Щоденник спостереження за погодою – типове шкільне завдання. Проте часто в учнів та їхніх батьків воно викликає багато запитань і плутанини: як правильно заповнювати щоденник, звідки брати дані, які саме показники потрібно вносити и т.д. Щоб розібратися з цими запитаннями, читайте статтю.
Що таке щоденник погоди?
Ведення щоденників погоди – важлива практична частина природознавства і географії. Така практика сприяє розвитку спостережливості, уважності, аналітичного мислення, вміння зіставляти дані і робити на їх основі висновки. А це вкрай необхідно для вивчення природничих наук. Вести щоденник можна вручну, заносячи інформацію до зошита чи блокнота. А можна скористатися спеціальною комп’ютерною програмою.
Щоденник спостереження за погодою для школярів – спеціальний зошит, до якого учень щодня вносить інформацію про температуру, вологість, тиск, хмарність, опади та інші погодні явища протягом визначеного періоду. Мінімальна тривалість такого спостереження – місяць, максимальна – рік або навіть кілька років. Ведення щоденника може бути як звичайним завданням, так і серйозним шкільним проєктом.
Зазвичай діти з ентузіазмом беруться за його виконання. Вести щоденник насправді не складно, просто потрібно мати необхідні прилади і кожного дня збирати дані в один і той самий час. Це завдання – хороший спосіб навчити дітей пунктуальності. Адже не можна пропускати жодного дня і записувати неправдиві дані теж не варто. Після завершення експерименту школяреві необхідно здійснити аналіз своїх спостережень і зробити висновки: як змінилась погода протягом цього періоду, які незвичайні погодні явища траплялись і т.д.
Читайте також: Як вивчити вірш? Лайфхаки для школярів
Як зробити календар погоди своїми руками?
Для цього вам знадобиться зошит в клітинку або звичайний записник, ручка та олівець. Беріть зошит на 65 або 96 сторінок. Зошит має розграфлений олівцем на визначену кількість колонок. У першій колонці необхідно записувати дати, в інших – показники природних явищ. Це орієнтовно 5-6 вертикальних колонок. Записи потрібно вести чітко і акуратно, розбиваючи дані за місяцями.
Якщо дитина переживає, як намалювати календар, перегляньте разом з нею різні синоптичні сайти. Зверніть увагу, як позначається те чи інше природне явище. Нехай школяр зробить на звороті титульного аркуша або на першій сторінці зошита короткий довідник, в якому розшифровуються різноманітні позначки погодних умов. Тож дитині не треба буде щоразу шукати ці символи в Інтернеті та підручниках і вона швидко запам’ятає їхнє значення.
Значки опадів, хмарності, дощу, граду, снігу тощо краще зображувати звичайним або кольоровими олівцями. Під кожним днем у щоденнику проводимо чітку лінію, відділяючи його від попереднього. Таким чином, у нас виходить таблиця, де навпроти графи з датою розміщені відповідні виміри погодних умов цього дня.
Читайте також: Скоромовки як інструмент для вивчення англійської
Як заповнити щоденник погоди школяра?
Суть спостереження за природними і атмосферними явищами полягає у тому, що школярі самі проводять необхідні вимірювання. Щоденник погоди для школярів також вимагає від учнів уміння користуватися спеціальними приладами:
-
термометр – для запису даних про температуру;
-
барометр – для виміру тиску;
-
компас і флюгер – для отримання даних про напрямок вітру;
-
гігрометр – для внесення інформації про вологість;
-
опадомір – для виміру кількості та інтенсивності опадів;
-
анемометр – для визначення швидкості вітру;
-
шкала Бофорта – для визначення швидкості і сили вітру;
-
календар – для чіткої фіксації дат.
Не засмучуйтеся, якщо у вас вдома немає всіх згаданих приладів. Потрібні дані, такі як, наприклад, вологість повітря чи атмосферний тиск, можна взяти на сайтах прогнозу погоди. Бажано проаналізувати інформацію на різних сайтах, адже вона може відрізнятися.
Що стосується температури, краще записувати її середній показник за добу. Це означає, що слід подивитися і записати температуру вранці, вдень і ввечері, а потім її сумарне значення поділити на 3. Так ми отримаємо середнє арифметичне температури за день.
Швидкість вітру можна вимірювати за допомогою анемометра і секундоміра. Отриману на шкалі анемометра цифру після завершення 1 хв. ділимо на 60. Вимірювати особливості вітру можна і без приладів. Встановіть у дворі флюгер і скористайтеся компасом, щоб визначити напрям вітру.
Вийдіть на відкриту місцевість і спостерігайте, як коливаються верхів’я дерев, наскільки ви відчуваєте пориви і т.д. Далі подивіться на шкалу Бофорта (її можна завантажити з Інтернету) і знайдіть опис вітру, схожий на той, який ви спостерігаєте у цей момент. Випишіть з відповідних граф швидкість, силу в балах і назву вітру.
Як оформити щоденник спостереження за погодою?
Ваш щоденник спостереження за погодою має включати 6-8 колонок.
Вони повинні містити наступну інформацію:
-
дата – по щоденнику має бути видно, що дитина робить записи кожного дня. Для себе можна також фіксувати час вимірювань. Це допоможе школяреві виробити звичку збирати і фіксувати дані приблизно у той самий час;
-
температура. Зауважимо, що термометр, з якого бере дані дитина, має бути розташований за вікном приміщення у затіненому місці. Інакше його показання будуть неправильними;
-
вітер – у графу записуємо інформацію про силу, швидкість, напрямок і вид вітру;
-
хмарність – зазвичай її позначають у вигляді кола, заштрихованого на чверть, наполовину чи повністю. Прозоре коло означає ясну погоду;
-
опади – сюди вносимо інформацію про дощі, грози, зливи, снігопади. Обов’язково слід відзначати інтенсивність і тривалість опадів. Інформацію про кількість опадів можна взяти із даних метеостанцій;
-
атмосферний тиск – вносьте показання барометра або інформацію з сайтів прогнозу погоди;
-
вологість – записуйте показання гігрометра або зверніться до синоптичних сайтів;
-
особливі природні явища – в цій графі можна позначати такі явища, як град, туман, паморозь, іній, веселка тощо.
Робота зі щоденником погоди – цікаве і захоплююче завдання, але від дитини потрібна певна мотивація. По-справжньому зацікавити школяра і розвинути його практичні навички допоможе репетитор. Адже під час приватних занять враховуються всі особливості кожної дитини. А підібрати педагога можна на зручній платформі BUKI.
