На сьогоднішній день ані у батьків, ані у вчителів не виникає жодних сумнівів, що аніме-культура стала дуже розповсюдженою у нашому суспільстві. Для статистики, із шести моїх учнів (в основному, це середня школа, 5-9 класи) двоє залюбки дивляться аніме та читають мангу. Дехто вбачає в цьому загрозу для психіки дитини, а для когось це абсолютно нормальне явище, бо що поганого у так званих «японських мультиках»?
Проте, якої б думки педагог не мав щодо цього, він не може ігнорувати дане явище, оскільки його можна грамотно використати для зацікавлення дитини у навчанні іноземної мови.
Наприклад, коли я починаю займатися з новими людьми, я завжди цікавлюся їхнім захопленням, щоб підбирати матеріал для навчання з огляду на їхні інтереси, щоб вивчення англійської у жодному разі не перетворилося для жодного з них на каторгу. Отже, протягом таких розмов, я довідалася, що мої учениці були б у захваті, якщо б ми читали мангу або дивились аніме англійською мовою, а я була тільки за, оскільки у шкільному віці також активно цим цікавилася.
Оскільки на перегляд аніме із учнями ми не завжди можемо знайти час на уроці (бо одна серія триває більше 20 хвилин, а урок, у середньому, годину, а за нього ще треба встигнути зробити або перевірити домашне завдання, зробити пару-трійку вправ на граматику, оскільки їх можна робити вічно, бо щось нове вивчили, а минулу тему вже забули), я використовую на своїх уроках мангу.
Кажучи простою мовою, манга- це японські комікси, на основі яких і робиться аніме. Вона читається зліва направо.
Великою перевагою манги є те, що її набагато простіше знайти на просторах мережі Інтернет, аніж аніме англійською мовою, а також з нею зручно працювати як на очних заняттях, так і онлайн.
Існує дуже багато манг на будь-який смак: із кольоровими або чорно-білими сторінками, великими та маленькими главами тощо. Є й різні жанри та сюжети, тому кожен, хто шукає, неодмінно знаходить собі комікс до душі.
Перша манга, яку я підібрала для своїх учнів (їхній вік 12-14 років, а рівень знань англійської приблизно на рівні А1, проте я можу рекомендувати її і тим, хто тільки починає, або вже проходить А2) називалася «Милий будинок Чі» або в англійському варіанті її можна знайти під назвою “Chi’s Sweet Home”).
Це кумедна історія про кошеня на ім‘я Чі, яке загубило свою маму та братів із сестричками на вулиці. Потім його знайшла родина, яка прихистила його в своїй домівці попри заборони на утримання домашніх тварин. Про те, як у новому домі Чі ховали від хазяйки, як він виявився нею та про багато інших пригод кошеняти ви можете почитати зі своїми учнями на уроці.
Я дуже рекомендую своїм колегам саме цю мангу для учнів середньої школи або дорослих учнів, які вже мають хоча б мінімальні знання граматики та елементарний словниковий запас, і які полюбляють японську культуру, оскільки даний комікс має дуже привабливий кольоровий вигляд, містить живу мову (сленг, скорочення тощо), має дуже зрозумілий сюжет, нескладні граматичні конструкції, а невеличкі глави дуже легко інтегрувати у заняття, навіть якщо ви маєте на розвиток читання лише 5-10 хвилин.
Порада для репетиторів 1: якщо Ваш учень цікавиться аніме та мангою, ви можете самі запитати, що він або вона вже дивилися або читали рідною мовою. Це спростить пошуки матеріалу для заняття.
Порада для репетиторів 2: якщо учень дивився аніме, можна знайти по ньому мангу для читання на заняттях. Але будьте обачні: не все аніме знімається на основі манги, деяке має оригінальний сценарій. А отже знайти комікс по ньому не вдасться, тож не гайте свій час, а запропонуйте щось інше.
