Владислав Добринський

Для навчання використовую переважно діалоги, причому моделюються різні варіанти їх розвитку. Аналізується як форма, а й функції граматичних і лексичних одиниць, тобто, йде деякий психолінгвістичний розбір.

Напрацювання промовляння фрази для постановки правильності вимови відрізняється від напрацювання проговорення фрази для міцного закріплення їх у швидкодіючої пам'яті. Граматика викладається не просто з урахуванням контексту, а стосується функціональної граматики, що дозволить учням не просто правильно і точно використовувати мову, але й знати, як саме її розумітимуть носії мови в якій саме ситуації.

Для підвищення мотивації (а у дітей 11-16 років вона зазвичай особливо низька і визначається лише тим, наскільки вони особисто люблять і поважають викладача) та соціальну адаптацію використовується високоструктурована практика спілкування з носіями англійської мови за інтегрованим методом використання соціальних мереж (ПОНАЯЇМІСЦ).

Вважаю, що викладач має бути "дзеркалом" учня, тобто, вміти точно імітувати його мову, і використовувати надвиразну мову, тобто. використовувати акцентуйовані наголоси в словах, фразах і реченнях, гіпертрофовані інтонації та манери мови з усіма їх варіаціями (варіативна вимова), та перебільшена вимова звуків та їх переходів.

Для невпевнених учнів, яким постійно і навіть щодня потрібні свідчення (хоча б чисто формальні) їх просування вперед та відчутні результати, доводиться створювати жорсткішу планування уроку та постійні progress tests (про обмеженість яких учневі повідомляти не варто, щоб не вбивати мотивацію)