Шматок землі, ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас.
Л. Костенко
Україно моя, мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.
А. Малишко
У «Молитві за Україну» її автор О. Кониський просить Бога, щоб той зростив кожного з нас у чистій любові до краю. Цей святий наказ ми повинні виконувати протягом усього життя та передати його наступним поколінням у спадок.
А любити і берегти у нас, на щастя, є що.
Хочу почати розповідь із себе.
Я пишаюся тим, що народився українцем, що на цій благодатній землі проживають мої батьки і вся наша родина.
Люблю свою Україну, її працелюбний,талановитий і непокірний народ, що зазнав стільки горя і труднощів на своєму історичному шляху. Така вже його доля – воістину героїчна. Мені здається, що немає більше ніде на світі такої красивої природи, як у нас, з її широкими ланами, неозорими степами, зеленочубими лісами, синьоокими ріками та озерами. Немає кращого неба, ніж небо України. Ніде так яскраво не світить сонце, як у нас. Як гарно жити серед цієї краси! Незрівнянною красунею вона була здавна і залишилась такою назавжди. Гордою і вродливою мамою назвав Україну мій улюблений поет В. А. Симоненко,який за правду заплатив своїм молодим життям. Ніколи не можна збайдужіти до рідної землі, її краси, пісні і мови, бо це найдорожче, що є в житті кожного з нас. Не можу не згадати Легенду про пісню, за змістом якої Господь наділяв дітей світу талантами, після того піднявся зі свого трону і побачив у куточку бідну дівчину, яка плакала. Вона розповіла йому, що зветься Україна, а плаче, бо стогне її земля від пролитої крові, пожеж, сини її на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі. Господь уже все роздав, а щоб зарадати горю дівчини, дав їй неоціненний дар – пісню, з надією на те, що вона уславить її на цілий світ. Так і сталося. Українську пісню знають і шанують люди всього світу.
А ще мені приємно,що в моєму селищі Березна, що на Чернігівщині, народився і жив видатний український композитор, засновник та організатор відомого на весь світ народного хору Г. Г. Верьовка, що й донині є візитною карткою моєї України. Слово Шевченкове, Франкове, художні шедеври нашої літературної класики також здавна відомі всім і стали для українців взірцем і мірилом.
Вважаю за необхідне наголосити на тому, що всім нам обов’язково потрібно знати героїчне минуле своєї Батьківщини, постійно цікавитися ним, тому що, як наголошували видатні люди : без врахування уроків минулого не можна побудувати майбутнього. А минуле мого народу, як відомо, було дуже важким і навіть трагічним. Яких тільки ворогів не приваблював ласий шматок землі, що зветься Україною! Хто тільки не хотів зробити рабами нас, українців!Та не вдалося.
«Нас нищив москаль і лях,
Все оберталось в прах
Та не здолав ніхто Україну!
В. Шовкошитний
Навіть настромлені на польсько-шляхетських гаках за ребра, по-звірячому катовані у сталінських фабриках смерті, герої-патріоти вмирали з іменем України на устах, яку ніжно називали ненькою. Рідна мати, ти ступала твердою ходою із глибини віків, сивої давнини і прийшла до нас, щоб залишитись на вікі сильною, могутньою і прекрасною.
І теперішні військові події на Донбасі, захоплення сусідньою Росією Криму є правдивим свідченням того, що вона не байдужа до нас. Але ми твердо впевнені, що її мрії і задуми ніколи не здійсняться, щоб там не було. Український вільнолюбивий народ не стане рабом! Нікому не вдасться цього зробити, в тому числі і Росії. У нас вистачить сили і снаги вигнати злого ворога з рідної землі. Не один раз, рідна нене, недруги ставали на твоїй путі, але мужність і сила, безмежна любов до тебе допомогли твоєму народу здолати їх і захистити тебе, щоб знову «розцвіла в народі вольнім колі». Ми можемо втішатися і гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Так буде завжди.
Ми, молоде покоління держави маємо пам’ятати,що лише тоді вона зможе стати справжньою господинею на власній землі, коли всі її сини і дочки будуть щоденно працювати для досягнення цієї великої, святої і справедливої мети.
Наші попередники зуміли зберегти її і передати нам такою, якою вона є нині. Цього не потрібно забувати! Наше завдання – докласти всіх зусиль для того,щоб Україна як держава зайняла достойне місце на світовому рівні. Нехай безсмертні слова видатного українського поета Володимира Сосюри стануть ясним дороговказом для нас :
Любіть у коханні, в труді, у бою
як пісню, що лине зорею
Всім серцем любіть Україну свою –
І вічно ми будемо з нею!
