Синтаксис української мови - найвідкритіша мовна система, у якій є багато суперечностей. Речення - це основна одиниця не лише мови як системи, а й комунікаціїї, адже за допомогою саме речень ми передаємо інформацію один одному. Кожне речення має свій "кістяк", який становить граматична основа - підмет і присудок, або один із цих членів. Розглянемо складні випадки аналізу присудка.
Присудок - це головний член речення, який позначає дію чи стан предмета або особи, названих підметом. Найчастіше він виражається дієсловом у одній із 5 його форм. За своєю будовою присудок поділяється на ПРОСТИЙ І СКЛАДЕНИЙ.
Які є нюнанси у визначенні простого присудка?
Простий дієслівний присудок, як правило, виражається одним словом - дієсловом дійсного, умовного чи наказового способу: "Життя навчить, а досвід покарає".
Чи є складність при визначенні цього виду присудка? Так. Розглянемо основні види труднощів.
- Часто у реченнях типу - "Буду я навчатись мови золотої..." присудок визначають як складений дієслівний - буду навчатись. АЛЕ це груба помилка! Для того, щоб визначити правильно присудок, треба знати не лише загальну формулу простого і складеного присудка, а ще включати і логічне мислення. Беремо для аналізу названий вище присудок - "БУДУ НАВЧАТИСЬ". Що виражає поєднання цих слів - два поняття чи одне? Дана конструкція Являє собою СКЛАДЕНУ ФОРМУ МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА. Ми можемо трансформувати її у складну - НАВЧАТИМУСЬ , - і значення незміниться. Тому, треба запам"ятати, що СКЛАДЕНА ФОРМА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА становить собою ПРОСТИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК.
Наведемо ще приклади речень, у яких є такий простий присудок: "Так! Я буду крізь сльози сміятись...(Леся Українка), "Буде, квітами повите, по землі ходити літо" (В. Сосюра), "Білі акації будуть цвісти в місячні ночі пахучі" (В. Сосюра), "Все буде розкошувати в світлій зелені і в цвіті, в запаху і красі, в новості утісі" (О. Кобилянська).
- Інша складність вираження простого присудка фразеологізмами. звернімося до таких речень: "Я його давно маю на оці" ( І. Франко), "Це ви вже передали куті меду" ( Марко Вовчок). Який у цих реченнях присудок - "маю" і "предали" чи "маю на оці" і "передали куті меду"? У даних реченнях використано фразеологічні звороти, які є образними вираженнями дії, яку називає присудок. Фразеологізми можна легко замінити словом, яке є його тлумаченням, тому присудок, який представлений фразеологічною сполукою - це ПРОСТИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК.
Я його давно маю на оці - я давно за ним спостерігаю;
Це ви вже передали куті меду - це ви вже переборщили.
У реченнях ми легко зробили трансформацію, яка доводить що фразеологічні сполучення найчастіше виконують роль простого присудка.
- Не меншу складність викликає визначення виду присудка, який виражений дієсловом "БУТИ".
Дане дієслово може бути і ПРОСТИМ ПРИСУДКОМ , і ЧАСТИНОЮ СКЛАДЕНОГО ІМЕННОГО ПРИСУДКА. Як розібратися? Усе дуже просто. Необхідно проаналізувати речення, у якому є слово "БУТИ" за двома пунктами:
- Дієслово бути в українській мові існує як повнозначна лексема. Воно виражає значення існування. До нього можна дібрати синоніми - розташовуватись, знаходитись, існувати тощо. Тому, якщо "бути" у реченні використано саме як повнозначна лексема - це простий присудок: "Був чудовий липневий ранок" (М. Коцюбинський), " Я завтра буду в школі".
- Якщо біля дієслова "бути" знаходиться іменний компонент, який несе основне смислове навантаження, а саме слово "бути" втрачає своє значення "існування", то це - СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК, у якому "бути" - дієслово- зв'язка: "Ранок був чудовий, весняний".
Отже, визначити простий дієслівний присудок, дійсно, ПРОСТО! Успішного і корисного вам збирання урожаю на ниві української мови!
