Фразеологічні звороти: визначення, типи та найпоширеніші приклади

Що таке фразеологічний зворот

Фразеологічний зворот є стійким словосполученням, що складається з двох або більше слів, які утворюють єдине значення і мають незмінну синтаксичну структуру. Він відрізняється від простих словосполучень, оскільки його значення не можна вивести з літерального значення деяких слів, поєднаних разом.

Фразеологічні звороти властиві певній мовній спільноті або стилю мовлення і набувають особливого значення в контексті, у якому вони вживаються. Їхнє значення може бути метафоричним, образним або ідіоматичним.

Фразеологічні звороти часто мають стійку граматичну конструкцію. Лексичний склад і порядок слів у них зазвичай не змінюється. Фразеологічні звороти використовуються для передачі конкретних смислових нюансів, створення образності в мовленні, вираження емоцій або встановлення спеціальних комунікативних зв’язків. Вони є важливим елементом мовної культури та вивчаються в рамках фразеології для кращого розуміння і вживання емоційно-забарвленої мови.

Ознаки фразеологічного звороту:

1. Слова вживаються в переносному значення (бити байдики – ледарювати).
2. Зворот має незмінний склад слів під час відтворення в мовленні.
3. Багатокомпонентний склад (2 і більше слова).
4. Семантична цілісність.

Читайте також: Правопис слів іншомовного походження

Типи фразеологізмів в українській мові

В українській мові фразеологічні звороти мають походження з кількох джерел: усної народної творчості, перекладу з іноземних мов, біблії, міфології та авторських висловлювань.

Фразеологізми класифікують за семантичною злитістю компонентів, за джерелами походження та функціональним аспектом. Розглянемо кожну класифікацію.

1. За семантичною злитістю компонентів є:

• Фразеологічні зрощення – особливий тип фразеологічних одиниць, які складаються з двох або більше слів, що взаємодіють між собою, утворюючи нове значення або образну конструкцію. Фразеологічні зрощення є надзвичайно стійкими й часто використовуються як єдині цілісні вислови. Вони мають власне значення, яке виходить за межі літерального значення окремих слів, і використовується для передачі специфічних смислових нюансів або образної інформації. Наприклад, собаку з’їсти – мати великий досвід у якійсь справі.
• Фразеологічні єдності – стійкі вислови, зміст яких залежить від значення одного зі слів у словосполученні. Наприклад, намилити шию – покарати, вилаяти за провину.
• Фразеологічні сполучення – це семантично подільні сполучення, компоненти яких мають певну самостійність. У таких висловах цілісне значення словосполучення виникає із семантики певних слів. Наприклад, зачепити за живе – дошкульно ображати.
• Фразеологічні вислови (у т. ч. номінативного типу) – це стійкі мовні звороти, які неможливо семантично розділити, проте вони складаються із 2 або більше слів із вільним значенням. Наприклад, на язиці медок, а на думці льодок – людина зі злими намірами, які вона намагається приховати від інших.

1. За джерелами походження фразеологізми поділяють на:

• Крилаті вислови – це словосполучення, які мають особливу популярність та широкий вжиток. Виникають у результаті запозичення з літературної творчості або слів видатних особистостей. Вони характеризуються своєрідністю, експресивністю та загальноприйнятністю. Наприклад, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь.
• Прислів’я – короткі, стійкі народні вислови, які містять у собі моральні, етичні, життєві або практичні правила, або загальну мудрість. Вони передають сталі життєві принципи та настанови, накопичені упродовж багатьох поколінь. Наприклад, дерево міцне корінням, людина – друзями.
• Приказки – стійкі вислови, які передають народний досвід, укорінений у побуті та традиціях. Приказки використовуються для передачі певних норм поведінки, життєвих цінностей, проте вони позбавлені повчального характеру, на відміну від прислів’їв. Вони є короткими, лаконічними й легко запам’ятовуються завдяки своїй компактності та ритмічності. Наприклад, проти віку нема ліку – швидкоплинність життя.
• Народні промовки – це жанр народної усної творчості, який являє собою короткі, експресивні та легкі для запам’ятовування вислови, що містять гумор, народну мудрість або спостереження про життя. Вони передають настрій, характер та особливості певного народу; часто використовуються у фольклорі, народних казках, анекдотах та піснях. Наприклад: іди-іди, дощику; вигрій-вигрій, сонечко.

1. За функціональним аспектом розрізняють:

• Стійкі образно-виразні сполуки – метафоричні фразеологізми, гіперболи, літоти, тавтології, евфемізми, порівняння тощо. Наприклад: гора народила мишу – великі сподівання, проте малі результати, берегти як зіницю ока – старанно доглядати, із грязі в князі – піднятися не за заслугами, свиня свинею – нечупара.
• Еліптичні сполучення – усічені стійкі сполучення пари двох або трьох слів. Наприклад, ні пуху ні пера – зичити вдачі.
• Фразеологізми з термінологією – словосполучення, що мають в основі сталі наукові, технічні чи мистецькі терміни. Наприклад, культ особи – надмірне возвеличення верховних правителів, ланцюгова реакція – процес, над яким людина втратила контроль.
• Афоризми – стійкі словосполучення, що виражають певні умовиводи. Наприклад, захочеш – і будеш, борітеся – поборете.
• Ідіоми – сталі словосполучення, що не мають внутрішньої форми. Наприклад, душі не чути – самовіддано любити.

Приклади фразеологізмів

Повний словник популярних українських фразеологізмів можна переглянути тут.

Якщо шкільні предмети даються «як горохом об стіну», варто заручитися підтримкою репетиторів. На платформі БУКІ зібрані найкращі викладачі з різноманітних дисциплін шкільної та університетської програм, які точно знають, як зробити процес навчання цікавим та результативним. Переходьте на маркетплейс, обирайте потрібний предмет і починайте займатися із професійними репетиторами з різних куточків України.

Читайте також: Що таке цитата, та як правильно її оформити в тексті