядку: МІГ-31, ТУ-95, ДонНУ, НаУКМА.
- Скорочення у тексті заборонено відривати від слів, яких вони стосуються і переносити на наступний рядок: 1995 р.
Правила переносу слів: практичні завдання
Спробуйте виконати це завдання, щоб зрозуміти, наскільки добре ви засвоїли теоретичний матеріал.
Яке зі слів правильно поділене для перенесення?
|
Варіанти відповідей |
Правильна відповідь |
Пояснення |
|
Май-онез чи майо-нез? |
Майо-нез |
Тому що буквосполуку «йо» не можна розривати. |
|
Від-жити чи ві-джити? |
Від-жити |
Буквосполуки «дж» і «дз» не можна розривати, коли вони позначають один звук. А у слові «віджити» «дж» позначає два звуки. |
|
Ран-ній чи ра-нній? |
Ран-ній |
Якщо у слові є подвоєння приголосних, воно розривається навпіл для перенесення. |
|
Земле-трус чи землет-рус? |
Земле-трус |
Тому що у складних словах не можна відривати першу літеру другої основи. |
|
Під-жак чи підж-ак? |
Підж-ак |
Тому що буквосполуку «дж» не можна розривати, коли вони позначають один звук, а у цьому слові це саме так і є. |
|
Най-гірший чи на-йгірший? |
Най-гірший |
Якщо у слові є префікс і після нього йде приголосна, префікс розривати не можна. |
Якщо ви недостатньо добре зрозуміли цю тему або у вас є питання з інших тем (наприклад, коли «дж» і «дз» позначають один звук, а коли – два), вам варто звернутися до репетитора з української мови.
Учитель дізнається про ваші можливі проблеми та майбутні цілі, щоби з урахуванням цього вибудувати процес навчання. З викладачем можна легко підготуватися до наступного уроку, контрольної та вступного випробування НМТ.
Знайти репетитора з української мови або іншої дисципліни можна на сайті BUKI.
