Графіка – це розділ мовознавчої науки, який досліджує умовні знаки для передачі усного мовлення на письмі. Графічна система української мови складається із 33 букв, які об’єднано в алфавіт та інших знаків (апостроф, знак наголосу, дефіс і розділові знаки).
У цій статті докладніше розглянемо дві приголосні українського алфавіту – ґ і г.
Становлення звуків г і ґ в українській графічній системі
Становлення української графічної системи сягає ІХ століття, коли слов’янські просвітителі Кирило та Мефодій створили абетку для передавання на письмі слов’янських мов.
Українська мова бере свій початок із праслов’янської мови. У праслов’янській мові всі слова вимовлялися із проривним звуком [ґ]. Згодом, через кілька століть, у деяких слов’янських мовах, зокрема в українській, чеській, словацькій, білоруській, звук [ґ] перейшов у [г], який позначає гортанний задньоязиковий. Ґ не зникла з української мови й залишилася в деяких українських словах.
Згодом у нашу мову почали потрапляти слова іншомовного походження і виникла потреба відтворювати проривний [ґ]. Тому в пам’ятках староукраїнської мови з ХІV століття він передавався на письмі буквосполукою «кг»: кгрунт, кгвалт, розкга. Був ще один варіант запису звука ґ через запозичену з латини літеру «g»: gроно, gрати.
Також літера ґ трапляється в Пересопницькому Євангеліє ХVІ століття.
Літера ґ у графічній системі української мови
Літери, тобто графічні знаки, які використовуються для передавання на письмі усного мовлення, об’єднано в алфавіт. Алфавіт або абетка – це сукупність букв, розташованих у встановленому порядку. Український алфавіт складається з 33 літер. В основі цього алфавіту лежить давня кирилиця.
Кожна літера має своє закріплене місце й має свою назву, яка вказує на її звукове значення.
Ґ – це п’ята літера української абетки, яку використовують, щоби передати на письмі задньоязиковий дзвінкий звук [ґ]: ґрунт, ґава, аґрус. Долю цієї літери можна було б навіть назвати детективною, якби вона не розгорталася на тлі трагедій мільйонів українців.
Історія літери ґ
Від 1619 року літера ґ веде родовід в українській абетці, котру як різновид грецької літери де гама офіційно ввів до церковнослов’янської мови видатний мовознавець Мелетій Смотрицький у своїй праці «Граматика слов’янська». Учений наголошував на відмінності літери де гама від літери глаголь, яка є відповідником сучасної літери г.
Літера ґ є в «Першій граматиці живої української мови» Олексія Павловського 1818 року. У Словнику української мови, який упорядкував Борис Грінченко у 1907–1909 році, була літера ґ і з нею налічувалося майже 300 слів.
Згодом радянська влада заборонила друкувати будь-що українською мовою, наклали табу й на літеру ґ. Але із часом заборону скасували, про це свідчить Український правопис 1928 року.
Вживалася літера ґ до 1933 року. У рік Голодомору, під час страхітливих репресій проти українського народу, цю літеру затаврували як націоналістичну і її було вилучено з української абетки.
За повернення літери в абетку боровся міністр освіти УРСР Павло Тичина, письменник Борис Антоненко-Давидович. Але поновити в правах репресовану літеру змогли лише в переддень здобуття Україною Незалежності, 1990 року в третьому виданні Українського правопису.
Слова з буквою ґ
Помилки, які часто трапляються і виявляються в тому, що змішують літери ґ для передавання звуку [ґ] та літери г для передавання звуку [г] зумовлені тривалим невживанням цієї літери. Тому треба пам’ятати цікаві українські слова, у яких пишеться літера ґ:
- Ґрунт;
- Ґава;
- Аґрус;
- Ґава (ґавеня, проґавити);
- Ґазда (ґаздиня, ґаздівство, ґаздувати);
- Ґандж;
- Ґанок;
- Ґатунок;
- Ґвалт (ґвалтівник, ґвалтом, ґвалтувати);
- Ґедзь;
- Ґелґіт (ґелґотати, ґелґотання);
- Ґердан;
- Ґлей;
- Ґніт (ґнотик);
- Ґоґель-моґель;
- Ґрати;
- Ґречний (ґречно, ґречність);
- Ґринджоли;
- Ґрунт (ґрунтовно, ґрунтовний, обґрунтовувати);
- Ґудзик;
- Ґуля;
- Дзиґлик;
- Аґу (аґукання, аґукати);
- Обґрунтовувати (обґрунтування);
- Леґінь.
З літерою ґ також пишуться:
- Власне українські прізвища: Ґудзь, Ґойдич, Ґриґа, Ґонта.
- Прізвища іншомовного походження: Ґете, Ґарібальді.
- Географічні назви: Ґібралтар, Ґорґани, Ґренландія, Уґля, Ґоронда.
- Слова, які не засвоєні українською мовою: фата морґана, персона нон ґрата, альтереґо.
В іншомовних словах літера ґ замінює «g»: Fata Morgana = фата морґана.
Цей перелік не вичерпує всіх слів із літерою ґ. Повний перелік є в орфографічному словникові або в словнику орфоепії. Необхідно лише розгорнути словник на літері ґ.
Варто запам’ятати не тільки слова на букву ґ, але і їхні значення. Наприклад, ґречний – це вихований, ґандж – це недолік, а ґринджоли – низькі й широкі сани. Також у разі неправильного вживання літери може змінитися значення слова:
- Ґрати – решітка;
- Грати – виконувати певну дію;
- Ґніт – у гасовій лампі;
- Гніт – ярмо.
Про всі такі нюанси неможливо написати в одній статті, тому важливо не тільки читати корисні матеріали на сайті BUKI, а й займатися з викладачем.
Репетитор з української мови допоможе вивчити фонетику, графіку, лексикологію, словотвір, морфологію і синтаксис.
Читайте також: Правопис слів іншомовного походження
Літера г в українській мові
Г – це четверта літера української абетки, яку використовують, щоби передати на письмі дзвінкий глотковий звук [г]: гавань, газовик, гайдамак. Глотковий [г] – це характерна ознака української вимови, яка часто залишається як акцент.
Слів на літеру г є безліч: галас, галузь, гармонія, гальмувати, герой, гідність, гіпотеза, глибокий, гіркий, гладкий, гнів, голосити, говорити, горбастий, галантерея, граніт, гладіолус, голова, гімнастика, гербарій, газета, геологія, гіпертонія.
На противагу літері ґ, літера г вживається в іншомовних антропонімах і географічних назвах на місці «h».
|
Мова оригіналу |
Написання українською мовою |
|
Heine |
Гейне |
|
Hegel |
Геґель |
|
Vergilius |
Вергілій |
|
Havana |
Гавана |
|
Copenhagen |
Копенгаґен |
|
Hamburg |
Гамбурґ |
Весь перелік слів із літерою г можна знайти в орфографічному або орфоепічному словнику.
Читайте також: Пісні, що написані на вірші українських поетів
Завдання з теми «Алфавіт»
Знання алфавіту часто стає в пригоді в повсякденному житті. Адже саме за абеткою укладають всілякі списки, каталоги, довідково-пошукові системи, завданням яких є спростити орієнтування в масивах інформації.
Користуючись алфавітом, треба пам’ятати про те, за яким принципом вибудовується послідовність слів, які починаються на ту ж саму літеру. У такому випадку необхідно подивитися на наступну літеру. Якщо друга літера теж збігається, беремо до уваги третю, у разі збігу третьої – дивимося на четверту.
Ці відомості з графіки стануть у пригоді під час розв’язання тестів. Ознайомтеся з типовими завданнями і спробуйте їх виконати.
- Укажіть рядок, у якому всі слова розташовані за алфавітом:
А) Почухати, почурхати, пощедрувати, пошепки;
Б) Зичити, зійти, з’їхати, зйомка;
В) Підґрунтя, підготувати, підданий, підеш;
Г) Націлити, начинати, нащадок, нашити.
- В алфавітному порядку записано всі слова рядка:
А) Ранок, ракурс, радість, розумний;
Б) Обличчя, облік, опера, окружний;
В) Мереживо, місяць, морква, молодь;
Г) Палітра, праска, проба, програма;
Д) Тарілка, талант, телефон, тривога.
- В алфавітному порядку записані всі слова рядка, окрім:
А) Амазонка, Євфрат, Колорадо, Меконг, Ніл;
Б) Бельгія, Данія, Італія, Іспанія, Угорщина;
В) Афіни, Відень, Загреб, Осло, Париж;
Г) Кіпр, Мадагаскар, Сицилія, Тасманія, Ява;
Д) Альпи, Анди, Атлас, Гімалаї, Піренеї.
Правильні відповіді: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Б.
В офіційній програмі ЗНО алфавіт є першою темою, тому нею не потрібно нехтувати під час підготовки до тестування. Допомогти розібратися з усіма розділами, важливими правилами і винятками може репетитор з української мови. Учитель дізнається ціль вивчення мови, рівень знань учня і з урахуванням цього та вікових особливостей учня складе індивідуальний план роботи.
Знайти репетитора з української мови чи іншої дисципліни можна на сайті BUKI.
