Історія вищої освіти в Україні сягає у глибину століть. Перші університети виникали, як правило, з ініціативи вчених, громадських чи релігійних діячів. Вони були класичного типу, тобто мали чотири факультети: богословський, юридичний, медичний та філософський.
Зародження першого вишу на території України датується ще 16 століттям, а саме -1576 роком, який ознаменував собою заснування Острозької слов`яно-греко-латинської академії, творцем якої став князь Василь-Костянтин Острозький. Заклад став також першим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Першим ректором став батько Герасим Смотрицький. Тут вивчали 7 вільних мистецтв - граматику, діалектику, риторику, арифметику, геометрію, музику та астрономію. Саме тут у 1581 році було вперше укладено та видано Острозьку Біблію. Заклад став осередком інтелектуалів в Україні, однак у 1636 році припинив своє існування. Відновлено діяльність Острозької академії лише у 1994 році.
Київ став другим містом, у якому виник вищий навчальний заклад. У 1632 році на базі Київської братської школи утворюється Києво-братська колегія із ректором Петром Могилою, звідси й сучасна назва Києво-Могилянської академії. 1658 році навчальний заклад трансформується в академію та стає першим православним університетом на теренах Східної Європи. Випускниками академії стали чи не всі гетьмани України - Іван Виговський, Юрій Хмельницький. Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол. Іншими відомими випускниками академії є філософ Григорій Сковорода, композитор Артемій Ведель та науковець Михайло Ломоносов. У 1817 році академію було закрито російською владою, відновлено діяльністю закладу у 1992 році.
Висока концентрація митців, науковців, мислителів на Галичині зумовила створення у 1661 році вищого навчального закладу у Львові. Ще у 1586 році у Львові діяла братська школа, а у 1608 році єзуїти започатковують свою середню школу, колегію, яку король Ян ІІ Казимир своїм декретом підвищує до університету та академії. Університет складався з двох факультетів - богословського й філософського. Науковець та історик Михайло Грушевський був випускником Львівської академії. В 1773 році орден єзуїтів було розпущено, а разом із ним ліквідовано й університет. У 1784 році заклад знову відкрито з ініціативи імператора Франці Йосифа, після того як Галичина ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. З цього часу й дотепер університет не припиняв свого існування. Не зайвим буде сказати, що Львівський університет у всі часи був важливим осередком освіти і науки не лише Галичини, але й Східної Європи.
В 19 столітті виникає відразу три важливих вищих навчальних заклади - Харківський (1804), Київський (1834) та Одеський (1865) університети. Слід зазначити, що з Харківським університетом пов`язана доля двох Нобелівських лауреатів - Лева Ландау та Іллі Мечникова. Київський університет був утворений указом Миколи І і у перший рік свого існування у ньому діяв лише один факультет. Одеський університет, який спочатку іменувався Новросійським, веде свою історію від одеської комерційної гімназії 1804 року, що у 1817 носила назву "ришельєвського ліцею". У 1875 на базі теологічного інституту починає діяти Чернівецький університет.
Як бачимо, історія вищих навчальних закладів в Україні є доволі багатою. Навіть попри панування іноземних держав на наших землях, вища освіта та наука розвивалась та процвітала, а вищі навчальні заклади дали Україні та Європі безліч талановитих особистостей.
