Все про частини мови: пояснення та таблиці

Частини мови: таблиця

Самостійні частини мови

Самостійними частинами мови називають класи слів, що мають лексичне значення. Вони можуть вказувати на предмети і явища, а також на ознаки дії чи певної обставини. Важлива відмінність цього класу слів полягає у наявності граматичного значення – числа, роду, відмінка тощо. Самостійні частини відповідають на питання й обов’язково виступають головними чи другорядними членами у реченні. 

Іменник як частина мови

У реченні іменник використовують тоді, коли необхідно позначити предмет, речовину, природне явище, певну істоту. Він відповідає на питання «хто?» або «що?», і найчастіше виступає головним членом речення – підметом. Іноді також може бути додатком чи іншим членом речення. Запам’ятати основні характеристики іменника простіше, завдяки таблиці, наведеній нижче:

Іноді іменники можна сплутати з іншими частинами мови, тому рекомендуємо вам запам’ятати складні випадки визначення іменників:

Дієслово

Дієслово відповідає на питання «що робити?», «що зробити?». У реченні його використовують для позначення певної дії (бігати, говорити) чи стану предмета (проспівав, станцював). Таблиця з основними характеристиками й прикладами:

Розглянемо основні форми дієслів: 

Прикметник

Прикметник завжди виражає ознаку предмета. Він відповідає на питання «який?» та «чий?». У реченні прикметник використовують для того, щоб описати наступні характеристики:

• запах – ароматний, приємний;
• колір – жовтий, блакитний;
• вік – зрілий, молодий;
• розмір – маленький, великий; 
• матеріал – пластиковий, скляний; 
• час – сьогоднішній, торішній;
• простір – далекий, найближчий;
• особисті якості – добрий, щедрий; 
• приналежність – сестрин, мамин;
• відношення до місця – приміський, селищний. 

У реченні прикметник найчастіше виступає як означення. Якщо ви раптом забули, на які питання відповідає означення – це «чий?», «який?», «котрий?». 

Вивчати будь-яку мову простіше, якщо розраховувати на допомогу спеціаліста-філолога, що має багаторічний досвід роботи у сфері мовознавства. На сайті BUKI ви можете знайти досвідченого репетитора з української, англійської мови, математики, фізики, історії та інших предметів. На платформі зібрані найкращі спеціалісти, які допоможуть вам скласти ЗНО, ДПА чи просто покращити власні знання з певного предмета. 

Займенник

Займенник вказує на предмет, його ознаки та кількість, проте не називає його. Відповідає на питання «хто?», «що?», «який?», «скільки?», «чий?». В українській займенники використовують для уникнення тавтології та збільшення виразності мови. 

За значенням займенники поділяють на 9 груп. Розглянемо приклади займенників для кожної з груп: 

Числівник як частина мови

У реченні числівники використовуються для позначення кількості предметів та їхнього порядку при лічбі. Числівник відповідає на питання «котрий?» та «скільки?». Таблиця з основними характеристиками та прикладами цієї частини мови:

За будовою числівники поділяють на три групи – прості, складні та складені. Розгляньте таблицю нижче, щоб зрозуміти, чим вони відрізняються.

За граматичними ознаками і значенням числівники поділяються на дві групи: кількісні та якісні. Кількісні відповідають на питання «скільки?», а якісні – «котрий?». Нижче наведені поширені приклади числівників. 

Відмінювання числівників – це одна із найскладніших тем при вивченні частин мови. Пропонуємо вам переглянути короткий відеоролик, у якому розповідається, як навчитися легко відмінювати порядкові та кількісні числівники:

https://www.youtube.com/watch?v=q84EG6dBrVM

Прислівник

У реченні прислівники називають ознаки дій і предметів, а також вказують на обставини, за яких відбуваються певні явища чи події. Прислівник відповідає на питання «як?», «коли?», «куди?», «де?». Нижче наводимо основні характеристики частини мови та приклади. 

За правописом числівники поділяють на три групи: ті, що пишемо разом, окремо або через дефіс. 

Читайте також: Як правильно написати листа?

Службові частини мови

Службові частини мови – це окремий клас слів, головною ознакою яких є те, що вони не називають і не пояснюють реалій. Службові слова фактично виступають як «зв'язкові елементи», що вказують на відношення між реаліями. Це неповнозначні слова, тому вони не відповідають на питання. До службових частин відносимо сполучник, прийменник та частку. 

Службові частини мови мають наступні характеристики: 

• є граматичним засобом для поєднання слів і речень;
• не мають лексичного значення;
• не відповідають на питання;
• незмінювані;
• не є членами речення. 

Сполучник

Сполучники – це службові слова, які використовують для з’єднання однорідних членів речення і декількох частин складного речення. В українській сполучники відіграють важливу роль, оскільки вони збагачують та увиразнюють мову. 

Приклади сполучників за будовою: 

Приклади сполучників за значенням: 

Прийменник

Прийменник – це службова частина мови, яка виражає відношення між предметами, відношення між ознакою та дією предмета і вказує на місце, час, причину, мету і об’єкт дії. 

Знайти прийменник у реченні досить просто. Зверніть увагу на назву цієї частини мови. Прийменник завжди знаходиться «при іменнику», тобто шукати його потрібно саме при іменних частинах мови. 

Прийменники можуть виражати: 

• час – сім секунд до, о шостій годині;
• простір – зайти у кімнату, доїхати до села;
• причину – мокрий через дощ;
• мету – прийшов на лекцію, домовився з другом;
• спосіб дії – танцювати з задоволенням, сказати по правді;
• порівняння – менший за нього;
• матеріал – спідниця з шовку, іграшка з пластику.

Правопис прийменників з прикладами:

Частка

Головна роль частки – надати реченню нових відтінків (смислових або модальних). Саме завдяки частці можуть утворюватися нові слова та деякі граматичні форми. Характеристика та приклади частки:

За значенням частки поділяються на словотворчі, формотворчі та модальні. У таблиці нижче наведені пояснення, чим вони відрізняються між собою. 

Вигук

Вигук – остання частина мови, яку не відносять до жодного із вище перерахованих класів. Головне завдання вигука – виразити почуття мовця, не називаючи їх. 

За значенням вигуки поділяються на 4 розряди: емоційні, спонукальні, вигуки етикету та звуконаслідувальні слова. Приклади вигуків та їх характеристику ви можете переглянути тут:

Популяризація української мови сьогодні досягла значних масштабів, тому просто любити «солов’їну» – вже недостатньо. Тисячі українців почали активно покращувати свої знання з української, згадувати шкільні заняття і надолужувати втрачені навички. Якщо ви також зацікавленні у тому, щоб підвищити свій рівень володіння державною мовою, рекомендуємо вам знайти репетитора з української. 

Заповнити прогалини в шкільній програмі, підготуватися до атестаційної роботи чи вступу до ВНЗ, вивчити українську з нуля – усе це допоможуть зробити найкращі фахівці, зібрані на платформі BUKI.

Читайте також: Як перейти на українську мову: поради та ресурси