Усе про відмінювання іменників в українській мові

14.05.2024

Статті автора: 125

Усе про відмінювання іменників в українській мові

Важливою граматичною категорією іменника є відмінки. Система відмінків української мови особлива, адже в ній більше відмінків, ніж у близькоспоріднених мовах. Якщо ви ще не знаєте, скільки відмінків в українській мові та які їхні функції – мерщій читайте цей матеріал.

Що таке відмінок в українській мові?

Відмінок є граматичною категорією. З його допомогою змінюється форма іменника, займенника чи прикметника. Відмінок дає змогу:

  • Показати граматичну функцію слова в реченні, наприклад, хто виконує дію, на кого або на що спрямована дія, кому належить предмет;
  • Виражати відношення іменника до інших слів у реченні.

Відмінки в українській мові

В українській мові є сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний. Відмінки визначаються за питаннями.

Назва відмінка

Питання, на яке відповідає

Коротка характеристика

Називний відмінок

Хто? Що?

Це початкова форма іменника. Зазвичай використовується для підмета в реченні. Наприклад: Мама читає книгу.

Родовий відмінок

Кого? Чого?

Зазвичай виражає належність когось або брак чогось. Наприклад: «У мене немає книги».

Давальний відмінок

Кому? Чому?

Зазвичай вказує на адресата дії. Наприклад: «Я даю книгу братові».

Знахідний відмінок

Кого? Що?

Використовується для позначення об’єкта дії. Наприклад: «Я бачу книгу».

Орудний відмінок

Ким? Чим?

Зазвичай вказує на засіб або спосіб дії. Наприклад: «Я пишу ручкою».

Місцевий відмінок

На кому? На чому?

Використовується для позначення місця дії. Наприклад: «Він на столі».

Кличний відмінок

Не пов’язується з іншими словами у реченні з допомогою питання.

Використовується для звертання до когось або чогось. Наприклад: «Друже».

Розуміння відмінків та їхнє правильне використання дає змогу побудувати граматично правильні речення.

Називний відмінок іменників

Називний відмінок є прямим, на відміну від усіх інших. Він вживається без прийменників. Розглянемо речення:

  • «Слово – це зброя».

Іменник «слово» вжито в називному відмінку. Він є підметом, діячем речення.

Родовий відмінок іменників

Функція родового відмінка – виражати значення іменника як об’єкта дії. Розглянемо речення:

  • Немає ніжнішого слова, ніж слово «мама».

У цьому речення до іменника «слова» ставиться запитання від присудка «немає» – «немає чого?». Іменник вжито в родовому відмінку, у реченні виконує роль додатка.

Давальний відмінок іменників

Давальний відмінок позначає предмет або об’єкт, заради якого дія здійснюється. Розглянемо речення:

  • Привітному слову кожна пташка радіє.

До іменника «слову» ставиться запитання від присудка «радіє» – «радіє чому?». Іменник вжито в давальному відмінку, у реченні він виконує роль додатка.

Знахідний відмінок іменників

Знахідний відмінок позначає іменник як об’єкт дії.

Розглянемо речення:

  • Леся Українка невтомно плекала слово.

До іменника «слово» ставиться запитання від присудка «плекала» – «плекала що?». Іменник вжито в знахідному відмінку, у реченні він виконує роль додатка.

Для іменників неістот знахідний відмінок збігається за формою із називним. Тому, щоб не помилитися, потрібно ставити пару запитань – кого? що?

Орудний відмінок іменників

Орудний відмінок вживається для позначення засобу або способу дії.

Розглянемо речення:

  • І словом можна перемогти.

До іменника «словом» ставиться запитання від присудка «можна» – «можна чим?». Іменник вжито в орудному відмінку.

Місцевий відмінок іменників

Місцевий відмінок завжди вживається з прийменниками «у», «на», «по», «об». Він вказує на місце дії.

Розглянемо речення:

  • У слові акумульовано всю красу мови.

До іменника «слові» ставиться запитання від присудка «акумульовано» – «акумульовано в чому?». У реченні разом із прийменником виконує роль обставини.

Кличний відмінок іменників

Кличний відмінок використовується у звертаннях.

Розглянемо речення:

  • «Слово, моя ти єдина зброя» – писала Леся Українка.

У цьому реченні функція іменника «слово» – називати того, до кого адресовано мовлення.

відмінювання іменників

Відміни іменників VS Відмінки іменників

Відміни іменників – це категорія класифікації іменників за типами відмінювання. А відмінки – це категорія, що показує граматичну функцію іменників у реченні. В українській мові 7 відмінків, а відмін – 4.

За відмінковим закінченням та характером кінцевого приголосного основи іменник відносять до однієї із чотирьох відмін. Але є і іменники, які до жодної відміни не належать. Насамперед це незмінювані іменники, тому що в них немає словозміни й немає потреби їх уналежнювати до певної відміни. Наприклад:

  • Поні;
  • Таксі;
  • Журі.

Запам’ятайте, що іменник «пальто» в українській мові є змінюваним і належить до другої відміни.

І відміна іменників

До першої відміни належать:

  • Іменники жіночого роду з кінцевим -а, -я (наприклад, «мама», «книга»);
  • Деякі чоловічі іменники, що мають ті ж закінчення (наприклад, «Ілля», «суддя»).

Ці іменники в непрямих відмінках мають майже ідентичні закінчення. Єдине, чим вони відрізняються – позначення на письмі. Адже у звуковому вияві – це ті самі закінчення (крім орудного відмінка). Пересвідчимося на прикладах відмінювання іменників І відміни.

Назва відмінка

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Називний відмінок

Микола

Суддя

Вельможа

Родовий відмінок

Миколи

Судді

Вельможі

Давальний відмінок

Миколі

Судді

Вельможі

Знахідний відмінок

Миколу

Суддю

Вельможу

Орудний відмінок

Миколою

Суддею

Вельможею

Місцевий відмінок

(На) Миколі

(На) Судді

Вельможі

Кличний відмінок

Миколо

Судде

Вельможе

Закінчення залежить від крайнього приголосного в основі слова. Слова на твердий приголосний мають один зразок відмінювання, на м’який приголосний – другий, на шиплячий – третій. Тому іменники першої відміни також поділяються на три групи:

  1. М’яка група – іменники, основа яких закінчується на м’який приголосний (суддя, зоря).
  2. Тверда група – іменники, основа яких закінчується на твердий (але не шиплячий) приголосний (Микола, робота).
  3. Мішана група – іменники, основа яких закінчується на шиплячий приголосний (вельможа, душа).

II відміна іменників

До другої відміни відносять іменники:

  • Чоловічого роду на твердий, м’який і мішаний приголосний із нульовим закінченням та закінченням -о (наприклад, «стіл», «кінь», «дядько»);
  • середнього роду на -о, -е, -я (наприклад, «вікно», «море», «ледащо»).

Назва відмінка

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Називний відмінок

Меч

Кінь

Море

Перо

Плече

Родовий відмінок

Меча

Коня

Моря

Пера

Плеча

Давальний відмінок

Мечу

Коню

Морю

Перу

Плечу

Знахідний відмінок

Меч, меча

Коня

Море

Перо

Плече

Орудний відмінок

Мечем

Конем

Морем

Пером

Плечем

Місцевий відмінок

(На) мечі

(На) коні

(На) морі

(На) пері

(На) плечі

Кличний відмінок

Мечу

Коне

Море

Перо

Плече

Як і в іменників першої відміни, є незначне відхилення в позначенні на письмі закінчень, залежно від кінцевого приголосного основи. Тому іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку й мішану групи.

До твердої групи будуть належати іменники чоловічого та середнього роду з кінцевим твердим приголосним (крім шиплячого). У них має бути або нульове закінчення, або закінчення -о.

До м’якої групи належать іменники чоловічого та середнього роду з кінцевим м’яким приголосним. Закінчення – нульове або -е, -я.

До мішаної групи належать іменники, які закінчуються на шиплячий із закінченням -е або нульовим.

III відміна іменників

Третя відміна охоплює іменники жіночого роду, які в називному відмінку одними мають нульове закінчення (паморозь, здобич) + іменник «мати». В іменника «мати» окремий тип відмінювання, тому що під час його словозміни з’являється суфікс -ер-, чого немає в інших іменниках.

Назва відмінка

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Називний відмінок

Мати

Подорож

Ніч

Радість

Родовий відмінок

Матері

Подорожі

Ночі

Радості

Давальний відмінок

Матері

Подорожі

Ночі

Радості

Знахідний відмінок

Матір

Подорож

Ніч

Радість

Орудний відмінок

Матір’ю

Подорожжю

Ніччю

Радістю

Місцевий відмінок

Матері

Подорожі

Ночі

Радості

Кличний відмінок

Мати

Подороже

Ноче

Радосте

Іменники, що належать до третьої відміни, не поділяються на групи.

IV відміна іменників

Четверта відміна об’єднує невелику групу іменників середнього роду на -а, -я, у яких під час словозміни з’являється суфікс -ат-, -ят- або -ен- (ведмежа, каченя, ім’я).

Назва відмінка

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Слово в певному відмінку

Називний відмінок

Ім’я

Ягня

Курча

Родовий відмінок

Імені

Ягняти

Курчати

Давальний відмінок

Імені

Ягняті

Курчаті

Знахідний відмінок

Ім’я

Ягня

Курча

Орудний відмінок

Ім’ям (іменем)

Ягням

Курчам

Місцевий відмінок

Імені

Ягняті

Курчаті

Кличний відмінок

Ім’я

Ягня

Курча

Іменники IV відміни так само не поділяються на групи.

Щоби краще розібратися з відмінками та відмінами іменників, запам’ятати закінчення кожної з трьох груп, важливо багато практикуватися. Якщо ви не на 100 % зрозуміли цей матеріал, варто вчасно звернутися по допомогу до репетитора з української мови.

Учитель дізнається про складнощі, які у вас виникають, щоби з урахуванням цього вибудувати процес навчання. З педагогом можна легко підготуватися до наступного уроку, контрольної та НМТ (адже НМТ з української мови є обов’язковим для всіх абітурієнтів).

Знайти репетитора з української мови або іншої дисципліни можна на сайті BUKI.

Сподобалась стаття? Оцініть

3.67

На основі відгуків 3 користувачів

Автор Олена Б.

У 2019 році закінчила магістратуру філологічного факультету Донецького Національного Університету імені Василя Стуса. Співпрацювала з міжнародними компаніями, пишу інформаційні статті

Статті автора: 125

Підібрати репетитора

Усе про відмінювання іменників в українській мові

Що таке відмінок в українській мові?

Відмінок є граматичною категорією. З його допомогою змінюється форма іменника, займенника чи прикметника. Відмінок дає змогу: Читайте більше на BUKI

Які відмінки є в українській мові?

Називний відмінок. Хто? Що? Це початкова форма іменника. Зазвичай використовується для підмета в реченні. Наприклад: Мама читає книгу. Читайте більше на BUKI

Яка різниця між відмінками та відмінами іменників?

Відміни іменників – це категорія класифікації іменників за типами відмінювання. А відмінки – це категорія, що показує граматичну функцію іменників у реченні. В українській мові 7 відмінків, а відмін – 4.Читайте більше на BUKI

Схожі статті

BUKI

Платформа, що об’єднує репетиторів та учнів

Створити профіль репетитора

Експертні статті від репетиторів