Чи задумувались ви коли-небудь про те, чому одна інформація ніби вшивається в вашу голову і тепер ви ніколи її не забудете, а інша, як би не старався, навпаки не запам’ятовується?
Вся справа у нашому сприйнятті. Кожній людині властиві мінімум чотири типи мислення, що визначають її манеру спілкування з її оточенням, впливають на отримання та передання інформації, а також на людське сприйняття і розуміння.
Для того, аби максимізувати процес засвоєння інформації необхідно визначити свій тип сприйняття і згідно з ним підлаштовувати необхідні для запам’ятовування ресурси.
В загалом за сприйняттям людей можна умовно поділити на чотири категорії :
• Аудіали
• Візуали
• Кінестетики
• Дискрети
Аудіал – це людина, яка сприймає найбільшу кількість інформації через слуховий сенсорний канал. При цьому сама аудіальна репрезентативна система має два напрямки сприйняття: аудіально-тональна(звуки як природне фізичне явище та тональні послідовності) та аудіально-дигітальна система(звук у вигляді слів та їх поєднань, сприйняття звуку в логічній, смисловій формі).
Аудіали вважаються найрідкіснішим типом людей.(Лише 25% сприймає світ переважно через звуки)
Аудіал у промові набагато частіше вживає слова, пов’язані з його основною системою сприйняття: «я чув, що…», «звучить досить дивно…» тощо. Яскраво виражений аудіал під час дуже серйозної розмови може навіть заплющити очі, щоб «зайвий» канал інформації не розпорошував його уваги.
Перевагами даного типу є гострий слух і дивовижна пам’ять. Аудіали є досить балакучими, хоча є й винятки. Мова аудіала досить різноманітна та емоційна, свої думки й почуття вони найточніше висловлюють за допомогою звуків (слова, вигуки, крики). Аудіали зазвичай люблять музику і непогано розуміються на ній. Для найефективнішого запам’ятовування їм достатньо прослухати Подкасти, аудіокниги або промови лекторів.
Візуал – людина, яка сприймає основний обсяг інформації через зоровий канал.
Візуали складають 35% нашої планети. Це люди, які «бачать» навколишній світ.
Візуал під час розмови, зазвичай, багато жестикулює, підтримує зоровий контакт, вимагаючи того ж від співрозмовника, у більшості випадків має високий голос. У своєму мовленні візуал частіше вживає слова та фрази, пов’язані з його основною сенсорною системою: «Мені здається, що…», «Це виглядає якось…», «Це очевидно…» і т.д. Візуали люблять спостерігати.
Переваги: Візуали мають гарну візуальну пам’ять на обличчя, легко впізнають людей, яких могли бачити дуже давно. Найкраще запам’ятовує інформацію через зображення, картинки.
Кінестетик – людина, яка найкраще засвоює інформацію через тактильні відчуття або за допомогою рухів.
Основні ознаки: кінестетик «відчуває» навколишній світ. Таких людей близько 40%.Свої слова та дії так чи інакше асоціює з фізичними відчуттями. У розмові з кінестетиком часто вживає фрази на кшталт «я відчуваю, що це…» чи «у цьому відчувається здоровий глузд...». У кінестетиків, як правило, краще розвинене почуття нюху та смаку (найменш інформативні системи в нашому організмі).
Кінестетики усе(і людей також) запам’ятовують через призму своїх відчуттів під час контакту. Тому найкращим тригером для запам’ятовування для них вважається інформація «пронесена через досвід».
Дискрети або динітали – люди, які сприймають будь – яку інформацію через аналіз, логічне та критичне осмислення.
Дискетів не так багато. Таких людей перш за все характеризує аналітичне мислення, схильність до аналізу і систематизації інформації, легкість в роботі з числами та знаками. Їх характеризують такі висловлення: «Я рахую..», «Конкретно кажучи» і т.д.
Для запам’ятовування дискретам необхідно, щоб був встановлений умовний причинно-наслідковий ланцюжок з висновками і їх голові. Дискрети найкраще засвоюють інформацію, структуровану по чітких планах, графіках і таблицях.
Підбиваючи підсумки, можна стверджувати, що будь – яка особистість не має одного точного типу сприйняття, людина може бути комбінувати в собі кілька різних типів. Однак в кожному так чи інакше переважає певний тип сприйняття. Для найлегшого і найефективнішого засвоєння знань необхідно визначити свою сильну сторону у сприйнятті та вміло нею користуватись. Саме про методи та тестування для визначення свого типу буде йтися у другій частині статті.
