Людина щодня потрапляє в ситуацію вибору доречних слів і висловів. Під час привітання на уроці з учителем школяр вживає «Вітаю», а коли зустрічає однолітків на вулиці каже «хелло» або «здоров був». Тому важливо знати особливості стилів мовлення, щоби правильно добирати мовні засоби під час кожного конкретного випадку. Із цієї статті ви дізнаєтеся або пригадаєте найважливіші відомості про стилістику як науку і стилі мовлення.
Стилістика: коротко про науку і її функції
Власне, є мовознавча наука, яка досліджує закономірності вибору мовних засобів, залежно від ситуації або сфери використання мови. Саме це і є стилістика. Тому стилістика – це один з розділів мовознавства, який займається дослідженням закономірностей функціонування мови та закономірностей використання засобів мови у визначених випадках спілкування.
Для прикладу, пригадаймо ситуацію вітання. Залежно від того, з ким нам випадає вітатися, ми вибираємо різні етикетні формули. «Добрий день», вітаємося з учителькою, «привіт» відповідаємо на привітання однокласників, а в різдвяні слова священник вітається з громадою словами «Христос народився». Тож за певною ситуацією закріплено певні етикетні формули, порушення яких призводить до комунікативних провалів.
Так само узгоджуються із ситуацією, у якій функціонує мова, вибір того чи іншого слова з ряду синонімів. Наприклад «говорити» є нейтральним словом, «ректи» – застарілим, «мовити» – урочистим, «балакати» – розмовним, «патякати» – просторічно-зневажливим. Уживання слова «патякати» в тексті підручника з історії було б недоречним, особливо, якщо йдеться про засади діяльності Першої політичної української партії в підросійській Україні.
Вибір мовних засобів зумовлений багатьма чинниками, які, зазвичай, узагальнюють питаннями:
- Хто?
- Що?
- Кому?
- Де?
- Навіщо говорить?
Відповіді на ці питання окреслюють сферу використання мови, яка і визначає вибір певних мовних засобів, що лежать в основі функціонального стилю.
Що таке стиль мовлення?
Різні сфери використання мови обслуговують її різні стилі. Найважливішим поняттям стилістики є стиль.
Стилем мови називають комплекс засобів, під час вибору яких зважають на зміст, характер і мету висловлення. У свою чергу функціональний стиль є різновидом мовлення, якому властиві лексичні, фразеологічні, орфоепічні, морфолого-синтаксичні засоби.
Підсумуємо. Стилістика займається вивченням стилістичної диференціації мови, її функціональних стилів. Ця мовознавча наука про виразові засоби мови, а саме про ті елементи, що нашаровуються на власне вираження думки, супроводжують як тло зміст висловлювання, емоційно-експресивні та оцінні компоненти мовлення.
Виокремлюють такі стилі мовлення:
- Офіційно-діловий.
- Науковий.
- Публіцистичний.
- Конфесійний.
- Художній.
- Розмовний.
Усі функціональні стилі в українській мові не відособлені один від одного, вони можуть містити у собі елементи інших стилів. Та варто розуміти, що основою кожного стилю мовлення є загально мовні засоби, які ще називають міжстильовими. Але кожен стиль унікальний і вирізняється властивими тільки йому специфічними елементами.
Розберемо докладніше ознаки кожного функціонального стилю.
Офіційно-діловий стиль
Тексти офіційно-ділового стилю використовуються для закриття потреб писемного і, іноді – усного спілкування в державному, суспільному, політичному, господарському житті, у ділових стосунках між інституціями, установами, громадській діяльності певних членів громади.
Основною метою цих текстів є повідомлення та інформування. З офіційно-діловим стилем люди «зустрічаються» в текстах указів, законів, наказів, звітів, ухвал, розпоряджень, у діловому листуванні.
До найпомітніших особливостей офіційно-ділового стилю належить:
- Високий ступінь стандартизації мовних засобів, струнка логіка викладу.
- Брак образності та емоційності.
- Часте вживання безособових і наказових форм.
- Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні.
- Застосування особливої термінології та специфічної синтаксичної конструкції, кліше, тобто сталих формул, закріплених за певними ситуаціями: високі договірні сторони, укладання угоди, з огляду на зазначене вище, згідно з указом, відповідно до статті.
- З метою чіткої організації текст часто поділяють на параграфи, пункти, підпункти.
- Найхарактернішими реченнями є прості, поширені, але є і складні речення із сурядним і підрядним зв’язком.
- Дієслова в офіційно-діловому стилі вживаються здебільшого у формі теперішнього часу. Наприклад: ведеться розслідування, провадиться набір.
- У тексті немає позиції автора і його індивідуальних виражальних рис.
Для текстів офіційно-ділового стилю вкрай важлива документація тверджень, точність формулювань, не припускається двозначність сприймання змісту.
Офіційно-діловий стиль: приклад
Науковий стиль
Науковий стиль – це той стиль, з яким учні стикаються майже щодня. У науковому стилі написані тексти шкільних підручників, інша навчальна література, рецензії, доповіді, статті, тези. Наукові тексти теж мають на меті повідомлення, інформування. У них міститься наукова інформація, тому для цього стилю характерним є вживання чималої кількості термінів із певних галузей знань.
До мови наукової літератури висувають особливо суворі вимоги в дотриманні норм, що сприяє логічності. Важливою ознакою наукового стилю є нахил до складних речень із розгалуженою системою різних видів підрядності, вставних і вставлених конструкцій.
Залежно від конкретних завдань і сприймачів інформації, науковий стиль можна поділити на такі підстилі. Науковий текст може бути написаний у:
- Суто науковому стилі;
- Науково-популярному стилі;
- Науково-публіцистичному стилі;
- Науково-навчальному стилі;
- Виробничо-технічному стилі.
Кожному з цих різновидів властиві індивідуальні виражальні засоби і ті засоби, які є спільними для наукового стилю загалом.
Науковий стиль: приклад
Навіть цей невеликий фрагмент із підручника фізики насичений термінами. Речення пов’язані відношеннями наслідку та причини. Слова вживаються в прямому значенні, немає авторської індивідуальності.
Читайте також: Правопис слів іншомовного походження
Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль – це стиль, пов’язаний зі сферою масової комунікації. З урахуванням призначення цього стилю (формування громадської думки), його визначальною рисою є вдале поєднання логічності викладу з емоційно-експресивним забарвленням.
Ще однією характерною ознакою публіцистичного стилю є орієнтація на усне мовлення, елементи якого виступають не лише у ролі експресивних засобів, а є також одним із прийомів зацікавлення читачів, слухачів, глядачів.
Поширене використання діалогічної форми мовлення, з допомогою якої увиразнюється авторський монолог. Цьому стилю також притаманні:
- Чіткі політичні оцінки;
- Присутність автора й широкий вияв його індивідуальності.
Провідними жанрами цього стилю є стаття, нарис, репортаж, замітка, інтерв’ю, фейлетон, публічний виступ, дебати, пресконференція.
Публіцистичний стиль: приклад
У цьому тексті яскрава авторська позиція. Текст неймовірно експресивний, побудований на метафоричності.
Конфесійний стиль
Цей стиль мовлення є одним із найдавніших. Він обслуговує релігійні потреби людини. Тексти конфесійного стилю використовують у богослужінні (молитви, тематичні книги) та проповіді. Мова кульових творів, апелюючи до духовних переживань людини, є дуже образною і піднесеною. У ній багато алегорій, перифраз.
Конфесійний стиль вирізняється своїми синтаксичними прикметами. Найвиразніша з них – інверсійний порядок слів у реченні і словосполученні, що увиразнює урочисту піднесеність мов (Матір Божа, Син Божий, Господь Всемогутній).
Конфесійний стиль: приклад
Художній стиль
Художній стиль – це завершальний у цьому матеріалі представник книжних стилів. Він є складним сплавом, що має на меті відображення всього багатства національної мови. У художньому стилі можуть поєднуватися елементи будь-яких стилів літературної мови, автори у разі потреби використовують діалектизми, жаргонізми та інших складники, щоби яскравіше і точніше мистецько зобразити дійсність, колорит епохи або певної місцевості, індивідуальних рис персонажів.
У цьому стилі вирізняються засади організації мовних засобів у прозі, поезії, драматургії, кожен із яких так само характеризується розмаїттям жанрових особливостей.
Мовні засоби у художньому стилі використовуються для образного відтворення дійсності, тобто змалювання життя через образи, втілені в слові. Тому найхарактернішою ознакою мови художнього стилю є гранично чуттєва конкретність під час відтворення образів людей та явищ навколишньої дійсності, глибока виразність, емоційність, картинна мальовничість.
У цьому стилі відчувається присутність автора і його індивідуальність.
Художній стиль: приклад
У цьому уривку повісті Михайла Коцюбинського надзвичайно багато образних засобів (епітети, метафори, порівняння.
Читайте також: Що таке цитата, та як правильно її оформити в тексті
Розмовний стиль
Розмовний стиль є найдавнішим стилем будь-якої національної мови, оскільки виконує функцію спілкування. Розмовним стилем користуються в побуті, у неофіційному й офіційному спілкуванні. Розмаїття ритміко-мелодійних варіацій, неодноманітність, що відтворює природну безпосередність мовців, є інтонаційною особливістю цього стилю.
Для нього також характерна велика кількість експресивних та емоційно-оцінних слів. Використовуються і просторічні елементи.
Із погляду синтаксису, для розмовного стилю характерне широке використання неповних та еліптичних речень, наявність стереотипних конструкцій, що не створюються кожного разу, а відтворюються.
Розмовне мовлення здебільшого спонтанне, тобто безпосереднє, непідготовлене. Його компонентами є позамовні елементи: міміка, жести, конкретна ситуація.
Синтаксична побудова розмовного стилю залежить від кількості мовців, Це або монолог, або діалог, або полілог.
Розмовне мовлення функціонує усно, але є і жанри писемні, які реалізуються засобами розмовного стилю. Це, наприклад, листування в соціальних мережах або смс-повідомлення в месенджерах. Також на зразки розмовного мовлення багаті твори художньої прози.
Розмовний стиль: приклад
У цьому уривку відтворено усне мовлення. Свідченням цього є просторічні (драстуйте) слова й діалектні («сидю» – ознака південного українського діалекту). У тексті є короткі еліптичні й неповні речення. Це підпорядковано меті, яку мав письменник. Він розповідає, картинно малює спілкування рибалок. А без розмовного мовлення читач не повірив би в природність цієї картини.
Стилі мовлення: таблиця
Таблиці є зручним форматом подачі матеріалу. Вони допомагають швидше розібратися в новій темі і краще її запам’ятати. Ось таблиця стилів мовлення, яка стане в пригоді під час підготовки до контрольної або тестування.
|
Назва стилю мови |
Сфера використання |
Мета |
Жанри |
Ознаки стилю |
|
Офіційно-діловий |
Державне, суспільне, політичне, господарське життя, ділові стосунки між інституціями |
Повідомлення, інформування |
|
|
|
Науковий |
Наука |
Повідомлення, інформування |
|
|
|
Публіцистичний |
Масова комунікація |
Інформування та вплив на громадську думку |
|
|
|
Конфесійний |
Релігійна сфера |
Вплив, спілкування з вищими силами |
|
|
|
Художній |
Художня література |
Справити враження, естетичне задоволення, вплиа |
|
|
|
Розмовний |
Побут |
Спілкування |
Жанри побутового спілкування (телефонна розмова, теревені) |
|
Якщо ви хочете ще більше дізнатися про стилі мовлення або комплексно вивчати українську мову, підготуватися до важливої контрольної або НМТ, варто розпочати займатися з репетитором з української мови.
Знайти репетитора з будь-якої дисципліни, який спеціалізується на вашому запиті, можна на сайті BUKI.
