Готуємось до ЗНО з української мови: визначення та ознаки займенника як частини мови

Розряди займенників

Займенники поділяються на розряди за значенням.

Особові займенники розподіляють за особами.

Зворотний займенник – себе.

Присвійні займенники змінюються за родами та числами:

• Мій, моя, моє, мої;
• Свій, своя, своє, свої;
• Твій, твоя, твоє, твої;
• Ваш, ваша, ваше, ваші;
• Наш, наша, наше, наші;
• Їхній, їхня, їхнє, їхні.

До вказівних займенників належать такі:

• Той, та, те, ті;
• Цей, ця, це, ці;
• Такий, така, таке, такі;
• Стільки.

Як ви бачите, деякі з них змінюються за родами та числами.

Означальні займенники:

• Весь, вся, все, всі;
• Всякий, всяка, всяке, всякі;
• Кожний, кожна, кожне, кожні;
• Сам, сама, саме, самі;
• Інший, інша, інше, інші.

Питальні займенники: хто? що? чий? котрий? скільки? (деякі змінюються за родами та числами – яка? чия? котра? котрі?).

Неозначені займенники:

• Хтось;
• Щось;
• Будь-що;
• Будь-хто;
• Який-небудь;
• Дещо;
• Деякий;
• Абиякий;
• Хтозначий.

Ті представники, які утворені від питально-відносних, змінюються за родами (яка-небудь, абияка).

До заперечних займенників належать такі:

• Ніщо;
• Ніхто;
• Ніскільки;
• Ніякий;
• Нічий.

Займенники, які утворилися від питально-відносних, змінюються за родами (ніякий-ніяка-ніяке-ніякі).

У тестах ЗНО часто трапляються завдання, для успішного виконання якого необхідне знання розрядів займенників. Нижче наведено приклад такого тесту.

Але для складання ЗНО з української мови та літератури необхідне комплексне вивчення фонетики, морфології та синтаксису. Також важливу роль у роботі відіграє твір, для успішного написання якого треба вміти застосовувати на практиці набуті знання та добре знати літературу, щоби навести доречні приклади.

Підготуватися до ЗНО допоможе репетитор з української мови. Учитель проаналізує ваші поточні знання та цілі вивчення мови, на основі отриманих даних складе навчальний план. Заняття з педагогом доречні не тільки у випускному класі, а й під час поточної роботи в навчальному році, щоби краще засвоювати пройдений у школі матеріал та розбирати складні правила.

Пошукати репетитора з української мови чи іншої дисципліни ви можете на сайті BUKI.

Читайте також: Тренуємо пам’ять: поради для дорослих та дітей

Особливості відмінювання займенників

Пригадаємо, що займенники поділяються на узагальнено-предметні, узагальнено-якісні та узагальнено-кількісні. Кожна з груп має свої особливості відмінювання.

Відмінювання узагальнено-предметних займенників

Перша група – займенники, співвідносні з іменниками. До неї належать:

• Особові займенники;

• Зворотний займенник;

• Питально-відносні (хто, що);
• Заперечні (ніхто, ніщо);
• Неозначені (щось, хтось, що-небудь, абихто тощо).

Зверніть увагу на приклади відмінювання цієї групи займенників.

Особливості відмінювання особових займенників виявляються в тому, що їхні форми утворюються від різних основ як в однині, так і в множині. Наприклад:

• Я-мені-мене / ми-нас;
• Він-його, вона-її / вони-їх.

Перед займенником «мною», який починається двома приголосними та після прийменників «з», «під», «над», «перед» вживається голосний «і» для милозвучності: переді мною, наді мною, зі мною.

Після прийменників у непрямих відмінках займенників третьої особи з’являється приголосний «н»: у неї, у нього, у них, над ними, на ній, до нього. «Н» присутній в орудному відмінку: нею, ним, ними.

Не додається «н»:

• Після прийменників всупереч, завдяки, наперекір, назустріч: назустріч його, завдяки їй;
• До займенників його, їх, її, якщо вони мають присвійне, а не особове значення: її книга, його думка. їхні мрії.

У непрямих відмінках заперечні займенники вживаються з різним наголосом, залежно від значення:

• Ніко́го (жодної особи) там не було;
• Ні́кого (нема кого) призначити на посаду.

Відмінювання узагальнено-якісних займенників

Друга група займенників співвідноситься з прикметниками. До неї належать:

• Означальні;
• Присвійні займенники;
• Питально-відносні (який, чий, котрий) та утворені від них заперечні й неозначені (деякий, ніякий, чийсь, нічий, чий-небудь, нікотрий);
• Вказівні (крім «скільки»).

Такі займенники відмінюються за зразком прикметників твердої та м’якої групи. Як прикметники м’якої групи відмінюються цей, оцей, цей, сей, чий, весь, їхній. Усі інші відмінюються за зразком прикметників твердої групи.

Приклади відмінювання займенників представлені в наступних таблицях.

У місцевому відмінку займенники чоловічого й середнього роду мають паралельні закінчення. Можна сказати «на моєму» й «на моїм», обидва варіанти вірні.

У неозначених займенників «який» і «чийсь» у знахідному і родовому відмінках множини може з’являтися протетичний «о»: якихсь – якихось, чиїхсь – чиїхось. Аналогічне правило діє в другій формі орудного відмінку займенників «хтось» і «щось»: кимсь – кимось, чимсь – чимось.

Відмінювання узагальнено-кількісних займенників

Третя група – займенники, співвідносні з числівниками. До цієї групи належать:

• Відносно-питальний займенник «скільки»;
• Вказівний «стільки»;
• Заперечний «ніскільки»;
• Неозначені займенники із частиною «скільки»: скількись, скільки-небудь, казна-скільки.

Такі займенники, подібно до кількісних числівників, змінюються лише за відмінками. Нижче наведені приклади відмінювання займенників цієї групи.

Складні займенники відмінюються лише в основній частині: абихто – абикому – абикого.

Читайте також: Як написати ідеальний твір з української мови на ЗНО?