В одному добре всім нам відомому фільмі є така фраза "Схід - справа тонка". Вона дуже правдива, коли мова заходить про релігію, традиції, норми поведінки, культуру та одяг. Особливо це стосується жінок.
Звичайно, для чоловіків у сучасному мусульманському суспільстві одяг не є чимось традиційним. Вона абсолютно європейська, звична для наших очей. Але одяг мусульманок завжди викликає подив, інтерес, зацікавленість і навіть подекуди острах.
Незважаючи на те, що арабський схід розвивається дуже стрімко та стає все більш сучасним, традиції щодо жіночого вигляду не змінюються й досі, залишаючись доволі консервативними. Які ж існують норми та вимоги, що пред'являються до жіночого одягу, аксесуарів та зовнішності?
Є три абсолютно непорушні правила щодо зовнішнього вигляду будь-якої мусульманки незалежно від місця її проживання:
1. Одяг не повинен бути прозорим.
2. Одяг не повинен підкреслювати контури жіночої фігури.
3. Повинно бути покрите все тіло, крім обличчя, кистей рук і ступній.
Ці правила є насправді законами для більшості мусульманок, але будь-яка людина скаже, що вони зовсім не описують одяг арабок.
Справді, існує безліч деталей, які мають бути враховані в образі мусульманки. А ми повинні розуміти, що це не просто стиль, це насамперед релігія та традиції.
Існує кілька варіантів мусульманського хіджабу. До речі, не плутайте хіджаб із хусткою. Хіджаб – це будь-який різновид одягу, що покриває тіло жінки з голови до ніг. А ось його полегшеним варіантом є звичайна хустка або шарф. Ця деталь одягу звична для європейців, та й самі мусульманки зараз вибирають його частіше, ніж повний варіант хіджабу. Але, навіть, якщо мусульманка носить тільки хустку, в іншому одязі вона суворо дотримується трьох непорушних правил: не прозоро, не прилягає до тіла, все закриває. Хустку в'яжуть по-різному в різних державах, містах, народах і навіть сім'ях, але я наводжу тут найбільш популярний варіант хустки в сучасному мусульманському світі:
Більш закритою формою одягу мусульманок є чадра. В основному її носить перський схід (Іран), також вона популярна у Сирії, Афганістані, Йорданії та країнах Північної Африки. Як видно на фото, це одяг нагадує плащ або накидку, закриваючи все, але, як і раніше, залишаючи відкритим обличчя.
Наступний по закритості варіант мусульманського одягу це нікаб. Цей різновид одягу приховує все, крім очей жінки. Та треба відміти те, що це не є релігійною вимогою - Коран дозволяє залишати обличчя відкритим. Нікаб - це вже традиції певних країн.
І останні два варіанти приховують абсолютно все, у тому числі очі. До них відносяться паранджа та бурка, і вони також не мають нічого спільного з нормами Корану. Паранджа є загальноприйнятим одягом жінок Аравійського півострова - Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Оман, Бахрейн. А ось бурка – це національний одяг жінок Афганістану, також він популярний в Іраку та деяких частинах Пакистану.
Ось, мабуть, основні форми та різновиди мусульманського одягу, який неймовірно мінливий від країни до країни, від народності до народності. Основна якість, яка вирізняє будь-яку мусульманку, це скромність. Так, наприклад, мусульманки майже не носять підбори, не фарбують нігті яскравими кольорами лаку, не користуються різкими парфумами та засобами макіяжу. Взагалі, Коран говорить про те, що мусульманка не має приваблювати погляди чоловіків і таким чином не наближати їх до розпусти. Тому жінки мусульманського світу намагаються не кидатися в очі та залишатися доволі непомітними за межами родини і будинку.
Насамкінець хочу привести жартівливу, але дуже точну картинку, яка характеризує справжню мусульманку. Адже одягнути лише хустину мало, важливо відчути хіджаб у собі.
