
Підмет і присудок - це головні члени двоскладного речення. Підмет називає особу, предмет, явище або поняття, про яке йдеться, а присудок називає дію, стан або ознаку підмета. Разом вони утворюють граматичну основу двоскладного речення. Наприклад: «Учень читає». Підмет - учень, присудок - читає.
Що таке граматична основа речення
Речення - основна одиниця синтаксису, за допомогою якої висловлюють завершену думку. Важливою ознакою речення є граматична основа - його головний член або головні члени.
У двоскладному реченні граматичну основу утворюють підмет і присудок: «Діти читають». В односкладному реченні є один головний член: «Смеркає». Тому відсутність підмета або присудка не завжди означає, що речення неповне.
Другорядні члени - означення, додаток і обставина - пояснюють головні або інші другорядні члени речення. Наприклад: «Озветься відлуння тривожне у сонливій ранковій імлі». Підмет - відлуння, присудок - озветься; слово тривожне пояснює підмет, а в імлі - присудок.
Що таке підмет
Підмет - головний член двоскладного речення, який називає особу, предмет, явище, опредмечену дію або поняття, про яке йдеться. Найчастіше підмет відповідає на питання хто? що?
Простий і складений підмет
За способом вираження підмет може бути простим або складеним. Простий підмет виражений одним словом, а складений - двома чи більше повнозначними словами.
| Приклад | Підмет | Пояснення |
| Пливли ми ввечері лиманом. | ми | простий підмет, займенник |
| Жити - значить працювати. | жити | простий підмет, інфінітив |
| Там залишилися її рідні. | рідні | прикметник ужито в значенні іменника |
| На тротуарі стояло двоє. | двоє | числівник у ролі підмета |
| Ми з нею швидко обговорили тему. | ми з нею | складений підмет |
| Чумацький Шлях розлігся над горизонтом. | Чумацький Шлях | складена власна назва |
Щоб знайти підмет, не достатньо просто знайти іменник. Потрібно визначити, про кого або про що повідомляється в реченні, і перевірити зв’язок цього слова з присудком.
Що таке присудок
Присудок - головний член двоскладного речення, який називає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Залежно від значення він відповідає на питання що робить підмет? що з ним відбувається? який він є? хто він є? що він є?
Простий присудок
Простий дієслівний присудок найчастіше виражений особовою формою дієслова: «Я привітався». Простим вважають також присудок, виражений складеною формою майбутнього часу або фразеологізмом: «Будемо вечеряти», «Він накивав п’ятами».
Складений дієслівний присудок
Складений дієслівний присудок складається з допоміжного слова та інфінітива. Допоміжна частина передає значення початку, продовження, завершення, можливості, бажання або необхідності дії, а інфінітив називає саму дію.
Місто починає оживати. - присудок «починає оживати».
Я мушу виконати це завдання. - присудок «мушу виконати».
Василь ладен допомогти. - присудок «ладен допомогти».
Складений іменний присудок
Складений іменний присудок складається з дієслова-зв’язки та іменної частини. Іменною частиною може бути іменник, прикметник, числівник, займенник або дієприкметник. У теперішньому часі зв’язка «бути» часто пропускається.
| Речення | Присудок |
| Київ став духовним і освітнім центром України. | став центром |
| Вечір був ясний. | був ясний |
| Паляниця - хлібова сестриця. | є сестриця (зв’язка пропущена) |
| Він - п’ятий у черзі. | є п’ятий (зв’язка пропущена) |
Підмет і присудок: таблиця
| Член речення | Що означає | Питання | Приклад |
| Підмет | особу, предмет, явище або поняття, про яке йдеться | хто? що? | Учень читає. |
| Присудок | дію, стан або ознаку підмета | що робить? який є? хто/що є? | Учень читає. |
| Граматична основа | підмет + присудок у двоскладному реченні | - | Учень читає. |
Як знайти підмет і присудок у реченні
Зручніше шукати головні члени не окремо, а як пов’язану пару. Такий алгоритм допомагає не сплутати їх із другорядними членами.
- Прочитайте речення повністю й визначте, про кого або про що в ньому повідомляється.
- Знайдіть слово, яке називає особу, предмет, явище або поняття, про яке йдеться.
- Поставте до нього питання хто? що? - це підмет.
- Знайдіть слово або сполуку слів, що називає дію, стан чи ознаку підмета.
- Поставте питання що робить? що зробив? який є? хто або що він є? - це присудок.
Наприклад: «Молоді дерева швидко ростуть». Про що йдеться? Про дерева - це підмет. Дерева що роблять? Ростуть - це присудок. Граматична основа: дерева ростуть.
Підмет і присудок: типові завдання НМТ
У завданнях НМТ можуть перевіряти вміння визначати спосіб вираження підмета, вид присудка та граматичну основу. Нижче залишаємо вправи з чинної статті, щоб одразу потренувати правило.
1. У якому реченні вжито простий підмет?
А) Писанкарству належить одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу.
Б) Двоє хлопців і двоє дівчат пішли Петровською алеєю.
В) Кривда з правдою молодою б’ються під горою.
Г) У вечірню розвідку пішло п’ятеро.
Д) Аби кожна з комах мед брала, то один жук би найбільше міг набрати.
2. Доберіть до способу вираження підмета відповідне речення. Одне речення зайве.
1) іменник; 2) прикметник, ужитий у значенні іменника; 3) дієприкметник, ужитий у значенні іменника; 4) словосполучення.
А) Тобі я вірна буду, мій сердечний друже.
Б) І забуте в душі оживає.
В) І дивилися на мене ті очі, як веселки, з-під маєва брів.
Г) Сміливі завжди мають щастя.
Д) Ішли дві долі різними шляхами.
3. У якому реченні вжито складений дієслівний присудок?
А) Поговорили на раді та й розійшлися, забули.
Б) На Русь-Україну почали вчащати посли від різних народів.
В) Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань.
Г) Маленькі діти - мов букети піднебесні.
4. У реченні «І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького» сполука «встигав побувати» є:
А) простим дієслівним присудком;
Б) складеним дієслівним присудком;
В) складеним іменним присудком;
Г) простим підметом;
Д) складеним підметом.
Правильні відповіді: 1 - Г; 2: 1 - В, 2 - Г, 3 - Б, 4 - Д (А - зайве); 3 - Б; 4 - Б.
Якщо синтаксис або завдання НМТ поки даються складно, тему можна розібрати з репетитором з української мови. Викладач допоможе відпрацювати визначення граматичної основи на різних типах речень.
Типові помилки
- Шукати підмет лише серед іменників. У ролі підмета можуть виступати також займенники, числівники, інфінітиви та інші слова, ужиті в значенні іменника.
- Вважати будь-який інфінітив окремим присудком. У сполуці «почав читати» інфінітив «читати» входить до складеного дієслівного присудка.
- Не помічати пропущену зв’язку «бути»: у реченні «Київ - столиця України» присудок складений іменний, хоча слово «є» не написане.
- Вважати односкладне речення неповним. У ньому граматична основа може складатися з одного головного члена.
- Визначати головні члени лише за порядком слів. В українській мові порядок слів вільний, тому потрібно ставити питання й аналізувати зміст.
Читайте також
Сподобалась стаття? Оцініть
4.83
На основі відгуків 6 користувачів


