Більшість з тих, хто вивчав іноземні мови зустрічався із ситуацією, коли переїжджав до країни носіїв цієї мови і розумів, що його знання не ідеальні. Так буває через те, що, навчаючись, ми у більшості випадків акцентуємо свою увагу на літературній мові та професійній термінології в конкретній сфері.
Коли іноземець слухає, як між собою швидко розмовляють кілька носіїв і при цьому використовують сленг, то при перекладі, він додатково у своїй голові витрачає час на асоціацію незнайомих слів і може загубити зміст розмови.
Польська мова, у даному випадку не є винятком, а зовсім навпаки, — є дуже колоритною та різносторонньо розвиненою. Розмовна мова, до якої зараховують сленг, хоча і є найбільш розповсюдженою серед молоді, проте не обмежується тільки середовищем студентів чи учнів. Для особи, що вивчає польську мову, існує велика правдоподібність зіткнутися з емоційно навантаженою лексикою, якої не було у неї на заняттях.
Для того, щоб ці слова легше було запам’ятати, їх можна згрупувати за відповідними категоріями. У щоденному спілкуванні, вони найчастіше пов’язані із привітаннями та прощаннями; характеристикою чоловіків та жінок, вираженням емоцій, тощо. Тому зупинимось на кожній із вказаних груп.
Привітання та прощання:
- Siema, siebala, siemak, siemka, siemanko, siem, ema, emka, siemaneczko, siemanderko – усі вони походять від скорочення «jak się masz». Вживаються молоддю замість «cześć» (привіт), але не варто використовувати ці слова, наприклад, при спілкуванні зі старшими людьми, чи своїм керівництвом, викладачами. // Наприклад: Siema, co robisz? Siema, dawno Cię nie widziałem! — Привіт, що робиш? Давно тебе не бачив!
- Hej, hejo, hejka також використовується для привітання і походить англійського слова «hey» — «привіт».
- Часто, щоб при зустрічі спитати співрозмовника, як у нього справи, поляки використовують «co słychać». Натомість розмовним варіантом буде «jak leci», «co tam».
Для неформального прощання часто використовуються:
- Nara, naraska (від «na razie»)—бувай, до зустрічі. Це слово може мати інше значення. Наприклад, «no na razie» – я більше не можу говорити.
- Trzymanko (від trzymaj się) — тримайся (англ. - take care). Рідше при прощанні можна почути «do zoba» —cкорочення від польського «do zobaczenia» («до побачення»). // Do zoba jutrо. — Побачимось завтра.
Слова, пов’язані з характеристикою чоловіків:
-
Aduś (також: пестливий варіант імені Adrian) — мамин синок; хтось, хто нічого не може зробити самостійно. // Ten aduś nie może nawet wziąć sobie jedzenia. — Цей мамин синок не може навіть взяти собі їжу.
-
Ciacho, mięcho — хлопець, парубок, молодик, юнак (із виразною позитивною конотацією щодо зовнішнього вигляду). // Z twojego brata to сałkiem niezłe ciacho jest. — З твого брата то є цілком непоганий парубок.
- Dżolo (або ще більш іронічне: dżolo manolo) - приємний хлопець; жартівливий вислів на позначення самовдоволеного і самовпевненого чоловіка, «мачо» з аргентинських серіалів (найбільш популярне серед підлітків). // Ale z ciebie dżolo! Weź idź z tymi swoimi zapędami na bycie macho! —Але з тебе мачо! Бери та йди з тими своїми мачо-прагненнями!
- Dresiarz, або dres, drech – хуліган (російською – «гопник»); аналог «тітушок». Слово походить від dresy (спортивний одяг) (в англійській мові – dress - одяг). Особа, що його носить, зазвичай ходить у спортзал, є агресивною та не надто розумною. // Czy ten dresiarz ma jakieś imię? — Чи цей хуліган має якесь ім’я?
До речі, у Польщі є аналог популярного в СРСР авто «Жигулі». Йдеться про «FIAT-126 p», який поляки назвали «Maluch» (малюк, дитина) через його маленькі розміри. Тому, в цій країні існує навіть жартівливе прислів’я: «W ZSRR maluch jeździ dresiarzem» –– «В СРСР малюк їздить хуліганом» (тобто, навпаки: вжито інверсію).
- Stary, koleś – друзяка.// Mój koleś I ja byliśmy wczoraj na wypasionej potańcówce. — Ми із друзякою були вчора на класній вечірці.
Крім цього, як відповідники українських аналогів слів «земляк», «друг», або «рідня», –– можуть використовуватись: «ziomek», «ziomo», «ziomuś», «ziom», «morda», «mordeczko», mordencja», «typ».
Слова, пов’язані із жінками:
- Babka, або babeczka – це дівчина, жінка (людина, з якою ви маєте тісніші контакти). Ці вирази без негативної конотації; так поза очі можуть називати викладачку в університеті. // – Сo tam u twojej babki? – Dobrze. Właśnie idę po nią na autobus. –– Що там у твоєї жінки? Добре. Власне йду по неї на автобус.
- Laska, niunia, kotka – гарна і приваблива дівчина, красуня. // – Patrz, ale laska! Z taką bym się umówił! –– Дивись, але красуня! Таку б запросив! (в сенсі, пішов би на побачення).
В англійській мові відповідником польського слова «laska» є «babe» - крихітка. Важливо не плутати це слово з «łaska», що означає ласку; в англ. мові – це «grace», «mercy», «favour».
- Dziunia – хороша дівчина. // Наприклад, «Та dziunia nie jest w twoim typie». –– Ця дівчина не твого типажу.
- Ufo - НЛО, pasztet - паштет, smok – дракон, - лексичні одиниці для опису зовнішності дівчат, або жінок, які мають негативне забарвлення. // Fajna laska! – Człowieku!? Kup se okulary. To pasztet jakich mało! –– Супер краля! – Ти що!? Купи собі окуляри. То паштет яких мало!
Слова пов’язані з вираженням емоцій, або поведінкою:
- Masakra – щось погане, жахливе, неприємна несподіванка, невдача, велика (або перебільшена) проблема (в прямому значенні – різня, бійня, масові вбивства). // W swojej pracy jestem odpowiedzialna za wszystko i ostatnio jestem tak zmęczona, że po prostu masakra! –– На своїй роботі я несу відповідальність за все і останнім часом така втомлена, що просто жах!
- Adelante – щось дуже хороше. // – Powiedź mi czy jest dobry ten material? – Już сi mówilem. Jest adelante. –– Скажи мені чи добрий цей матеріал? Вже говорив тобі, - є дуже хороший.
- Ale jazda! Ale ogień! – у значенні fantastycznie (фантастично), świetnie (чудово) –– вираження захоплення, позитивно забарвлений вислів. // Ale jazda! Na pewno ta niunia dała ci swój numer? –– Але ж круто! Напевно, та краля дала тобі свій номер?
Для позначення нецікавого, чи не смішного жарту використовується слово «suchar». Наприклад, «сo za suchar» —що за сухар.
Слід наголосити, що сленгова лексика використовується лише в неофіційному стилі мовлення і вживається виключно між близькими людьми, друзями, тощо.
Наш мозок завжди краще засвоює інформацію, яка викликає певні яскраві емоції, асоціації, чи враження; а тому вивчати розмовну лексику завжди цікаво і весело. Для того, щоб більше спростити її вивчення, спробуйте використовувати відповідні групи, як у цій статті. Однак, для того, щоб правильно і доречно застосовувати свій словниковий запас у відповідному середовищі, –– завжди варто звертатись до викладачів та носіїв мови за відповідними поясненнями.