Апостроф: правила вживання, приклади та винятки

Оновлено 02.10.2026

Наталія Мамотюк

Статті автора: 70

Апостроф: правила вживання, приклади та винятки

Апостроф в українській мові ставиться перед я, ю, є, ї після твердого приголосного в тих позиціях, де ці букви позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі], а вимова залишається роздільною. Наприклад: м’яч, п’ять, об’єкт, з’їзд. Апостроф не позначає окремого звука, а лише показує роздільну вимову.

Цю тему вивчають ще в школі, але помилки з апострофом трапляються і в НМТ, контрольних роботах, диктантах та звичайному письмі. Особливо легко помилитися у словах на кшталт морквяний, буряк, комп’ютер чи ін’єкція, тому зручніше запам’ятати не окремі слова, а кілька основних правил.

Що таке апостроф?

Апостроф — це нелітерний орфографічний знак. Він не має власного звукового значення, а показує, що попередній приголосний вимовляємо твердо й окремо від наступних я, ю, є, ї. Саме тому в слові м’яч після м чується окреме [йа], а в слові п’ю — [йу].

Найважливіше правило можна сформулювати так: апостроф пишемо не просто «перед я, ю, є, ї», а лише в тих позиціях, де правопис вимагає роздільної вимови.

Коли ставиться апостроф?

Основні випадки легко звести до кількох груп. Таблиця допоможе швидко зорієнтуватися, а нижче кожне правило розглянемо окремо.

Правило Коли ставимо Приклади
Після б, п, в, м, ф Перед я, ю, є, ї за роздільної вимови; якщо перед губним немає іншого приголосного кореня (крім р) м’яч, п’ять, в’юн, м’ясо
Після р Коли р вимовляється твердо, а далі я, ю, є, ї позначають [й] + голосний бур’ян, пір’я, матір’ю
Після префікса або першої частини складного слова на приголосний Перед я, ю, є, ї з’їзд, під’їхати, без’ядерний, пан’європейський
У словах іншомовного походження Перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, якщо чується [й] + голосний інтерв’ю, комп’ютер, кар’єра, ін’єкція

Апостроф перед я, ю, є, ї

Після губних приголосних б, п, в, м, ф апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, якщо між губним і попередньою частиною кореня немає іншого приголосного. Наприклад: б’ють, п’ять, в’язати, м’ясо, тім’я, солов’ї.

Зручна мнемонічна фраза МаВПа БуФ допомагає запам’ятати самі губні приголосні: м, в, п, б, ф. Але це лише підказка, а не повне правило. Наприклад, у словах морквяний, святковий, тьмяний, мавпячий апостроф не ставимо, бо перед губним у корені є інший приголосний.

Після р апостроф ставимо, коли р вимовляється твердо: бур’ян, пір’я, матір’ю, подвір’я. Якщо ж р пом’якшується, апострофа немає: буряк, ряд, рясний, рюмсати.

Окремо варто запам’ятати ім’я Лук’ян і похідні від нього: Лук’яненко, Лук’янюк, Лук’янівка.

Апостроф після префіксів і в складних словах

Якщо префікс закінчується на твердий приголосний, перед я, ю, є, ї пишемо апостроф: з’їзд, з’єднати, під’їхати, роз’яснити, без’ядерний. Те саме правило діє на межі частин складних слів: пан’європейський, дит’ясла, Мін’юст.

Важливо не плутати це правило з написанням пів. За сучасним правописом сполуки на кшталт пів яблука, пів Європи, пів години пишемо окремо, тому апостроф між пів і наступним словом не потрібен.

Слова з апострофом: приклади

Щоб легше повторювати тему, слова з апострофом зручно групувати за правилами:

  • після губних: м’ята, м’ясо, пам’ять, п’ятнадцять, в’язати, солов’їний, любов’ю;
  • після р: бур’ян, пір’я, подвір’я, реп’ях, матір’ю;
  • після префіксів: об’єднати, під’їхати, роз’яснення, з’явитися, без’ядерний;
  • у словах іншомовного походження: комп’ютер, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, ін’єкція, ад’ютант.

Якщо сумніваєтеся, корисно не лише пригадати правило, а й перевірити, чи чується після приголосного окремий [й].

Апостроф у словах іншомовного походження

В іншомовних словах апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, коли вони передають [й] + голосний після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р. Типові приклади: інтерв’ю, комп’ютер, прем’єр, кар’єра, ін’єкція.

Апостроф не ставимо, якщо я або ю лише пом’якшують попередній приголосний: бюро, бюджет, пюре, рюкзак, рюш, фюзеляж. Також апостроф не пишемо перед йо: курйоз, серйозний.

Більше прикладів є в матеріалі «Правопис слів іншомовного походження».

Коли апостроф не ставиться?

Найчастіше помилки виникають саме в словах, де апостроф здається «очевидним», але за правилом його немає.

  • Після губного, якщо перед ним у корені вже є інший приголосний: морквяний, святковий, тьмяний, мавпячий, різдвяний.
  • Після р, якщо він вимовляється м’яко: буряк, ряд, рясний, рюмсати.
  • В іншомовних словах, де я або ю пом’якшують попередній приголосний: бюро, пюре, рюкзак, фюзеляж.
  • Перед йо: курйоз, серйозний.

Типові помилки

Щоб швидше перевірити себе, звертайте увагу не лише на букву перед я, ю, є, ї, а й на будову слова та вимову.

  1. Не ставте апостроф автоматично після кожної б, п, в, м, ф. У слові морквяний він не потрібен.
  2. Не плутайте тверде і м’яке р: бур’ян, але буряк.
  3. У запозичених словах орієнтуйтеся на нормативне написання: комп’ютер, ін’єкція, але бюро, пюре.
  4. Не плутайте апостроф із м’яким знаком: апостроф не пом’якшує попередній приголосний, а позначає роздільну вимову.

Для НМТ, диктантів і контрольних найкраще працює коротка практика: спочатку визначте правило, а потім поясніть собі, чому апостроф у слові є або його немає.

Читайте також

Використані джерела

  1. Український правопис. Офіційне видання, 2026 — § 7 «Апостроф», § 138 «Апостроф у словах іншомовного походження»

Сподобалась стаття? Оцініть

4.21

На основі відгуків 57 користувачів

Наталія Мамотюк

Автор Наталія Мамотюк

Бакалавр за освітою, отримала диплом журналістики за напрямом "Видавнича справа та редагування" у 2018 році.

Статті автора: 70

Підібрати репетитора

Коли ставиться апостроф?

Схожі статті

BUKI

Платформа, що об’єднує репетиторів та учнів

Створити профіль репетитора

Експертні статті від репетиторів