Вивчаємо синтаксис: розбираємо речення за членами й робимо його синтаксичний розбір

Важливі відомості про підмет і присудок у двоскладному реченні

У цьому розділі зібрана найважливіша інформація про підмет і присудок, які є головними членами двоскладного речення. У письмовому поділі речення на елементи, підмет має підкреслюватися однією рискою, а присудок – двома паралельними рисками.

Що таке підмет?

Підмет є одним з головних членів двоскладного речення, що означає предмет, ознаку якого виражає присудок. Цей член речення відповідає на питання «хто?», «що?». Підмет – це діяч, виконавець дії або предмет, про який йде мова у реченні.

Поняття «предмет» у поданому визначенні потрібно розуміти максимально широко. Підметом можуть виражати й абстрактне поняття (Сум переповнює його душу), і опредмечену ознаку (Старе – це не гірше, ніж нове), й узагальнену дію, виражену інфінітивом (Без діла жити — тільки небо коптити).

Від підмета до присудка читач може поставити питання називного відмінка. Розглянемо приклади:

Цей член речення за способом вираження може бути простим і складеним. Простий підмет виражений одним словом – іменником чи іменною частиною мови, вжитою в значенні іменника у формі називного відмінка. Ось приклади речень, у яких простий підмет виражений:

1. Іменником: Моя вчителька допомогла мені розібратися із новою темою.
2. Займенником: Він ішов цими стежками і відчував, що це місце сили є землею його пращурів.
3. Субстантивованим прикметником чи дієприкметником: Нижчий підняв голову і подивився на вищого суворим поглядом.
4. Числівником: Троє вийшли із кімнати.
5. Інфінітивом: Рахувати – важливе уміння.

Певні труднощі можуть бути під час розрізнення двоскладних речень із присудком інфінітивом і присудком прислівником та односкладних безособових, у яких роль присудка виконує прислівник, а інфінітив є додатком. Розгляньте речення:

• Танцювати – завжди приємно;
• Нам завжди весело танцювати (безособове односкладне).

Складений підмет виражений кількома словами:

1. Кількісний числівник + іменник: Дві хмароньки пливли кудись в убранні золотім.
2. Іменник зі словом у кількісному значенні: Скільки днів пролетіло над нами.
3. Іменник у називному відмінку зі значенням обмеження + іменник у родовому відмінку: Край небосхилу жеврів над синім океаном.
4. Іменник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку із прийменником «з» зі значенням спільності: Мати із дочкою бігли лісовою стежкою і не оберталися.
5. Цитата: «У кожного своя пустеля і свої міражі» – мудро сказала Ліна Костенко.

Що таке присудок?

Є головним членом двоскладного речення. Він означає дію, стан або ознаку, яка приписується в реченні підметові. Може відповідати на такі питання:

• Що робить підмет?
• Підмет є (був, буде) яким?
• Підмет є (був, буде) ким (чим)?

Розглянемо двоскладні речення і звернемо увагу на присудки:

Присудки поділяють:

• На дієслівні та іменні (за характером морфологічного вираження);
• На прості та складені (за будовою).

Дієслівний простий присудок характеризує дію, стан, ознаку підмета: Зверху над нами синіє небо. Складений присудок має чітко визначену структуру і складається з двох компонентів: допоміжне дієслово або дієслово-зв’язка + іменна частина або дієслівний інфінітив:

• Він буде лікарем (дієслово-зв’язка+іменна частина);
• Він почав читати (допоміжне дієслово+інфінітив).

До складу дієслівного складеного присудка входять особове дієслово та інфінітив:

1. Я мрію танцювати.
2. Я починаю діяти.
3. Я зобов’язаний підстригтися.
4. Студентка почала відповідати.
5. Учні перестали слухати.

У ролі допоміжних дієслів можуть бути фазові, модальні дієслова, а також прикметники на кшталт «повинен», «змушений».

Іменник складений присудок складається із дієслова-зв’язки (бути, ставати, являти собою, становити, називатися, робити, вважатися, доводитися) та іменної частини (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієприкметник, фразеологізм):

• Вона була першою в рейтингу;
• Її мама була кардіологом;
• Був він стріляною птицею;
• Він вважався ощадливим.

Читайте також: Все про частини мови: пояснення та таблиці

Другорядні члени речення

Якщо речення складається тільки з головних членів, то його називають непоширеним. Але здебільшого структуру речення поширюють різноманітні повнозначні компоненти, які залежать від підмета або від присудка. Термін «другорядний» означає те, що член речення є залежним, а в інформативному плані він може бути навіть найважливішим у реченні. Розглянемо окремо кожен із них.

Означення

Є другорядним членом речення, який вводять у структуру речення для означення ознаки предмета. Цей другорядний член відповідає на питання «який?», «чий?». У письмовій схемі розбору речення його позначають хвилястою лінією.

Означення може залежати від підмета або присудка. Якщо воно залежить від підмета, тоді складає групу підмета. Але часто воно залежить від другорядного члена, який виражений іменником чи іншим словом, вжитим у значенні іменника. Тоді воно опиняється в групі присудка.

Проаналізуйте ці приклади.

1. Рудий хамсин у пустині разгулявся. – Означення «рудий» у цій структурі залежить від підмета «хамсин».
2. Шепоче вітер у мокрім листі. – У цьому речення означення «мокрім» залежить від обставини «в листі», яка залежить від присудка.

Означення поділяють на узгоджені та неузгоджені за характером синтаксичного зв’язку з означуваним словом

Прикладка

Різновидом означення є прикладка. Прикладкою називають означення, виражене іменником, проте узгоджене з означуваним словом у відмінку: 

• Генерал Вікентій роздивляється місцевість;
• Жив у нашій хатинці ще й котик Муркотик.

Прикладка є другою назвою, влучною характеристикою предмета. Цей різновид означення уточнює і деталізує означуване слово.

Додаток

Цей другорядний член речення вводять у структуру для означення предмета. Він завжди відповідає на питання непрямих відмінків. У схемах письмового розбору речення додаток позначають пунктиром (_ _ _ _).

Він завжди залежить від присудка: Туман огорнув низький правий берег.

Обставина

Обставина є таким другорядним членом, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину або умову дії. Обставина залежить від присудка й може відповідати на велику кількість запитань:

• Де?
• Куди?
• Як?
• Навіщо?
• Коли?

Графічно обставину позначають рискою з крапкою (_. _. _. _).

Виділяють такі різновиди обставин за значенням:

Граматична форма другорядного члена є не найважливішим критерієм для його визначення. Набагато важливішими є змістові відношення між другорядним членом і елементом (словом), з яким він синтаксично поєднується. Цей змістовий зв’язок виявляється в запитанні, яке ставимо від слова до слова.

Читайте також: Вивчаємо фонетику: уподібнення та правопис приголосних звуків

Як зробити синтаксичний розбір речення?

Пригадаємо або вивчимо послідовність синтаксичного розбору на прикладі речення:

Чи бачив хто з вас тепер грози припливи ранні?

1. Насамперед визначаємо головні члени речення. У нашому випадку – це складений підмет «хто з вас» і простий дієслівний присудок «бачив».
2. Далі шукаємо другорядні члени речення, які складають групу підмета. У цьому речення таких слів немає.
3. Після цього шукаємо обставину (тепер), додаток (припливи), означення (у цьому реченні їх два: «припливи» є узгодженим означенням, а «грози» – неузгодженим).
4. Тепер визначаємо тип речення за метою висловлювання: питальне.
5. Речення за інтонацією є неокличним.
6. Речення за будовою є простим, двоскладним, поширеним, повним, неускладненим

Синтаксичний розбір речення: зразок

Ознайомтеся ще з одним синтаксичним розбором речення, щоби краще розібратися в цій темі.

Над Києвом стоїть щаслива осінь.

Щоби правильно робити синтаксичний розбір речення, важливо знати не тільки його елементи, а й типи речень за метою висловлювання, інтонацією та будовою. Ці відомості неможливо вмістити в одній статті, тому, якщо ви маєте проблеми із синтаксисом або хочете вивчати цю дисципліну комплексно, варто звернутися до репетитора з української мови.

Учитель дізнається про проблеми, які у вас виникають та про майбутні плани, щоб з урахуванням цієї інформації розробити індивідуальний план занять. З педагогом можна легко підготуватися до семестрової контрольної із синтаксису, НМТ або ґрунтовно вивчати кожну тему. Знайти репетитора з української мови або іншої дисципліни можна на сайті BUKI.

Синтаксичний розбір речення: зразки завдань з НМТ

На НМТ часто є завдання з синтаксису. Тому пропонуємо виконати типові тести.

1. З’ясуйте, якими членами є виділені слова (цифра позначає наступне слово).
   
   (1) Я (2) менш за все (3) схильний проповідувати (4) благодушність.
   
   А) Підметом;
   
   Б) Присудком;
   
   В) Додатком;
   
   Г) Означенням;
   
   Д) Обставиною.
2. З’ясуйте, якими членами є виділені слова (цифра позначає наступне слово).
   
   (1) Тут ми (2) з Піратом і (3) кинулися (4) до моркви.

А) Обставиною;

Б) Додатком;

В) Присудком;

Г) Частиною складеного присудка;

Д) Не є членом речення (службове слово).

Правильні відповіді:

1. 1 – А;
   
   2 – Д;
   
   3 – Б;
   
   4 – В.
2. 1 – Д;
   
   2 – Г;
   
   3 – В;
   
   4 – А.

Читайте також: Правопис слів іншомовного походження