Називний відмінок множини іменників чоловічого роду
Іменники з м’якою основою (зокрема й на отверділий приголосний, а також деякі іменники на губний приголосний) мають у Н.в. мн. закінчення -e: nauczyciele, słonie, mecze, jedwabie.
Закінчення -у мають лише ті іменники з м’якою основою, які закінчуються на -ес і -са і є назвами осіб чоловічого роду і є назвами осіб чоловічої статі: chłopiec ‒ chłopcy, mędrzec ‒ mędrcy, wykładowca ‒ wykładowcy. Іменники на -ес, що не є назвами осіб чоловічої статі, мають закінчення -е: dworzec ‒ dworce, palec ‒ palce, samiec ‒ samiec.
В іменниках з твердою основою закінчення Н.в. мн. залежить від того, чи це назва особи чоловічої статі, чи ні.
Назви осіб чоловічої статі мають закінчення -і або -у, при цьому обов’язково відбувається чергування кінцевого приголосного основи.
Більшість чоловічоособових іменників має в Н.в. мн. закінчення -і, наприклад: student ‒ studenci, Czech ‒ Czesi, Białorusin ‒ Białorusini, mężczyzna ‒ mężczyźni.
Закінчення -у мають ті чоловічоособові іменники, основа котрих закінчується на приголосні r, k, g. У Н.в. мн. ці приголосні чергуються: r//rz, k//c, g//dz, наприклад, doktor ‒ doktorzy, Węgier ‒ Węgrzy, pracownik ‒ pracownicy, Chińczyk ‒ Chińczycy, pedagog ‒ pedagodzy.
Чоловічоособові іменники на -anin і -an в Н.в. мн. мають закінчення -е, при цьому відбувається пом’якшення, а у випадку слів на -anin‒ скорочення основи. Słowianin ‒ Słowianie, Amerykanin ‒ Amerykanie, Warszawianin ‒ Warszawianie, dominikanin ‒ dominikanie, Hiszpan ‒ Hiszpanie, Cygan ‒ Cyganie, krajan ‒ krajanie.
Неособові назви мають закінчення -у: dom ‒ domy, pies ‒ psy, або -і (після k, g): ptak ‒ ptaki, róg - rogi.
Кілька назв неістот на -ans мають закінчення -е або (частіше) паралельні закінчення -е та -у: alianse, dysonanse, finanse, kradranse (kwadransy), seanse (seansy), romanse (romansy), rezonanse (rezonansy), awanse (awansy), niuanse (niuansy), fajanse (fajansy), dyliżanse (dyliżansy). Але szympansy (назва істоти).
Незалежно від кінцевого приголосного основи деякі іменники чоловічого роду мають Н.в. мн. мають закінчення -owie.
- Професії: astronomowie, sędziowie, opiekunowie.
- Титули, посади: szefowie, bossowie, monarchowie, baronowie, marszałkowie, wodzowie, wojewodowie, posłowie, apostołowie.
- Родинні зв’язки: ojcowie, tatowie, tatusiowie, synowie, dziadkowie, wujowie, stryjowie, zięciowie, teściowie, małżonkowie, mężowie.
- Родинні прізвища, утворені від чоловічої форми: Moniuszko ‒ Moniuszkowie, Fredo ‒ Fredowie, Linde ‒ Lindowie.
- Деякі етнонімічні назви: Serbowie, Arabowie, Finowie, Skandynawowie, Belgowie, Mongołowie, Kazachowie, Kurdowie, Persowie, Baskowie, Bałtowie, Celtowie, Frankowie.
- Інші іменники (в т.ч. односкладні): panowie, bogowie, wrogowie, widzowie, uczniowie та ін.
Закінчення -owie мають чоовічоособові іменники, що закінчуються на -ek, наприклад: potomek ‒ potomkowie, przodek ‒ przodkowie, świadek ‒ świadkowie, kochanek ‒ kochankowie, braciszek ‒ braciszkowie, śmiałek ‒ śmiałkowie, nurek ‒ nurkowie.
Другорядним критерієм вибору закінчення -owie може бути фонетичний, наприклад, іменники з кінцевим приголосним f, b, m, ł, n.
Доволі відносним є семантичний критерій. Наприклад, існує багато назв, що належать до вищезазначених семантичних груп, але мають закінчення -і або -у: adwokaci, ambasadorzy, biskupi, docenci, dziekani, premierzy, prezydenci, prezesi, prokuratorzy, rektorzy, biznesmeni, biolodzy, żandarmi, benedyktyni, Kaszubi.
Деякі іменники мають паралельні закінчення: -owie і -і або -у: profesorowie i profesorzy, doktorowie i doktorzy, bohaterowie i bohaterzy, biologowie i biolodzy, filologowie i filolodzy, Norwegowie i Norwedzy, ojczymowie i ojczymi.
Називний відмінок множини прикметників чоловічого роду
У Н.в. мн. прикметники чоловічого роду можуть мати закінчення -у, -і або -е.
Закінчення -е мають прикметники (й інші частини мови з прикметниковим типом відмінювання), що вживаються з нечоловічоособовими іменниками: które, te, moje, miłe, ulubione (pokoje, psy). Закінчення -і або -у мають прикметники, що вживаються з чоловічоособовими іменниками: którzy, ci, moi, mili, ulubieni (studenci, dziennikarze).
Перед закінченням -і відбувається чергування приголосних.
Ці чергування, крім sz // ś, збігаються з чергуваннями, які відбуваються в Н.в. мн. чоловічоособових іменників (з твердою основою), порівн.: młody sąsiad — młodzi sąsiedzi, cichy Czech — cisi Czesi та ін. (але nasz smakosz — nasi smakosze— іменник з м’якою основою).
Присвійні займенники mój, twój, swój у чоловічоособовій формі мають закінчення -і: moi, twoi, swoi.
Вказівний займенник ten має чоловічоособову форму ci.
Від означального займенника każdy чоловічоособова форма, як і множина загалом, не утворюється.
У дієприкметниках, що в Н.в. одн. ч.р. закінчуються на -ony, відбувається чергування о // е: oburzony — oburzeni, rozwiedziony — rozwiedzieni, narzeczony — narzeczeni, uczony — uczeni. Прикметник wesoły теж має таке чергування — weseli.
Закінчення -іЗакінчення -і, але без чергувань в основі, мають прикметники, які у формі ч.р. одн. мають закінчення -і (крім прикметників на -ki, -gi). У такому випадку форма ч.р. одн. та ч.-ос.р. мн. збігаються: tani robotnik — tani robotnicy, ostatni zawodnik — ostatni zawodnicy, głupi człowiek — głupi ludzie.
Закінчення -у мають прикметники (а також інші частини мови з таким же типом відмінювання):
- з основою на r, k, g, що, як і у випадку Н.в. мн. ч.-ос.р., чергуються, відповідно r//rz, k//c, g//dz:
- a) dobry — dobrzy, który — którzy, któryś — którzyś;
- b) polski — polscy, taki — tacy, jakiś — jacyś;
- c) wrogi — wrodzy, drugi — drudzy.
- з основою на c, dz, cz, ż. У цьому випадку форма ч.р. одн. збігається з ч.-ос.р. мн.:
- a) obcy człowiek — obcy ludzie, słuchający uczeń — słuchający uczniowie;
- b) cudzy chłopiec — cudzy chłopcy;
- c) uroczy mężczyzna — uroczy mężczyźni;
- d) ryży facet — ryży faceci (виняток: duży — duzi).
Вищенаведені правила стосуються і субстантивованих прикметників (чи дієприкметників), наприклад: znajomy — znajomi, krewny — krewni, zmarły — zmarli.
