«Залишишся на навчанні на другий рік!», - лякаюча заява вчителя, що може налякати кожну дитину. Така практика не така популярна, як 20-30 років тому, але вона має місце бути і зараз в шкільній освіті.
Залишитися на навчання на другий рік - означає отримати потужний психологічний дискомфорт, відокремитися від колективу, з яким встиг знайти спільну мову, стати «білою вороною» в новій групі дітей та уславитися двієчником. Але чи дійсно в реальності все так жахливо? Ні! У деяких випадках дитина може часто хворіти і пропускати заняття, не встигати звикнути до колективу, пропустити пласт шкільної програми з важливих предметів, і просто не бути готовою переступити поріг наступного класу!
Батькам перейматися не варто. Без вашої згоди дитину на другий рік навчання не залишать! Але в деяких випадках, можливо, це буде єдино вірним рішенням підтягнути успішність, щоб в майбутньому не виникло ніяких проблем з навчанням. У статті ми розглянемо зміни в системі шкільної освіти, опишемо плюси та мінуси повторного навчання, а також розповімо думку психологів про те, як поставиться ваша дитина до такої практики.
МОН змінило порядок переведення учнів до наступного класу: коротко про те, як дитина залишається на другий рік навчання
Ще в 2015 році в МОН був затверджений документ, в якому регулювався порядок переведення школярів до наступного класу. Але в 2019-му в нього внесли певні уточнення. Сьогодні залишити учня в класі на повторний рік навчання можуть тільки в таких випадках:
- Підсумки навчання в 3-8-х класах не принесли потрібних результатів.
Оцінки в річному табелі від 1 до 3-х балів вважаються «незадовільним» рівнем. Якщо дитина має незадовільний рівень з української мови, математики, читання, то учня можуть залишити на другий рік, розібравшись у причинах такої успішності.
- Першокласники і другокласники можуть залишитися на другий рік навчання тільки на основі звернення до школи батьків.
Якщо батькам здається, що малюк не засвоїв базових основ, які необхідні для подальшого навчання (не вміє читати, писати, рахувати), то батьки мають право вимагати, щоб малюка залишили на другий рік в першому класі.
- На другий рік в 3-8х класах теж залишають тільки на основі звернення до школи батьків учня.
Учитель не має права залишити школяра на другий рік. У нього немає для цього ніяких повноважень. Процедура виглядає приблизно таким чином: дитина принесла додому табель, батьки побачили там незадовільні оцінки, звернулися до школи до класного керівника, поговорили з учителями-предметниками. Після бесіди батько сам приймає рішення - писати заяву на залишення дитини на другий рік чи ні. Якщо батько прийняв рішення залишити школяра, то він пише заяву і подає його на розгляд педагогічної ради школи.
- Педагогічна рада школи приймає рішення про те, чи залишати дитину на другий рік чи ні.
Після подачі заяви батьками - педрада школи приймає рішення.
- В одному і тому ж класі можна вчитися тільки 2 рази протягом усього шкільного навчання.
Припустимо, учень залишився на другий рік в 1-му класі. Другий раз в 1-му класі він більше не залишиться.
Як бачите, ніхто не залишить на другий рік малюка без вашої згоди. Навіть якщо дитина вчиться погано, і ви розумієте, що з психологічної точки зору йому буде некомфортно залишитися на другий рік навчання, то можна використовувати літо правильно! Надолужити згаяне за допомогою репетитора. Приватний вчитель знайде спільну мову з учнем та в інтенсивному режимі дасть всі потрібні знання, які необхідні для наступного класу.
Залишати дитину на другий рік чи ні?
Насправді в Україні не дуже-то й поширена методика залишення дитини на другий рік. Зазвичай про це і мови не йде! Відповідальні батьки прикладають всі зусилля, для того щоб малюк вчився якщо й не на «Відмінно», то на «Добре» - обов'язково! Але ситуацій буває багато. Буває так, що дитина часто хворіла і була змушена пропускати шкільне навчання в початкових класах. Буває так, що мама і тато переїхали, а дитина не змогла нормально адаптуватися. А буває так, що спочатку дитина не змогла знайти спільну мову з колективом, тому спеціально пропускала заняття. Причин може бути багато! І кожна з них вимагає обговорення і з батьками, і з класним керівником, і з психологом.
Мабуть, можна виділити лише один плюс у тому, щоб залишити школяра на другий рік навчання: дитина має можливість освоїти всі необхідні навички і отримати знання, яких недоотримала. Але скільки мінусів слідує за цим плюсом ...
А що думають психологи?
Психологи, на жаль, зазначають тільки мінуси такої практики. І це не дивно! Залишити в сучасних умовах школяра на другий рік навчання - не що інше, як насмішка. Не всі батьки, на жаль, замислюються над почуттями малюка, і не кожен малюк може зрозуміло донести до мами і тата свої емоції.
Батьки повинні знати, що кожен учень, який залишився в класі на другий рік, зазвичай відчуває на собі:
- Стрес.
Дитина звикла до однокласників і до правил класу, можливо, знайшла друзів, з якими спілкується в позашкільний час, звикла до вчителя. Виходить так, що весь колектив класу йде далі, а другорічник змушений звикати до іншого оточення: до дітей, які менше за нього за віком, до нового вчителя, до нових порядків.
- Глузування.
Буллінг, на жаль, розповсюджене явище в сучасній школі. Діти дуже жорстокі. На другорічника очікують неприємності, адже його будуть дражнити недотепою і двієчником. Звичайно ж, вчитися в таких умовах буде досить складно, тому може статися так, що навчання все одно не дасть ніяких результатів.
- Стійке переконання в тому, що дитина невдаха.
Малюки прислухаються до думки інших. І однокласники, і вчитель, часто сам того не усвідомлюючи, будуть ставитися до другорічника своєрідно. Після цього неприємного досвіду в дитини назавжди залишиться неприємне відчуття сумнівів в своїх силах. Можливо, краще зараз витратитися на репетитора, ніж потім на психолога?
- Знижений інтерес до навчання.
Дитина сприймає навчання вороже. Адже саме навчання стало причиною невдач в житті малюка. В дитячому віці школяр не буде кидати собі виклик почати гарно вчитися заради того, щоб усім довести на що він здатний. Скоріше за все, він обере захисну реакцію - щільніше закритися і абстрагуватися від усього, що його оточує.
Звичайно ж, батьки самі вирішують, що буде краще для їх дитини. Хтось впевнений в тому, що малюк нормально поставиться до того, щоб залишитися на другий рік. Хтось переконаний, що школярик, залишившись на другий рік, усвідомить свої помилки. А хтось просто не має можливості найняти репетитора, і не знає, як бути в ситуації, коли дитина не встигає засвоювати шкільну програму. У будь-якому випадку, рішення про те, щоб зробити дитину другорічником повинні приймати не тільки батьки, або не тільки школа. Тільки комплексна взаємодія інституту школи з інститутом сім'ї допоможе прийти до єдиного правильного рішення, яке не завдасть шкоди гармонійному розвитку особистості!
