Concordance des temps (узгодження часів) є однією з найважчих тем для розуміння у французькій мові. На жаль, логіка побудови непрямої мови з використанням різних часів є зовсім іншою, ніж у звичній нам українській чи російській мовах, але я спробую пояснити цю тему з використанням прикладів.
На відміну від української чи російської мов, які мають тільки один минулий час, один теперішній і один майбутній, у французькій мові існують спеціальні часи, які вживатимуться у підрядному реченні, якщо дієслово головного речення використано в минулому часі.
Хочу нагадати, що складнопідрядне речення - це складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. Це важливо запам’ятати, щоб зрозуміти подальшу інформацію.
Concordance des temps (узгодження часів) використовується тільки якщо перша частина стоїть у минулому часі, тому ми не узгоджуємо, якщо головне речення є у теперішньому часі.
-
Приклад:
Я йому кажу, що ти тут. Je lui dis que tu es là. (Тобто présent+ présent).
Але:
- Я йому сказав, що ти тут. Je lui ai dit que tu étais là. (Тобто, présent перейшов в imparfait, якщо ми використовуємо узгодження часів).
Passé composé переходить в plus-que-parfait.
- Я тобі сказав, що ти захворів. Je t'ai dit qu'il était tombé malade.
- Тобто, якщо б було «Я тобі кажу, що він захворів», то у другій частині ми використовували б Passé composé.
Futur simpleу conditionnel présent.
- Я йому сказав, що ти це зробиш. Je lui ai dit que tu le ferais.
- Якщо мова йшла про теперішній час, то ми б використали звичайний майбутній час.
- Я кажу йому, що ти це зробиш. Je lui dit que tu le feras.
Futur antérieurпереходить в conditionnel рassé.
- Я тобі сказав, що я з тобою поспілкуюсь, після того як ти закінчиш читати. Je t'ai dit(passé composé ) que je te parlerais(conditionnel présent) après que tu aurais fini de lire(conditionnel рassé).
Futur proche в imparfait.
- Я знав, що він мені подзвонить. J'ai su qu'il allait me téléphoner.
- Якщо б це трапилось у теперішньому часі, то ми б використали futurproche.
- Я знаю, що він мені подзвонить. Je sais qu'il va me téléphoner.
Passé proche в imparfait.
- Я знаю, що він мені тільки що подзвонив. Je sais qu'il vient de me téléphoner.
- Я знав, що він тільки що мені подзвонив. J'ai su qu'il venait de me telephoner.
Сподіваюся, що ця тема стала вам більш зрозумілою після ознайомлення з матеріалами моєї статті. Узгодження часів треба зрозуміти і запам’ятати, адже як ви розумієте, це доволі складна, але в той же час необхідна тема.
