Важливі відомості про головні члени речення – підмет і присудок

Олена Б.

Статті автора: 150

Важливі відомості про головні члени речення – підмет і присудок

У двоскладному реченні є два головних члени – підмет і присудок. Кожен із них має свої різновиди й особливості, про які докладно розповімо в цьому матеріалі.

Що таке речення?

Речення є основною одиницею синтаксису. З його допомогою виражають певну думку. Воно має інтонаційну завершеність. Використовують речення для спілкування. Воно допомагає формувати, виражати та повідомляти думку.

Важливою ознакою речення є його граматична основа – головні члени речення. Це може бути підмет і присудок або один з них (підмет чи присудок).

Речення без другорядних членів є непоширеними. А з другорядними членами речення – є поширеними.

Означення, додаток і обставина є другорядними членами речення. Вони можуть належати до групи підмета або групи присудка. Ось, для прикладу, речення.

Озветься відлуння тривожне у сонливій ранковій імлі.

Підмет – відлуння. Відлуння яке? Тривожне. Отже, означення в групі підмета.

Присудок – озветься. Озветься де? В імлі. Обставина входить до групи присудка. Означення «сонливій» і «ранковій» також із групи присудка.

Далі познайомимося ближче з підметом і присудком як головними членами двоскладного речення.

Що таке підмет?

Підмет – це незалежний головний член двоскладного речення. Він означає особу, предмет або явище, про яке йдеться в реченні. Підмету приписується якась дія, стан або ознака, виражена присудком. Питання, на які відповідає:

  • Хто?
  • Що?

Підмети за способом вираження

Підмет за способом вираження може бути простий або складений.

Простий підмет

Простий підмет виражається одним словом – іменником, займенником, інфінітивом чи іншою, субстантивованою частиною мови в значенні іменника (прикметником, дієприкметником, числівником, прислівником, дієприслівником, вигуком).

Субстантивоване – це таке слово, яке стало іменником. Ось приклад: «побачене буду пам’ятати». До слова «побачене» ставиться питання не «яке?», а «що?» (як до іменника).

Приклади речень, у яких підмет є простим

Коментарі

Народ мій є! Народ завжди мій буде! 

Не перекреслить мій народ ніхто!

Два підмети «народ» виражені іменниками. Підмет «ніхто» виражений займенником.

Пливли ми ввечері лиманом

Підмет «ми» виражений займенником.

Жити – значить працювати.

Підмет «жити» виражений інфінітивом.

Там залишилися її рідні.

Підмет «рідні» виражений субстантивованим прикметником.

Або чорнобрива в гаю заспіває.

Підмет «чорнобрива» виражений субстантивованим прикметником.

На тротуарі стояло двоє.

Підмет «двоє» виражений числівником

Це «Ура», здавалося, затопило цілий світ.

Підмет «ура» виражений вигуком.

Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, учора, завтра.

Однорідні підмети «сьогодні», «вчора» «завтра» є прислівниками.

Складений підмет

Складений підмет виражається двома й більше повнозначними словами. Є кілька способів його вираження:

  1. Сполучення іменника (займенника) у називному відмінку й іменника (займенника) в орудному відмінку з прийменником «з»:
  • Лютий із березнем схрестили свої шпаги обережно;
  • Ми з нею швидко обговорили цю тему в коридорі;
  • Ми з тобою ніколи не розлучимося.
  1. Числівником у називному відмінку з іменником (займенником, прикметником у родовому відмінку множини). Запам’ятайте, що із числівниками два, три, чотири вживається у називному відмінку множини, а із числівником один – у називному відмінку однини:
  • Двадцять тисяч татар і шістнадцять тисяч яничар мчали засніженими степами;
  • У баби Одарки було три сини;
  • Троє однокласників йшли зустрічати світанок;
  • Один учень вийшов із класу.
  1. Займенником «скільки» або прислівником «мало / чимало / багато» + іменник (займенник, прикметник) у родовому відмінку множини:
  • Лягло чимало муштрованих людей кістьми (складений підмет – чимало людей);
  • О, скільки думок рояться в моїй голові після цієї музики (складений підмет – скільки думок);
  • Багато капель упадало зі стріхи (складений підмет – багато капель).
  1. Займенниками «кожен», «хтось», «дехто» та іменником (займенником) у родовому відмінку однини, між ними є прийменник:
  • Ніхто з вас не був військовополоненим;
  • Кожен із них має зобов’язання перед цією компанією.
  1. Складна власна назва; складні астрономічні чи географічні назви:
  • Чумацький Шлях розлігся чорним небом;
  • Оксана Петрусенко створила на оперній сцені багато незабутніх образів;
  1. Фразеологізмом:
  • Мертві душі псують нам картину;
  • Бити байдики – улюблена справа ледарів;
  • Павутиння висіло на віттях, як прядиво.

Читайте також: Правопис слів іншомовного походження

головні члени речення

Що таке присудок?

Присудок – це головний член двоскладного речення. Він означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Цей член речення відповідає на питання:

  • Що робить (підмет)?
  • Що з ним робиться (з підметом?
  • Який він є (підмет)?
  • Що він таке або хто він такий (підмет)?

Присудки за способом вираження

Присудок може бути простим, складеним або складним.

Простий присудок

Простий присудок у реченні виражається дієсловом. Воно може бути у формі дійсного, умовного чи наказового способу, інфінітивом.

  1. Я привітався гучно й радісно. (Присудок «привітався» виражений дієсловом дійсного способу, минулого часу, чоловічого роду).
  2. Хай коханням нашим святиться ця чарівна крижана криничка. (Присудок «хай святиться» виражений дієсловом наказового способу).
  3. Якби йому сміливості трохи більше, зважився б він на цей важливий вчинок. (Присудок «зважився б» виражений дієсловом умовного способу).
  4. А нам перемагать і жить. (Два однорідні присудки «перемагать» і «жить» виражені інфінітивами).

Присудок, який виражений складеною формою майбутнього часу або фразеологізмом також є простим. Розглянемо приклади:

  1. А тепер будемо вечеряти. (Присудок у формі майбутнього часу «будемо вечеряти» можна замінити простою формою «вечерятимемо», він є простим.
  2. Це вже ви передали куті меду (Присудок «передали куті меду» є фразеологізмом, тому за способом вираження він є простим).
  3. Він швидко накивав п’ятами (Присудок «накивав п’ятами» є фразеологізмом).

Складений присудок

Складений присудок буває дієслівний та іменний.

Складений дієслівний присудок

Складений дієслівний присудок складається з інфінітива та допоміжного слова. Основним компонентом є інфінітив, бо він називає конкретну дію. Допоміжне дієслово дає змогу передавати граматичне значення способу, часу, особи, числа.

Допоміжними словами можуть бути:

  • Дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії: почати, стати, кинутися, перестати, продовжувати (Я поеми став писати під ранок рожевий);
  • Дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, бажання, прагнення: уміти, мусити, треба, хотіти, думати, бажати, любити (Я мусила виконати це завдання / Він не хотів жертвувати своїм покликанням);
  • Прикметники типу радий, здатний, згоден, ладен (Василь не згоден був відвести погляд від того видовища);
  • Функції допоміжного або неозначеного дієслів можуть виконувати фразеологізми дієслівного типу (Сестри не мали охоти поступатися суперницям / Дівчинка звикла бити байдики),
Складений іменний присудок

Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) та дієслова-зв’язки. Іменна частина – це носій лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язка – граматичного.

Найчастіше вживаються такі слова у ролі дієслова-зв’язки:

  1. Бути.
  2. Стати.
  3. Становити.
  4. Називатися.
  5. Являти.
  6. Зватися.
  7. Вважатися.
  8. Доводитися.
  9. Прикидатися.
  10. Лишатися.

До складу іменної частини іноді входять сполучники «як», «мов», «точно». Зверніть увагу, що в такому випадку кома перед порівняльним сполучником не ставиться.

Ось кілька прикладів речень зі складеними іменними присудками.



Речення 

Складений іменний присудок

Київ став духовним і освітнім центром України.

Став центром (став є дієсловом-зв’язкою, центром – це іменна частина)

Обличчя її стало мов білий камінь.

Стало мов камінь (коми перед порівняльним сполучником немає)

Вечір був ясний, я вуличками біг.

Був ясний – складений іменний присудок, біг – простий присудок

Я з першого погляду в Люблін закоханий.

Є закоханий (дієслово-зв’язка «є» пропущена в реченні)

Дієслово-зв’язка «бути» у форми теперішнього часу (є) здебільшого опускається у реченні. Але присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою в будь-якому випадку є дієслівним іменним.

Розглянемо ще кілька таких речень:

  1. А дві пелюстки в ранковій млі – це губ твоїх предивовижні квіти. (Присудок у цьому реченні – «є квіти», складений іменний. На місці дієслова-зв’язки поставлено тире).
  2. Паляниця – хлібова сестриця. (Складений іменний присудок – є сестриця).
  3. Він – п’ятий у черзі (Складений іменний присудок – є п’ятий).
  4. Струмок серед гаю – як стрічка. (Складений іменний присудок – є як стрічка).

Складний присудок

Складний присудок поєднує в собі два присудки – простий і складений. Розглянемо приклади в таблиці.

Речення

Присудок

Жінки втомилися бути не прекрасними.

Втомилися бути не прекрасними – складний присудок, що складається з:

  • Простого присудка – втомилися;
  • Складеного присудка – бути не прекрасними.

Він уже хотів починати працювати.

Хотів починати працювати – складний присудок, що складається з:

  • Простого присудка – хотів;
  • Складеного присудка – починати працювати.

Першокласники завжди мріють бути героями.

Мріють бути героями – складний присудок, що складається з:

  • Простого присудка – мріють;
  • Складеного присудка – бути героями.

Читайте також: Що таке цитата, та як правильно її оформити в тексті

головні члени речення

Підмет і присудок: типові завдання НМТ

Завдання про головні та другорядні члени речення часто трапляються на НМТ. Тож пропонуємо потренуватися і дати відповіді на наступні питання.

  1. У якому реченні вжито простий підмет?

    А) Писанкарству належить одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу;

    Б) Двоє хлопців і двоє дівчат пішли Петровською алеєю;

    В) Кривда з правдою молодою б’ються під горою;

    Г) У вечірню розвідку пішло п’ятеро;

    Д) Аби кожна з комах мед брала, то один жук би найбільше міг набрати.
  2. У першому стовпчику сказані способи вираження підмета. Доберіть до кожного з них речення. Одне речення є зайвим.

Спосіб вираження підмета

Приклад речення

  1. Іменник.

А) Тобі я вірна буду, мій сердечний друже.

  1. Прикметник, що переходить в іменник.

Б) І забуте в душі оживає.

  1. Дієприкметник, що переходить в іменник.

В) І дивилися на мене ті очі, як веселки, з-під маєва брів.

  1. Словосполучення.

Г) Сміливі завжди мають щастя.

Д) Ішли дві долі різними шляхами.

  1. У якому реченні вжито складений дієслівний присудок?

    А) Поговорили на раді та й розійшлися, забули.

    Б) На Русь-Україну почали вчащати посли від різних народів.

    В) Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи і приватних починань.

    Г) Маленькі діти – мов букети піднебесні.
  1. У реченні «І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького» виділені слова є:

А) Простим дієслівним присудком;

Б) Складеним дієслівним присудком;

В) Складеним іменним присудком;

Г) Простим підметом;

Д) Складеним підметом.

Правильні відповіді:

1 – Г;

2: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д (варіант А є зайвим);

3 – Б;

4 – Б.

Щоби бути впевненим у своїх знаннях і скласти НМТ на найвищий бал, варто завчасно розпочати підготовку. Допомогти в цьому може репетитор з української мови.

Учитель дізнається, навіщо ви вивчаєте мову, щоб з урахуванням вашої цілі розробити індивідуальний план роботи. Якщо ви готуєтеся до НМТ, то педагог буде керуватися актуальною цьогорічною програмою і часом, який залишився до іспиту. Завчасно розпочата підготовка з кваліфікованим викладачем є запорукою успіху.

Знайти репетитора з української мови для підготовки до іспиту чи поточного вивчення дисципліни учні будь-якого віку можуть на сайті BUKI.

Читайте також: Пишемо казку: найкращі поради та приклади

Сподобалась стаття? Оцініть

4.75

На основі відгуків 4 користувачів

Олена Б.

Автор Олена Б.

У 2019 році закінчила магістратуру філологічного факультету Донецького Національного Університету імені Василя Стуса. Співпрацювала з міжнародними компаніями, пишу інформаційні статті

Статті автора: 150

Підібрати репетитора

Важливі відомості про головні члени речення – підмет і присудок

Що таке речення?

Речення є основною одиницею синтаксису. З його допомогою виражають певну думку. Воно має інтонаційну завершеність. Читайте більше на BUKI

Що таке підмет?

Підмет – це незалежний головний член двоскладного речення. Він означає особу, предмет або явище, про яке йдеться в реченні. Читайте більше на BUKI

Що таке присудок?

Присудок – це головний член двоскладного речення. Він означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Цей член речення відповідає на питання:Читайте більше на BUKI

Які бувають присудки?

Складений дієслівний присудок складається з інфінітива та допоміжного слова. Основним компонентом є інфінітив, бо він називає конкретну дію. Читайте більше на BUKI

Схожі статті

BUKI

Платформа, що об’єднує репетиторів та учнів

Створити профіль репетитора

Експертні статті від репетиторів