Найперше, що необхідно зазначити, - це те, що наголоси таки ТРЕБА ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ! І навіть зазубрювати. Ми достеменно не знаємо, що надалі вигадуватиме МОН, але стабільно з 2010 року в завданнях ЗНО (в усіх сесіях) є перевірка наголосів. А оскільки тепер маємо навіть перелік необхідних для запам’ятовування слів, то стає в рази легше! Варто лише вигадати найзручніший для Вас спосіб, дослухатися до порад на заняттях і, безперечно, працювати.
Мої пропозиції:
1. Проаналізуйте документ із наголосами. Зробіть різнокольорові картки (6 кольорів). Кожен колір – відповідне наголошення. Наприклад, червоний – слова із наголосом на першому складі, зелений – на другому й т.д. Так, на це треба витратити час, але результат Вас приємно здивує.
2. Можете просто оформити документ у Word, де кожна сторінка становитиме слова з наголошуваними складами. Зокрема, я вчинила саме так.
3. Просто зазубрюєте документ, адже слова розташовані в ньому за алфавітом. Проте, вимушена зауважити, що це найменш надійний спосіб, адже Ви витратите чимало часу й просуватиметесь дуже повільно.
Другий момент: загальновідомо, що наголос в українській мові – рухомий. А отже, чіткого алгоритму як такого не існує. Є приказка: «Це неможливо пояснити – це просто треба запам’ятати». Саме тому все залежить передовсім від Вашого бажання: цілком реально завчити все навіть у найкоротші терміни! Тож змиряймось і працюймо.
Які є варіанти запам’ятовування?
- У першу чергу зазбурюємо ці 5 слів, які мають подвійний наголос: алфАвІт, веснЯнИй, зАвждИ, мАбУть, пОмИлка;
- В інфінітивах дієслів (що робити? що зробити?) наголос, як правило, падає саме на суфікс –ти: перенести, перевезти, нести тощо. АЛЕ: кінчИти, закінчИти, стрибАти, застОпорити, зобразИти, залишИти, крОїти, дичАвіти, ненАвидіти, помОвчати, заіржАвіти, вИсіти;
- У віддієслівних іменниках (на кшталт «читати» – «читання» чи «проділяти» – «проділ»)наголос зазвичай падає:
· або на другий склад, тобто:
− саме на ту голосну, яка за собою «тягне» подовжений приголосний (власне, тому і відбувається подовження): зібрання, завдання, обрання, навчання, пізнання, читання, поняття. АЛЕ: зубОжіння (бо «Бог»), уподОбання;
− перЕкис, перЕпад, перЕпис, АЛЕ: перелЯк, вимОга.
· або на перший склад, а саме: на префікс, бо відбулася частиномовна трансформація, тож і наголос трішки перекочував. Таких слів кількісно БІЛЬШЕ: випадок, відгомін, заставка, застібка, закрутка, запонка загадка, подруга, позначка, приморозок, причіп тощо. Виділені слова рекомендую запам’ятовувати саме в такому заримованому порядку;
- Дієприкметники – завжди перший склад (пІдданий, кОпчений), прикметники та іменники – другий (піддАний, копчЕний).
- Одиниці вимірювання завжди наголошуються на –мЕтрах, а вимірювальні прилади – на склад раніше: сантиметр, дециметр, кілометр. АЛЕ: цЕнтнер, барометр, термометр. а вимірювальні прилади – на склад раніше: сантиметр, дециметр, кілометр. АЛЕ: цЕнтнер, барОметр, термОметр.
- Прикметники традиційно наголошуються на закінченні: фаховий, чарівний, черговий, пітний, котрий, добовий, щодобовий, роздрібний, тім’яний, текстовий тощо. АЛЕ іноді наголос може лишатися або:
- на корені слова (тИгровий, кОсий, пЕкарський, рИнковий, пІдлітковий, вишИваний, корИсний, ненАвисний, заіржАвілий, украЇнський, стовідсОтковий, сільськогосподАрський, визвОльний, зрУчний);
- на суфіксі, особливо це стосується складних (похідних) чи запозичених прикметників (магістЕрський, одноразОвий, багаторазОвий, порядкОвий, бурштинОвий, болотИстий, шовкОвий, тисОвий, крицЕвий, копчЕний тощо).
- Числівники – це пекло :) , тому наголошуємо або на «ад», або на «деСят», тобто за будь-яких випадків - на третьому складі: одинадцять, чотирнадцять, шістдесят.
- Іншомовні запозичення найчастіше наголошуємо на третьому складі (металургія, травестія, кулінарія), АЛЕ: індУстрія (бо «industrial»).
- Принцип «не так, як у російській мові» і «не так, як на Західній Україні»: вербА, кАмбала, кропивА, ненАвисть, цемЕнт, фенОмен, ціннИк, чорнОслив, чорнОзем, піалА тощо.
- Запам’ятати назавжди: лише вІрші, лише вИпадок (бо випАдок=припАдок).
Решту слів, дорогі абітурєнти, варто просто завчити. Це не є погано, адже тренуємо в такий спосіб свою пам’ять і комунікативні навички .
Підсумовуючи, з учнями я намагаюсь двічі опрацювати документ МОН (вони самі визначають спосіб запам’ятовування, щоуроку ми пишемо диктант із 20 слів, який я складаю і відтак проговорюємо ті алгоритми, які працюють).
Потім ми тренуємось «Як на ЗНО»: вирішуємо 10 гугл-анкет у формі тестувань.
Фінальне випробування – 26 питань за завданнями з наголосами із ЗНО всіх сесій попередніх років, починаючи від 2006.
Як показує досвід, цілком реально опрацювати всі наголоси в ідеалі за 2,5 місяці.
Сподіваюсь, мої поради допоможуть Вам систематизувати матеріал якнайкраще!
Успіхів! Лупаймо сю скалу! (с)
