Денис Т.

Я ніколи не мріяв бути психологом. З роками приходить розуміння, що випадковостей не буває і все в цьому світі закономірно. Кажуть, що психологами стають люди, які пережили травматизацію і бажають вирішити свої особисті проблеми за рахунок професії. Може бути і так. Це особливий стан — коли робиш справу заради того, щоб іншій людині було легше, щоб її душа впустила в себе життя. Тоді ти з гордістю усвідомлюєш: «Те, що я роблю не дарма». «У кожній людині, якби живуть дві істоти: одна істота, що охоплює мінеральний, рослинний, тваринний і людський просторово-часовий світ, інша — істота духовного світу. Одна істота — минулого, інша — істота майбутнього. Одне належить світу форм, інше — світу ідей». Я повністю поділяю думку, що психолог — це спеціальність, яка вивчає людину. А людина — це «ключ до всієї науки про природу». Психологія — це наука, що вивчає сутність людини, сприйняття світу, реакцію на умови життя. Я думаю, що вся справа в елементарному дефіциті людського спілкування. Ми робимо наукові відкриття і живемо в епоху розвитку. Ми завжди прагнемо стати незалежними. Люди розучилися радіти простим людським радощам. А в результаті — жорстокість, тиранія, деспотизм. І боляче стає від того, як день у день віддаляються, один від одного іноді найрідніші люди через призму своїх образ, а здебільшого від самого себе. Хочеться, щоб люди, які живуть у світі людей, перестали бути самотніми, вицвілими піщинками і захотіли стати самими собою.