Відмінювання слів в українській мові: важливі відомості про кличний відмінок

Що таке кличний відмінок і які особливості його творення?

Іменники жіночого та чоловічого роду в кличному відмінку можуть мати різні закінчення: -е, -у, -о, -ю, -є. Ключову роль у виборі правильного голосного відіграє кінцевий приголосний основи слова, тобто відміна іменника (м’яка, тверда й мішана). Але й у кожній відміні є чимало правил і винятків.

Перша відміна

До першої відміни належать іменники, які закінчуються на -а, -я. Це може бути жіночий рід (Анна), чоловічий рід (Микола).

Отже, у першій відміні, якщо іменник закінчується на твердий приголосний, у кличному відмінку маємо закінчення -о:

• Ганно;
• Мамо;
• Водо;
• Хомо;
• Тетяно;
• Сестро;
• Миколо.

Якщо іменник першої відміни закінчується на м’який або шиплячий (допоміжний вислів – ще їжджу) приголосний, у кличному відмінку маємо закінчення -е:

• Земле;
• Площе;
• Ілле;
• Веже;
• Душе;
• Судде;
• Пісне;
• Вельможе;
• Зоре.

Але! Певні форми іменників (зазвичай це пестливі форми імен) мають закінчення -ю:

• Галю;
• Олесю;
• Ганнусю;
• Бабусю;
• Доню;
• Матусю;
• Наталю.

А із цього винятку є ще один виняток із трьох імен: Катре, Насте, Мотре.

Друга відміна

Друга відміна є трішки складнішою за першу. У цій відміні слова закінчуються на приголосний. Це переважно чоловічий рід.

У словах, які закінчуються на твердий приголосний, закінчення в кличному відмінку буде -е:

• Дубе;
• Брате;
• Орле;
• Вовче;
• Голубе;
• Богдане;
• Вовче.

Але є винятки: батьку, діду, тату, сину.

Ще закінчення -у буде:

1. У словах із суфіксом -ок-, -к-, -ник-, -ик-: Ветренку, письменнику, синку.
2. В іменах іншомовного походження з основою, яка закінчується на задньоязиковий г, к або х: Жаку, Джеку, Олегу, Людвігу. Запам’ятайте, що ім’я Олег у кличному відмінку може вживатися у двох формах – Олеже й Олегу. У першому варіанті «г» чергується із «ж».

А закінчення -е зазвичай у:

1. Прізвищах і географічних назвах іменникого походження, у яких є суфікс присвійності (-ин-, -ін-, -єв-, -ев-, -ов-, -ів-): Львове, Києве, Глібове.
2. Безсуфіксних іменниках, які належать до твердої групи: Степане, Богдане, голубе, Ярославе, мосте.
3. Словах твердої групи, основа яких закінчується на «р»: майстре, директоре, звіре, ювіляре.

Якщо іменник другої відміни закінчується на -ець у називному відмінку, то в кличному він буде мати закінчення -е:

• Молодче;
• Хлопче;
• Женче;
• Кравче.

Зверніть увагу, що під час відмінювання в цих словах «ц» чергується із «ч».

Але тут також є слова-винятки, які будуть мати закінчення -ю: бійцю, знавцю, добровольцю. До винятків належать і два прізвища: Кравцю, Шевцю.

Коли в іменника другої відміни закінчення -р, важливо звертати увагу ще й на родовий відмінок. В іменниках із закінченням -р у називному відмінку й закінченням -а в родовому відмінку, у кличному відмінку буде -е:

• Професор – професора – професоре;
• Бджоляр – бджоляра – бджоляре.

А в тих іменниках, у яких у називному відмінку закінчення -р, а в родовому – -я, у кличному буде -ю:

• Лікар – лікаря – лікарю;
• Кобзар – кобзаря – кобзарю.

Важливо пам’ятати про ім’я Ігор, яке як виняток належить до м’якої групи другої відміни. До 2019 року цей іменник мав закінчення -е в кличному відмінку, але за новим правописом у нього змінилося закінченню на -ю. Тому, якщо ви розмірковуєте як правильно – Ігоре чи Ігорю, то з 2019 року правильно звертатися до людини на ім’я Ігор саме «Ігорю».

Іменники другої відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний (крім слів із закінченням -ець), у кличному відмінку будуть мати закінчення -ю:

• Місяцю;
• Учителю;
• Юрію;
• Коню;
• Лікарю;
• Ясеню;
• Віталію;
• Бійцю.

Слова другої відміни, основа яких закінчується на шиплячий приголосний, у кличному відмінку закінчуватимуться на -у або -е:

• Керманичу;
• Товаришу;
• Погоничу;
• Слухачу;
• Читачу;
• Довбуше;
• Стороже;
• Тимоше;
• Дороше.

Якщо в суфіксі слова є -к-, закінчення в кличному відмінку буде -у: полковнику, братику. АЛЕ є три винятки: юначе, парубче й козаче.

Важливо прочитувати всі слова вголос і намагатися відчувати кличний відмінок на слух. Але неможливо в цій темі без запам’ятовування винятків і детального розбору правил. Допомогти не заплутатися в такому різноманітті правил для кожної відміни і групи іменників допоможе репетитор з української мови.

Учитель систематизує вже здобуті знання, пояснить складні й незрозумілі правила, удосконалить знання відмінкової системи з допомогою практичних вправ. Педагог допоможе з опануванням певного розділу або комплексного вивчення дисципліни, підготує до контрольної роботи або НМТ.

Знайти репетитора з української мови для школяра або дорослого учня можно на порталі BUKI.

Третя відміна

У третій відміні слова жіночого роду, у яких у кличному відмінку закінчення -е: подороже, радосте, ніжносте, любове, смерте, роскоше, величносте.

Слова в третій відміні не мають поділу на тверду, мішану і м’яку групи. З-поміж них виділяється лише один іменник – мати, тому що його відмінювання відрізняється від інших представників цієї групи. У кличному відмінку іменник не зміниться – мати.

Четверта відміна

До четвертої відміни належать слова середнього роду, їхня форма кличного відмінка буде збігатися з називним.

Ознайомтеся з таблицею, щоби систематизувати знання і краще запам’ятати особливості творення кличного відмінка в українській мові.

Читайте також: Морфемний розбір слів: як зробити розбір слова за будовою

Імена в кличному відмінку

Відмінкові закінчення слугують для розрізнення жіночих і чоловічих імен у кличному відмінку української мови. Ознайомтеся з порівняльною таблицею.

Тільки ім’я Олесь – Олеся в кличному відмінку має однакове закінчення -ю.

Щоби не помилятися під час творення відмінкових форм імен, можна користуватися словником-довідником «Власні імена людей» Лариси Скрипник. У ньому зібрані відомості щодо походження популярних і рідкісних імен, є інформація про їхні правильні відмінкові закінчення.

Під час звертання важливо вжити в кличному відмінку не тільки ім’я, але ї прізвище та ім’я по батькові, якщо цього потребує речення.

Читайте також: Вивчаємо морфологію: важливі відомості про прикметник

Відмінки української мови: типові завдання НМТ

Тестові завдання, пов’язані з відмінюванням слів, можна виконувати дуже швидко й не витрачати на них багато час на НМТ. Але щоби вміти це роботи, важливо багато практикуватися і тренуватися саме на схожих тестах. Тому пропонуємо дати відповіді на кілька типових завдань із минулих років.

1. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі кличного відмінка мають закінчення -е?
   
   А) Наталя, кравець, пісня, вітер;
   
   Б) Київ, душа, кобзар, земля;
   
   В) Ганнуся, Степан, сестриця, друг;
   
   Г) Оля, народ, вовк, тесляр;
   
   Д) Ілля, Назар, героїня, генерал.
2. Усі іменники в кличному відмінку мають закінчення -е в рядку:
   
   А) Колега, друг, земля, брат;
   
   Б) Швець, воля, Ілля, Богдан.
   
   В) Кравець, боєць, молодець, хлопець;
   
   Г) Полковник, майор, лейтенант, капітан;
   
   Д) Кум, син, Павло, Михайло.
3. Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку:
   
   А) Богдан, козак, син, земля;
   
   Б) Назар, Катря, пісня, школяр;
   
   В) Степан, начальник, юнак, хлопець;
   
   Г) Валерій, директор, брат, Антон;
   
   Д) Михайло, сержант, Микита, президент.

Правильні відповіді: 1 – Д, 2 – Б, 3 – Б.

Читайте також: Вивчаємо синтаксис: розбираємо речення за членами й робимо його синтаксичний розбір