При підготовці до ЗНО, у багатьох випускників виникає складність в розрізненні прикметника та дієприкметника. Це й не дивно, адже дієприкметник — це форма дієслова, що має морфологічні ознаки і власне дієслова, і прикметника. За лексичним значенням вони дуже близькі: в першому випадку ми маємо ознаку предмета за дією або станом, в другому — ознаку, що й викликає складнощі розрізнення в учнів.
Пропоную простий покроковий алгоритм визначення дієприкметника, що не раз підтвердив свою практичну цінність в роботі зі школярами.
Алгоритм визначення дієприкметника.
- Відповідає на питання — який? яка? яке? які? (приклад: який? — намальований, змарнілий)
- Можемо знайти дієслово, від якого він утворений (приклад: танцюючий – танцювати, потемнілий – потемніти, обраний – обрати).
- Визначаємо наявність типових дієприкметникових суфіксів.
Активні (означають ознаку за дією, що виконує сам предмет)
Пасивні (означають ознаку за дією, яку виконує хтось над предметом)
Час, вид
Теперішній час (недоконаний вид)
Минулий час (доконаний вид)
Минулий час (вид доконаний і недоконаний)
Суфікси
-уч-, -юч-, -ач-, -яч-
-л-
-н-, -ен-, -т-
приклади
сяючий, правлячий
почорнілий
обраний, тертий, здійснений
- Перевіряємо значення слова за зв’язком слів у словосполученні.
Розглянемо на прикладах словосполучень: гарний день, знахабнілий товариш, битий шлях.
Словосполучення: гарний день. Гарний — відповідає на питання який? Отож перед нами дієприкметник чи прикметник. Якщо це дієприкметник, то маємо знайти дієслово, від якого воно утворене: гарніти — такого дієслова не існує. Отож, гарний — це не дієприкметник, а звичайний прикметник. Зі словосполучення також видно, що перед нами прикметник, що означає ознаку предмета — день.
Словосполучення: знахабнілий товариш. Знахабнілий — відповідає на питання який? Отож перед нами дієприкметник чи прикметник. Якщо це дієприкметник, то маємо знайти дієслово, від якого воно утворене: знахабніти — дійсно, таке дієслово є. Перевіряємо наявність дієприкметникового суфікса: до основи знахабні+л+ ий. Отож, маємо в наявності всі три ознаки, що підтверджують, що перед нами дієприкметник. В словосполученні ми переконуємось, що перед нами слово, що означає ознаку за дією.
Словосполучення: битий шлях. Ще один складний приклад — слово битий. Крок перший — ставимо запитання: слово відповідає на питання який? Крок другий — шукаємо дієслово, від якого воно утворилось: бити. Маємо ще одне підтвердження, що перед нами дієприкметник. Крок третій — шукаємо дієприкметниковий суфікс: би+т+ий. Отож по суфіксу бачимо, що перед нами пасивний дієприкметник минулого часу, утворений від дієслова бити за допомогою суфікса -т-. Проте слово битий в словосполученні з іменником шлях втратило ознаку дієслова — і означає статичну ознаку предмета. Тому це дієприкметник, що перейшов в розряд прикметника. Аналогічні приклади: сидяча робота, сіяне борошно. Також наведемо приклади, коли слово дієприкметникового походження вживається в новому, переносному значенні, наприклад — натягнуті відносини, блискучі здібності.
Словосполучення: Заручений вчора. Ставимо питання до слова заручений — який? Шукаємо дієслово, від якого воно утворилось — заручити. Перевіряємо на наявність дієприкметникового суфікса — заруч+ен+ий. Маємо три підтвердження, що перед нами дієприкметник. Проти коли подивитись словосполучення, то маємо зв'язок типовий для іменника — заручений (коли?) вчора. Дієприкметникові форми також можуть переходи в розряд іменників, наприклад: суджений, заручений, наречений. В реченні такі слова найчастіше виконують роль підмета чи додатка.
Такі складні випадки часто трапляються в завданнях ЗНО і збивають з пантелику випускників. Проте маючи навики роботи з даним алгоритмом, який я відкриваю своїм учням під час занять, можна з легкістю впоратись із розрізненням дієприкметників та прикметників та отримати високий бал на ЗНО. Бажаю успіху!
