Для досягнення успіху у викладанні іноземних мов вчителеві необхідно здійснювати індивідуальний підхід, який передбачає вивчення індивідуальних особливостей кожного учня. В залежності від особливостей характеру, здібності до запам’ятовування і засвоєння матеріалу, наявності або відсутності вироблених в шкільні роки навичок до навчання, викладач в кожному окремому випадку вибирає найбільш ефективні методи навчання.
В цьому блозі даємо короткий аналіз методів навчання іноземних мов. Володіючи цим матеріалом викладач має змогу в роботі комбінувати окремі постулати різних методів в залежності від потреб кожного учня.
Натуральний метод
Це найдревніший метод навчання іноземних мов. Згідно з цим методом іноземна мова повинна засвоюватися так, як дитина засвоює рідну мову – шляхом багаторазового повторення слів або речень-зразків.
Граматико-перекладний метод
Використання цього методу не передбачає реального іншомовного спілкування. Його послідовники порівнюють мову з складним механізмом, який можна розібрати на частини а потім, використовуючи інструкцію, скласти в єдине ціле. Якщо перенести цей принцип на мову, то під окремими частинами маються на увазі слова а інструкція – це граматичні правила.
Довший час цей метод успішно використовувався для опанування латини і, безперечно, використовується і в наші дні. Метою навчання за цим методом є читання та переклад текстів на рідну мову. Загальноосвітньою метою є розвиток логічного мислення учнів шляхом виконання граматичних вправ. Пізніше основні положення цього методу широко використовувалися при навчанні інших мов, що не дозволяло користуватися отриманими знаннями в повсякденному житті.
Прямий метод
Вдругій половині дев’ятнадцятого століття докорінно змінюються соціально- економічні умови в Західній Європі. Розвивається світова торгівля, з’являється потреба в фахівцях, які практично володіють іноземними мовами. Викладання за граматико-перекладним методом більше не задовольняло вимог нового часу. В цей час виникають і вдосконалюються прямі методи, які в основу викладання іноземних мов ставлять практичні цілі і, насамперед, навчання усному мовленню.
Використання прямого методу передбачає виключення рідної мови при семантизації мовного матеріалу, тобто встановленню безпосередніх зв’язків між словом і поняттям. Велике значення надається використанню наочності. Великим досягненням представників прямого методу є те, що вони розробили методику навчання усного мовлення. Недоліком прямого методу є повне виключення рідної мови з процесу навчання. Абстрактні поняття не піддаються семантизації шляхом наочного зображення. Індуктивне засвоєння граматики шляхом поступового накопичення мовних фактів веде до неправомірних витрат часу.
Усний метод Гарольда Пальмера
Гарольд Пальмер вважав заучування напам’ять та імітацію основними методами навчання іноземної мови. У курсі навчання використовуються тексти, в яких учні повинні знайти відповіді на питання. За подібним принципом побудована перевірка розуміння змісту при складанні іспитів в Гете - інституті. Значення нових слів семантизуються в контексті. В наступних текстах нові слова обов’язково повторюються і так поступово учень збільшує свій словниковий запас. Граматичні форми також розшифровуються в контексті.
Аудіо - візуальний метод
Метод був запропонований у Франції у 50-і роки двадцятого століття. Початковий ступінь присвячується розвитку усного мовлення. Навчання письма і читання відбувається в кінці початкового ступеня. Новий матеріал сприймається учнем лише на слух а семантизація відбувається шляхом демонстрації зорової наочності. Статистична обробка розмовної французької мови дозволила виявити найчастіше уживані слова і фрази з метою укладання словника - мінімуму для початкового етапу навчання в кількості 1500 лексичних одиниць. Основними способами засвоєння матеріалу є імітація, вивчення напам’ять та тренування в діалозі.
Комунікативний метод
Найбільшого поширення і використання в наш час набув комунікативний або як його ще називають свідомо-практичний метод. Комунікативний метод базується на таких постулатах:
- активна комунікативна поведінка вчителя і учня;
- засвоєнню і обговоренню підлягають конкретні теми, проблеми і події;
- учні моделюють різноманітні варіанти стосунків;
- роль вчителя полягає в забезпеченні спілкування зразками текстів і діалогів а також лексикою і граматичними реченнями-моделями.
