
У двоскладному реченні є два головних члени – підмет і присудок. Кожен із них має свої різновиди й особливості, про які докладно розповімо в цьому матеріалі.
Що таке речення?
Речення є основною одиницею синтаксису. З його допомогою виражають певну думку. Воно має інтонаційну завершеність. Використовують речення для спілкування. Воно допомагає формувати, виражати та повідомляти думку.
Важливою ознакою речення є його граматична основа – головні члени речення. Це може бути підмет і присудок або один з них (підмет чи присудок).
Речення без другорядних членів є непоширеними. А з другорядними членами речення – є поширеними.
Означення, додаток і обставина є другорядними членами речення. Вони можуть належати до групи підмета або групи присудка. Ось, для прикладу, речення.
Озветься відлуння тривожне у сонливій ранковій імлі.
Підмет – відлуння. Відлуння яке? Тривожне. Отже, означення в групі підмета.
Присудок – озветься. Озветься де? В імлі. Обставина входить до групи присудка. Означення «сонливій» і «ранковій» також із групи присудка.
Далі познайомимося ближче з підметом і присудком як головними членами двоскладного речення.
Що таке підмет?
Підмет – це незалежний головний член двоскладного речення. Він означає особу, предмет або явище, про яке йдеться в реченні. Підмету приписується якась дія, стан або ознака, виражена присудком. Питання, на які відповідає:
- Хто?
- Що?
Підмети за способом вираження
Підмет за способом вираження може бути простий або складений.
Простий підмет
Простий підмет виражається одним словом – іменником, займенником, інфінітивом чи іншою, субстантивованою частиною мови в значенні іменника (прикметником, дієприкметником, числівником, прислівником, дієприслівником, вигуком).
Субстантивоване – це таке слово, яке стало іменником. Ось приклад: «побачене буду пам’ятати». До слова «побачене» ставиться питання не «яке?», а «що?» (як до іменника).
Приклади речень, у яких підмет є простим |
Коментарі |
Народ мій є! Народ завжди мій буде! Не перекреслить мій народ ніхто! |
Два підмети «народ» виражені іменниками. Підмет «ніхто» виражений займенником. |
Пливли ми ввечері лиманом |
Підмет «ми» виражений займенником. |
Жити – значить працювати. |
Підмет «жити» виражений інфінітивом. |
Там залишилися її рідні. |
Підмет «рідні» виражений субстантивованим прикметником. |
Або чорнобрива в гаю заспіває. |
Підмет «чорнобрива» виражений субстантивованим прикметником. |
На тротуарі стояло двоє. |
Підмет «двоє» виражений числівником |
Це «Ура», здавалося, затопило цілий світ. |
Підмет «ура» виражений вигуком. |
Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, учора, завтра. |
Однорідні підмети «сьогодні», «вчора» «завтра» є прислівниками. |
Складений підмет
Складений підмет виражається двома й більше повнозначними словами. Є кілька способів його вираження:
- Сполучення іменника (займенника) у називному відмінку й іменника (займенника) в орудному відмінку з прийменником «з»:
- Лютий із березнем схрестили свої шпаги обережно;
- Ми з нею швидко обговорили цю тему в коридорі;
- Ми з тобою ніколи не розлучимося.
- Числівником у називному відмінку з іменником (займенником, прикметником у родовому відмінку множини). Запам’ятайте, що із числівниками два, три, чотири вживається у називному відмінку множини, а із числівником один – у називному відмінку однини:
- Двадцять тисяч татар і шістнадцять тисяч яничар мчали засніженими степами;
- У баби Одарки було три сини;
- Троє однокласників йшли зустрічати світанок;
- Один учень вийшов із класу.
- Займенником «скільки» або прислівником «мало / чимало / багато» + іменник (займенник, прикметник) у родовому відмінку множини:
- Лягло чимало муштрованих людей кістьми (складений підмет – чимало людей);
- О, скільки думок рояться в моїй голові після цієї музики (складений підмет – скільки думок);
- Багато капель упадало зі стріхи (складений підмет – багато капель).
- Займенниками «кожен», «хтось», «дехто» та іменником (займенником) у родовому відмінку однини, між ними є прийменник:
- Ніхто з вас не був військовополоненим;
- Кожен із них має зобов’язання перед цією компанією.
- Складна власна назва; складні астрономічні чи географічні назви:
- Чумацький Шлях розлігся чорним небом;
- Оксана Петрусенко створила на оперній сцені багато незабутніх образів;
- Фразеологізмом:
- Мертві душі псують нам картину;
- Бити байдики – улюблена справа ледарів;
- Павутиння висіло на віттях, як прядиво.
Читайте також: Правопис слів іншомовного походження
Що таке присудок?
Присудок – це головний член двоскладного речення. Він означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Цей член речення відповідає на питання:
- Що робить (підмет)?
- Що з ним робиться (з підметом?
- Який він є (підмет)?
- Що він таке або хто він такий (підмет)?
Присудки за способом вираження
Присудок може бути простим, складеним або складним.
Простий присудок
Простий присудок у реченні виражається дієсловом. Воно може бути у формі дійсного, умовного чи наказового способу, інфінітивом.
- Я привітався гучно й радісно. (Присудок «привітався» виражений дієсловом дійсного способу, минулого часу, чоловічого роду).
- Хай коханням нашим святиться ця чарівна крижана криничка. (Присудок «хай святиться» виражений дієсловом наказового способу).
- Якби йому сміливості трохи більше, зважився б він на цей важливий вчинок. (Присудок «зважився б» виражений дієсловом умовного способу).
- А нам перемагать і жить. (Два однорідні присудки «перемагать» і «жить» виражені інфінітивами).
Присудок, який виражений складеною формою майбутнього часу або фразеологізмом також є простим. Розглянемо приклади:
- А тепер будемо вечеряти. (Присудок у формі майбутнього часу «будемо вечеряти» можна замінити простою формою «вечерятимемо», він є простим.
- Це вже ви передали куті меду (Присудок «передали куті меду» є фразеологізмом, тому за способом вираження він є простим).
- Він швидко накивав п’ятами (Присудок «накивав п’ятами» є фразеологізмом).
Складений присудок
Складений присудок буває дієслівний та іменний.
Складений дієслівний присудок
Складений дієслівний присудок складається з інфінітива та допоміжного слова. Основним компонентом є інфінітив, бо він називає конкретну дію. Допоміжне дієслово дає змогу передавати граматичне значення способу, часу, особи, числа.
Допоміжними словами можуть бути:
- Дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії: почати, стати, кинутися, перестати, продовжувати (Я поеми став писати під ранок рожевий);
- Дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, бажання, прагнення: уміти, мусити, треба, хотіти, думати, бажати, любити (Я мусила виконати це завдання / Він не хотів жертвувати своїм покликанням);
- Прикметники типу радий, здатний, згоден, ладен (Василь не згоден був відвести погляд від того видовища);
- Функції допоміжного або неозначеного дієслів можуть виконувати фразеологізми дієслівного типу (Сестри не мали охоти поступатися суперницям / Дівчинка звикла бити байдики),
Складений іменний присудок
Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) та дієслова-зв’язки. Іменна частина – це носій лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язка – граматичного.
Найчастіше вживаються такі слова у ролі дієслова-зв’язки:
- Бути.
- Стати.
- Становити.
- Називатися.
- Являти.
- Зватися.
- Вважатися.
- Доводитися.
- Прикидатися.
- Лишатися.
До складу іменної частини іноді входять сполучники «як», «мов», «точно». Зверніть увагу, що в такому випадку кома перед порівняльним сполучником не ставиться.
Ось кілька прикладів речень зі складеними іменними присудками.
Речення |
Складений іменний присудок |
Київ став духовним і освітнім центром України. |
Став центром (став є дієсловом-зв’язкою, центром – це іменна частина) |
Обличчя її стало мов білий камінь. |
Стало мов камінь (коми перед порівняльним сполучником немає) |
Вечір був ясний, я вуличками біг. |
Був ясний – складений іменний присудок, біг – простий присудок |
Я з першого погляду в Люблін закоханий. |
Є закоханий (дієслово-зв’язка «є» пропущена в реченні) |
Дієслово-зв’язка «бути» у форми теперішнього часу (є) здебільшого опускається у реченні. Але присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою в будь-якому випадку є дієслівним іменним.
Розглянемо ще кілька таких речень:
- А дві пелюстки в ранковій млі – це губ твоїх предивовижні квіти. (Присудок у цьому реченні – «є квіти», складений іменний. На місці дієслова-зв’язки поставлено тире).
- Паляниця – хлібова сестриця. (Складений іменний присудок – є сестриця).
- Він – п’ятий у черзі (Складений іменний присудок – є п’ятий).
- Струмок серед гаю – як стрічка. (Складений іменний присудок – є як стрічка).
Складний присудок
Складний присудок поєднує в собі два присудки – простий і складений. Розглянемо приклади в таблиці.
Речення |
Присудок |
Жінки втомилися бути не прекрасними. |
Втомилися бути не прекрасними – складний присудок, що складається з:
|
Він уже хотів починати працювати. |
Хотів починати працювати – складний присудок, що складається з:
|
Першокласники завжди мріють бути героями. |
Мріють бути героями – складний присудок, що складається з:
|
Читайте також: Що таке цитата, та як правильно її оформити в тексті
Підмет і присудок: типові завдання НМТ
Завдання про головні та другорядні члени речення часто трапляються на НМТ. Тож пропонуємо потренуватися і дати відповіді на наступні питання.
- У якому реченні вжито простий підмет?
А) Писанкарству належить одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу;
Б) Двоє хлопців і двоє дівчат пішли Петровською алеєю;
В) Кривда з правдою молодою б’ються під горою;
Г) У вечірню розвідку пішло п’ятеро;
Д) Аби кожна з комах мед брала, то один жук би найбільше міг набрати. - У першому стовпчику сказані способи вираження підмета. Доберіть до кожного з них речення. Одне речення є зайвим.
Спосіб вираження підмета |
Приклад речення |
|
А) Тобі я вірна буду, мій сердечний друже. |
|
Б) І забуте в душі оживає. |
|
В) І дивилися на мене ті очі, як веселки, з-під маєва брів. |
|
Г) Сміливі завжди мають щастя. |
Д) Ішли дві долі різними шляхами. |
- У якому реченні вжито складений дієслівний присудок?
А) Поговорили на раді та й розійшлися, забули.
Б) На Русь-Україну почали вчащати посли від різних народів.
В) Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи і приватних починань.
Г) Маленькі діти – мов букети піднебесні.
- У реченні «І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького» виділені слова є:
А) Простим дієслівним присудком;
Б) Складеним дієслівним присудком;
В) Складеним іменним присудком;
Г) Простим підметом;
Д) Складеним підметом.
Правильні відповіді:
1 – Г;
2: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д (варіант А є зайвим);
3 – Б;
4 – Б.
Щоби бути впевненим у своїх знаннях і скласти НМТ на найвищий бал, варто завчасно розпочати підготовку. Допомогти в цьому може репетитор з української мови.
Учитель дізнається, навіщо ви вивчаєте мову, щоб з урахуванням вашої цілі розробити індивідуальний план роботи. Якщо ви готуєтеся до НМТ, то педагог буде керуватися актуальною цьогорічною програмою і часом, який залишився до іспиту. Завчасно розпочата підготовка з кваліфікованим викладачем є запорукою успіху.
Знайти репетитора з української мови для підготовки до іспиту чи поточного вивчення дисципліни учні будь-якого віку можуть на сайті BUKI.