Вивчаємо фонетику: уподібнення та правопис приголосних звуків

Класифікація приголосних звуків

Фонетика української мови – це не хаотичний набір звуків. Це чітко організована система звуків, підпорядкована певним фонетичним правилам.

В українській мові 32 приголосні звуки. Вони утворюються з допомогою голосу й шуму або лише шуму. Під час їхньої вимови струмінь повітря натрапляє на різні перепони: язик, зуби, губи, унаслідок цього і виникають

.

В українській мові приголосні звуки класифікуються за такими ознаками:

1. За участю голосу й шуму:

• Дзвінкі (шум переважає над голосом);
• Глухі звуки (творяться лише з допомогою шуму);
• Сонорні приголосні (голос переважає над шумом).

1. За місцем творення:

• Губні (утворюються в результаті зближення нижньої губи з верхньою);
• Зубні (під час творення язик артикулює до зубів);
• Піднебінні (під час творення язик наближається до піднебіння);
• Задньоротові (творення відбувається з допомогою язика в задній частині ротової порожнини).

1. За способом творення (спосіб подолання перепони – язика, губ чи зубів):

• Зімкнені (видихуване повітря прориває перепону);
• Щілинні (повітря проходить крізь щілину)
• Зімкнено-щілинні (повітря спочатку прориває перепону, а потім проходить крізь щілину).

1. За наявністю або браком м’якості:

• Тверді;
• М’які;
• Пом’якшені.

Усі зубні звуки мають тверді і м’які відповідники, вони утворюють пари за твердістю – м’якістю.

В українській мові ніколи не бувають м’якими:

• Губні приголосні;
• Шиплячі приголосні;
• Задньоязикові.

Ці приголосні можуть бути лише пом’якшеними або напівпом’якшеними.

Дзвінкі та глухі приголосні складають пари за дзвінкістю – глухістю. В окрему групу зараховують сонорні приголосні, тому що вони завжди дзвінки. Їх відокремлюють від власне дзвінких, тому що сонорні не можуть оглушуватись.

В українській мові немає звука щ. Це буква, яка передає одразу два звуки – [шч].

Під час розв’язання тестів ЗНО треба пам’ятати, що твердий та м’який приголосні – це різні звуки. Наприклад, може трапитися подібне цьому завдання. Необхідно визначити варіант відповіді, у якому звук д є в кожному слові рядка.

Тут можна не врахувати те, що [дж] і [дз] – це африкати, які позначають один звук у складі однієї морфеми. Також треба не забути про явище уподібнення. Докладніше про нього в наступному розділі.

Читайте також: Метод асоціацій: як швидко вивчити англійську мову

Уподібнення приголосних звуків: що це таке?

Під час вимови звуку язик стає в певне положення. Коли людина говорить швидко, язик не встигає змінити своє положення. У результаті виникає уподібнення одного звука іншому. Вони стають схожими на своїх сусідів. Явище може відбуватися як у межах слова, так і на стику двох слів.

Тобто уподібнення чи асиміляція – це зміна вимови попереднього звука під впливом наступного в потоці мовлення. Уподібнення виникає за якоюсь ознакою.

Є чотири типи уподібнення приголосних звуків.

Уподібнення за дзвінкістю

Асиміляція за дзвінкістю полягає в тому, що глухий звук перед дзвінким вимовляється дзвінко.

Глухий + дзвінкий → дзвінкий + дзвінкий.

Дзвінкий звук перед глухим завжди впливає на нього. Розглянемо приклади.

У слові боротьба [бород’ба] дзвінкий [б] впливає на попередній глухий [т’] і уподібнює його, цей звук перетворюється на [д’]. Відбувається уподібнення звука за ознакою дзвінкості. Але це не впливає на правопис, тому що слово боротьба походить від слова боротися.

У слові футбол транскрипція [фудбол] відображає вплив дзвінкого [б] на глухий [т]. Унаслідок асиміляції [т] перетворюється на [д].

Коли ви не знаєте, як правильно написати – отже чи одже, то знайте, вас вводить в оману саме уподібнення приголосних за дзвінкістю. У слові отже глухий [т] переходить у дзвінкий [д] під впливом дзвінкого [ж]. У фонетичній транскрипції звуки [д] і [ж] зливаються в африкату [дж] і позначають один звук. Тобто в цьому слові 4 букви, але 3 звуки.

Головний закон уподібнення за дзвінкістю полягає в тому, що глухий приголосний під впливом дзвінкого переходить не в будь-який дзвінкий, а лише в той, з яким він утворює співвідносну пару за ознакою дзвінкості-глухості.

Асиміляції за дзвінкістю зазнають лише ті глухі, які мають дзвінкі відповідники. Однак її не зазнають губні [п], [ф].

Також може допомогти вивчити фонетику репетитор з української мови. Учитель проаналізує рівень знань та цілі учня. Для поточних занять у навчальному році складе план з урахуванням шкільної програми, а для підготовки до ЗНО буде покликатися на актуальні критерії поточного року.

Педагог допоможе вивчити не тільки фонетику, а й морфологію, синтаксис, лексикологію. Пошукати репетитора з української мови чи іншої дисципліни ви можете на сайті BUKI.

Уподібнення за глухістю

Асиміляція за глухістю відбувається, коли дзвінкий приголосний звук перед глухим оглушується, тобто також стає глухим. Оглушуватися можуть тільки два дзвінкі звуки:

• [г] до [х] у середині слова.
• [з] до [с] у префіксах.

У слові нігті [н’іхт’і] відбувається оглушення. Дзвінкий [г] змінюється на глухий [х] під впливом звука [т].

Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови.

Асиміляція відбувається, тому що [к] та [т] – глухі звуки, які оглушують попередній [г] і він перетворюється на [х].

Уподібнення за глухістю притаманне словам із префіксами роз- і без-. Пишуться вони тільки так. Префіксів рос- і бес- в українській мові немає, але під час вимови кінцевий [з] перед глухими уподібнюється до них і перетворюється на [с].

Асиміляція префікса з- відбита на письмі. Вона відбувається тільки тоді, коли після нього йде глухий приголосний звук к, п, т, ф, х.

• З + казати → сказати;
• З + фотографувати → сфотографувати;
• З + питати → спитати;
• З + терти → стерти;
• З + хотіти → схотіти.

Ці звуки легко запам’ятати з допомогою вислову «кафе птах».

Розуміння процесу асиміляції дає змогу писати без помилок та розв’язувати питання з фонетики під час складання ЗНО. Комплексно підготуватися до важливого іспиту допоможе репетитор з української мови.

Уподібнення за місцем і способом творення

Уподібнення за місцем і способом творення відбувається під час взаємодії свистячих, шиплячих і зубних приголосних.

Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.

• с + ш → [ш:] винісши [вин’іш:и];
• з + ж → [ж:] зжати [ж: ати] (під час вимови чується подвоєний звук ж, але це не впливає на правопис);
• з + ш у середині слова → [жш] безшумний [бежшумний];
• з + ш на початку слова → [жш]→[ш:] зшити [ш: ити];
• з + ч у середині слова → [жч] безчинство [бежчинство];
• з + ч на початку слова → [шч] зчепити [шчепити];
• з + дж → [ждж] з джерела [жджерела].

Шиплячі приголосні перед свистячими вимовляються як парні їм свистячі.

• ш + с’ – [с’:] → милуєшся – [милуйес’: а];
• ж + с’ – [з’с’] → поріжся – [поріз’с’а];
• ч + с’ – [ц’с’] → мучся – [муц’с’а];
• ш + ц’ – [с’ц’] → дошці – [дос’ц’і];
• ж + ц’ – [з’ц’] → мережці – [мерез’ц’і];
• ч + ц’ – [ц’:] → качці – [кац’: і].

Звук [т] – не свистячий і не шиплячий, але також уподібнюється до інших звуків перед свистячими й шиплячими звуками:

• т + с – [ц] → братство – [брацтво];
• т’ + с’ – [ц’:] → учіться – [уч’іц’: а];
• т + ц – [ц:] → коритце – [кориц: е];
• т + ч – [ч:] → вотчина – [воч: ина];
• т + ш – [чш] → багатшати – [багачшати].

Уподібнення за м’якістю

Тверді передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] (де ти з’їси ці лини) уподібнюються за м’якістю м’яким приголосним цієї ж групи. Тверді зубні приголосні і м’які зубні приголосні – це різні звуки, хоч і позначаються на письмі вони однією літерою.

У слові пісня [п’іс’н’а] м’який [н’] своєю м’якістю впливає на твердий [с] і перетворює його на м’який [с’]. Також розглянемо інші випадки асиміляції.

Але, наприклад, у слові схід [сх’ід] пом’якшення не відбувається, тому що х – це задньоротовий, а не зубний приголосний звук.

Вивчення фонетики має на меті не зазубрювання правил, а вироблення розуміння того, що фонетика нашої мови являє собою чітку, організовану систему звуків, у якій діють певні закони. Від дії цих законів залежить і правопис. Важливо набувати навички логічного мислення та вчитися бачити причинно-наслідкові зв’язки між різними мовними явищами.

Читайте також: Найкращі книги для підлітків українською мовою