«Правопис іншомовних слів» – тема зрозуміла, логічна, але складна для вивчення через такі причини.
По-перше, вона містить багато інформації, бо складається із 4 частин :
1. « Голосні и, і в іншомовних словах»,
2. «Апостроф в іншомовних словах»,
3. «М’який знак в іншомовних словах»,
4. «Подвоєння літер в іншомовних словах».
По-друге, майже вся інформація розрахована на запам’ятовування.
По-третє, частина іншомовних слів в українській мові пишеться не так, як у мові оригіналу чи англійській (наприклад, у словах «Dollar», «Intermezzo», «Pizza» в англійській, німецькій чи італійській мовах є подвоєння, а в українській мові немає: долар, інтермецо, піца).
По-четверте, є слова з дивним для нас написанням, як-от: О’Генрі, О’Кейсі.
Основний акцент варто зробити на запам’ятовуванні інформації. Якщо деякі слова важко запам’ятати, то їх можна написати на аркушах та прикріпити у місцях, де ви буваєте найчастіше, щоб бачити. Неважко зробити фото таких слів і завантажити у свій профіль, наприклад в «Instagram». Старайтеся повторювати вивчену інформацію кілька разів, поки не відчуєте, що вже впевнені у правописі потрібних Вам слів. Щодня робіть кілька тестів з потрібної теми. Їх легко знайти в соцмережі «Instagram» в історіях відповідних профілів і виконати. При цьому Ви матимете вказівку, чи правильно відповіли. В описаних нижче правилах я використала слова, які були у тестових завданнях ЗНО минулих років з української мови.
І. Голосні
Важливо! Пишемо и:
1. Після "де ти з'їси ці лини" - д, т, з, с, ц, л, н: диск, зигзаг, таксист, шифр, капучино, дисконт, чипси, химера, кредит, диплом, графин.
2. Якщо слово закінчується на -ида, -ика: Атлантида, Адріатика, Вашингтон, Чикаго, Чилі, Лейпциг.
3. Якщо є -ри-, а далі приголосний: дирижабль, Британія, Мадрид.
Запам’ятати правопис таких слів: антипод, єпископ, митрополія, митрополит, абориген, Кордильєри, юрисдикція, кипарис, буддист, дивізія, динамо, режим, синус; дизель (мотор), але Дізель (прізвище).
Пишемо і
Можна лише прочитати й не заучувати слова з літерою і, тому що їх ми вимовляємо саме так, як і пишемо.
- інцидент, Інтернет, ідеал; ідилія, ілюзія, пріоритет;
- якщо ми маємо слово, що закінчується на -ія: грація, артерія, революція, рація; ідилія, ілюзія;
- невідмінювані слова також закінчуються на і: поні, мерсі, парі, шасі, апріорі, колібрі;
після префіксів: дезінфекція, дезінформація;
у словах: бізнес, пріоритет, міфологія, фільм, гіподинамія, Таллінн, хірург, вінегрет.
У власних назвах: Грімм, Шекспір, Діккенс, Міссурі.
ІІ. Апостроф
1. Якщо б, п, в, м, ф, г, к, х, г, ж, ч, ш вимовляються твердо: б'єф, п'єдестал, комп'ютер, прем'єра, інтерв'ю, ад’ютант, торф’яний, к’янті, миш'як, кар'єра, Монтеск'є, Руж'є, Фур'є.
2. Якщо префікс закінчується на твердий приголосний звук, а далі я, ю, є, ї: ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура (але: дезактивувати, зініціювати, бо після префікса не ю, я, є, ї)
3. У власних назвах: О’Генрі, О’Кейсі, Ж. Д’Арк, Д'Артаньян.
А якщо ці звуки вимовляються пом’якшено, то без апострофа: бюро, бязь, бюджет, гравюра, фюзеляж, пюпітр, рюкзак, кюре, кювет, рюш, Мюллер, Кюв'є.
ІІІ. Подвоєння
(Варто завчити приклади слів з подвоєнням, тому що правил їх написання немає. Такий правопис зумовлений їх вимовою чи звучанням у мові, з якої вони запозичені)
1. У словах, які нам відомі, що часто вживаються в нашому мовленні, подвоєння немає: бароко, беладона, інтелектуальний, белетристика, ват (але Ватт) клас, група, алея, грип, фін, фіни, піца (піцерія), меседж, папараці, шасі, шосе; музичні терміни: інтермецо, стакато, лібрето, піцикато, фортисимо, бравісимо, піанісимо.
2. У деяких назвах є подвоєння приголосних звуків: гамма (грецька літера), нетто, брутто, манна, тонна, ванна, бонна (якщо вихователька), мадонна, аннали, пенні (якщо монети), мотто (дотеп), булла (папська грамота), мулла, дурра (злакова рослина), мірра (ароматна смола), вілла.
Але є слова з іншим значенням без подвоєння: віла (міфічна істота), бони (гроші), гама.
3. Якщо є збіг приголосних префікса та кореня і при цьому існує непрефіксальне слово: імміграція, бо є міграція, але еміграція; інновація, ірреальний, контрреволюція, ірраціональний.
Але : нотація — анотація.
4. Подвоєння приголосних звуків є у власних назвах: Міссісіпі, Голландія, Таллінн, Марокко; Стелла, Джонні, Мюллер, Руссо, Шиллер та похідних словах: андоррський, марокканець, яффський.
ІV. М’який знак
1. При роздільній вимові та м’якості попереднього приголосного звука ми пишемо м’який знак перед я, ю, є, ї, й: сеньйор, дуенья, Ньютон, Віньї, Мольєр, ательє, мільярд, віньєтка, каньйон.
• але: мюслі, нюанс, конфітюр.
2. При м’якій вимові звука: альбатрос, джоуль, кольт, магістраль, фільм, Булонь, Дельфи, Кромвель, Нельсон, Рафаель, Чарльз, мільйон.
Вправи для практичної роботи
1. Правильно вставте пропущені літери.
А. д..спетчер, безпр..цедентний, ват..канський, с..нт..ментальний
Б. ш..лінг, конс..стенція, ід..лічний, ш..ллерівський
В. пер..ферія, д..вертисмент, ц..тадель, д..скр..мінація
Г. кар..катура, брав..с..мо, маркет..нг, с..рт..фікат
Д. форт..с..мо, інц.дент, пр..ор..тет, д..лема.
2. Запишіть з подвоєнням чи без нього.
А. нет..о, інтел..ект, шас..і,
Б. нер..аціональний, ір..аціональний, тер..иторіальний
В. ем..іграція, ім..іграція, ап..еляція
Г. барок..о, коміс..ія, дол..ар
3. Уставте, де потрібно, м’який знак чи апостроф.
Н..юанс, куп..юра, модел..єр, ін..єкція, п..єдестал, кеш..ю, б..ювет,
мар..яж, дос..є, рел..єф, ностал..гія, б..юлетень, бар..єр, к..янті, нокт..юрн,
ад..ютант, м..юзикл, б..юджет, деб..ют, п..юпітр, кур..єр, кап..юшон,
кал..ян, О..Кейсі, грав..юра, конферанс..є.
Список використаних джерел:
1. Український правопис. — К.: Наукова думка, 2015. — 288 с.
Тимків Мар’яна