
Апостроф в українській мові ставиться перед я, ю, є, ї після твердого приголосного в тих позиціях, де ці букви позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі], а вимова залишається роздільною. Наприклад: м’яч, п’ять, об’єкт, з’їзд. Апостроф не позначає окремого звука, а лише показує роздільну вимову.
Цю тему вивчають ще в школі, але помилки з апострофом трапляються і в НМТ, контрольних роботах, диктантах та звичайному письмі. Особливо легко помилитися у словах на кшталт морквяний, буряк, комп’ютер чи ін’єкція, тому зручніше запам’ятати не окремі слова, а кілька основних правил.
Що таке апостроф?
Апостроф — це нелітерний орфографічний знак. Він не має власного звукового значення, а показує, що попередній приголосний вимовляємо твердо й окремо від наступних я, ю, є, ї. Саме тому в слові м’яч після м чується окреме [йа], а в слові п’ю — [йу].
Найважливіше правило можна сформулювати так: апостроф пишемо не просто «перед я, ю, є, ї», а лише в тих позиціях, де правопис вимагає роздільної вимови.
Коли ставиться апостроф?
Основні випадки легко звести до кількох груп. Таблиця допоможе швидко зорієнтуватися, а нижче кожне правило розглянемо окремо.
| Правило | Коли ставимо | Приклади |
| Після б, п, в, м, ф | Перед я, ю, є, ї за роздільної вимови; якщо перед губним немає іншого приголосного кореня (крім р) | м’яч, п’ять, в’юн, м’ясо |
| Після р | Коли р вимовляється твердо, а далі я, ю, є, ї позначають [й] + голосний | бур’ян, пір’я, матір’ю |
| Після префікса або першої частини складного слова на приголосний | Перед я, ю, є, ї | з’їзд, під’їхати, без’ядерний, пан’європейський |
| У словах іншомовного походження | Перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, якщо чується [й] + голосний | інтерв’ю, комп’ютер, кар’єра, ін’єкція |
Апостроф перед я, ю, є, ї
Після губних приголосних б, п, в, м, ф апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, якщо між губним і попередньою частиною кореня немає іншого приголосного. Наприклад: б’ють, п’ять, в’язати, м’ясо, тім’я, солов’ї.
Зручна мнемонічна фраза МаВПа БуФ допомагає запам’ятати самі губні приголосні: м, в, п, б, ф. Але це лише підказка, а не повне правило. Наприклад, у словах морквяний, святковий, тьмяний, мавпячий апостроф не ставимо, бо перед губним у корені є інший приголосний.
Після р апостроф ставимо, коли р вимовляється твердо: бур’ян, пір’я, матір’ю, подвір’я. Якщо ж р пом’якшується, апострофа немає: буряк, ряд, рясний, рюмсати.
Окремо варто запам’ятати ім’я Лук’ян і похідні від нього: Лук’яненко, Лук’янюк, Лук’янівка.
Апостроф після префіксів і в складних словах
Якщо префікс закінчується на твердий приголосний, перед я, ю, є, ї пишемо апостроф: з’їзд, з’єднати, під’їхати, роз’яснити, без’ядерний. Те саме правило діє на межі частин складних слів: пан’європейський, дит’ясла, Мін’юст.
Важливо не плутати це правило з написанням пів. За сучасним правописом сполуки на кшталт пів яблука, пів Європи, пів години пишемо окремо, тому апостроф між пів і наступним словом не потрібен.
Слова з апострофом: приклади
Щоб легше повторювати тему, слова з апострофом зручно групувати за правилами:
- після губних: м’ята, м’ясо, пам’ять, п’ятнадцять, в’язати, солов’їний, любов’ю;
- після р: бур’ян, пір’я, подвір’я, реп’ях, матір’ю;
- після префіксів: об’єднати, під’їхати, роз’яснення, з’явитися, без’ядерний;
- у словах іншомовного походження: комп’ютер, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, ін’єкція, ад’ютант.
Якщо сумніваєтеся, корисно не лише пригадати правило, а й перевірити, чи чується після приголосного окремий [й].
Апостроф у словах іншомовного походження
В іншомовних словах апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, коли вони передають [й] + голосний після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р. Типові приклади: інтерв’ю, комп’ютер, прем’єр, кар’єра, ін’єкція.
Апостроф не ставимо, якщо я або ю лише пом’якшують попередній приголосний: бюро, бюджет, пюре, рюкзак, рюш, фюзеляж. Також апостроф не пишемо перед йо: курйоз, серйозний.
Більше прикладів є в матеріалі «Правопис слів іншомовного походження».
Коли апостроф не ставиться?
Найчастіше помилки виникають саме в словах, де апостроф здається «очевидним», але за правилом його немає.
- Після губного, якщо перед ним у корені вже є інший приголосний: морквяний, святковий, тьмяний, мавпячий, різдвяний.
- Після р, якщо він вимовляється м’яко: буряк, ряд, рясний, рюмсати.
- В іншомовних словах, де я або ю пом’якшують попередній приголосний: бюро, пюре, рюкзак, фюзеляж.
- Перед йо: курйоз, серйозний.
Типові помилки
Щоб швидше перевірити себе, звертайте увагу не лише на букву перед я, ю, є, ї, а й на будову слова та вимову.
- Не ставте апостроф автоматично після кожної б, п, в, м, ф. У слові морквяний він не потрібен.
- Не плутайте тверде і м’яке р: бур’ян, але буряк.
- У запозичених словах орієнтуйтеся на нормативне написання: комп’ютер, ін’єкція, але бюро, пюре.
- Не плутайте апостроф із м’яким знаком: апостроф не пом’якшує попередній приголосний, а позначає роздільну вимову.
Для НМТ, диктантів і контрольних найкраще працює коротка практика: спочатку визначте правило, а потім поясніть собі, чому апостроф у слові є або його немає.
Читайте також
- Правопис слів іншомовного походження
- Літери «г» та «ґ»: правила і приклади
- Частини мови: пояснення та таблиці
- Репетитори з української мови та літератури
Використані джерела
Сподобалась стаття? Оцініть
4.21
На основі відгуків 57 користувачів


