Початок кар’єри у Front-end: чим займається розробник і як отримати перший оффер

Хто такий front-end розробник?

Front-end developer – це спеціаліст, який займається розробкою інтерфейсу сайту / застосунку та функцій, які працюють на клієнтській стороні сайту. Фахівець створює ту частину застосунку чи сайту, з якою стикається і взаємодіє користувач: головне меню, кнопки на сторінці, бічне меню, анімація.

Завдання фронтенд розробника – пов’язати створений макет вебсайту (який створив UI/UX-дизайнер) із серверною частиною, за яку відповідальний backend-розробник.

Читайте також: Вступ на інформаційні технології у 2024 році

Що має знати фронтенд розробник: покроковий план навчання

Цей розділ стане в пригоді початківцям і людям, які тільки планують «входити» у фронтенд. Це своєрідний чек-лист, який має опанувати і знати front-end developer, щоби впевнено себе відчувати в цій сфері.

Особливо актуально це для людей, які самостійно вивчають фронтенд. Зазвичай у них відірвані знання, тобто певні розділи вони знають впевнено, а про деякі навіть не чули, і це заважає їм рости як професіоналам.

Читайте також: Як написати СV для вступу за кордон?

Як працює інтернет

Важливо розуміти, як працює інтернет, на рівні «від проводів до протоколів HTTP». Ці знання дадуть змогу впевнено себе відчувати й не працювати з умовною магією. Коли в розробника є розуміння фундаментальних речей, йому набагато легше працювати.

Ось покликання на цікаву й пізнавальну статтю про HTTP. Варто одразу зазначити, що навчальна література і профільні статті здебільшого з’являються спочатку англійською мовою. І, якщо чекати перекладу рідною мовою, можна не встигнути за динамічним світом IT. Тому знання англійської мови для айтівця таке ж важливе, як і профільні знання.

Високий рівень англійської дасть змогу швидше увійти у світ IT і надасть безумовну перевагу на співбесіді, особливо, якщо людина володіє профільною термінологією і здатна проводити переговори з іноземними компаніями бізнес-англійською.

Підтягнути англійську до необхідного рівня і вивчити важливі розділи мови допоможе репетитор з англійської мови. Учитель дізнається цілі навчання і з урахуванням побажань учня розробить індивідуальний план роботи.

Знайти репетитора з англійської чи іншої дисципліни можна на сайті BUKI.

HTML

Без HTML нікуди, бо на ньому будуються майже всі сайти в інтернеті. Потрібно зрозуміти ідею HTML, освоїти його базові принципи. Акцент варто зробити на:

• Формах, тому що досить часто їх обходять стороною і не показують, наскільки потужними вони можуть бути;
• Доступності для людей із вадами зору. Наприклад, якщо прописуємо дату і «обгорнемо» її певним тегом, комп’ютер буде розуміти, що це таке, і читалки зможуть доповісти своєму користувачу, що це дата і яка саме це дата.

CSS

Здебільшого всі курси й посібники об’єднують HTML і CSS в один розділ. Тобто, HTML – це каркас, а CSS – це можливість покращити, апгрейдити його. У CSS потрібно розібратися з усіма базовими речами для стилізації: як будуються класи, як відбувається їхня пріоритизація. Важливо освоїти гріди і флекси, це дасть змогу зробити сайт на багато різних девайсів під різну ширину з мінімальними проблемами.

CSS із часом набуває всі більше крутого функціоналу, і тому стають усе менш потрібні певні його препроцесори. Але знати про них важливо:

1. Less.
2. Sass.
3. POSTCSS.

Препроцесори CSS дають змогу не повторювати код. Варто ознайомитися хоча б із їхнім базовим функціоналом.

Методології верстки

Це певні правила. Наприклад, як мають називатися класи, як вони мають підставлятися, щоб кожен елемент був очікувано на своєму місці. Без використання певної методології працювати неможливо.

Якщо програміст не використовує вже існуючу, тоді він створює власну. Але щоб своя методологія не була хаотичною і незрозумілою, необхідно вивчити ті, які вже є, найпопулярніші – це BEM, Atomic CSS. Окрім них, є ще багато відомих, адже чи не кожен великий сайт створює власну методологію верстки.

CSS фреймворки

Вони дають змогу мати певний каркас і працювати в рамках нього. Часто CSS фреймворки мають власну бібліотеку компонентів. Буде корисно ознайомитися, як інші організовують свої каркаси, використовувати ці каркаси й бути набагато продуктивнішим, чим у випадку, якщо писати все з нуля. Фреймворки, з якими обов’язково треба познайомитися – Bootstrap, Bulma, Tailwind.

JavaScript

Чим краще ви розберетеся в ньому, тим продуктивнішим ви будете. Фронтенд розробнику основний акцент під час вивчення JavaScript потрібно зробити на маніпуляції з DOM. Також важливо зрозуміти, що таке:

• Event Bubbling;
• Scope;
• Prototype;
• Shadow DOM.

Взаємодія із сервером

Після того, як розібралися з основами JavaScript, потрібно освоїти спілкування із сервером. Це може бути RESTful API або GraphQL. Необхідно розібрати ідеологію кожного з них і навчитися працювати.

Окремо варто зупинитися на WebSocket. Здебільшого запити – це клієнт питає щось у сервера. А WebSocket-и дають змогу сервера щось передати клієнту. Так здебільшого працюють месенджери.

Пакетний менеджер або npm

Пакетний менеджер дає змогу встановити всі необхідні бібліотеки, фреймворки, які необхідні для роботи. Без нього довелося б це все викачувати в архівах, а будь-яке б оновлення було б мукою.

Колись у JavaScript було багато пакетних менеджерів, наразі залишився найпопулярніший – npm, і його можуть використовувати фронтенд- і бекенд-девелопери.

Під час ознайомлення із цим пакетним менеджером, варто розібратися:

• Як установлювати пакети;
• Як видаляти пакети;
• Як оновлювати пакети;
• Як писати свої модулі;
• Як запускати скріпти.

Збірка коду

Збірники проєктів призначені для максимально компактної збірки коду, безлічі HTML-файлів, стилів, картинок і подальшого розміщення на сервері.

Найпопулярніший із них – це Webpack. Також можете ознайомитися із Vite, він останнім часом також набирає обертів. Є ще чимало збірників, але суть у них однакова – ваш код із багатьох файлів і зі складною ієрархією та структурою перетворюється в більш компактний для швидкого опрацювання сервером. Код у компактному вигляді зручно заливати й також змінювати, усі зміни будуть автоматично підтягуватися в браузер без перезавантаження.

Якщо людина вчиться з нуля, то на цьому етапі вона вже вміє робити повноцінні сайти й гарно їх заливати на продакшн.

Оптимізація

Оптимізацію можна робити у двох напрямах:

1. Оптимізація швидкості завантаження. Але працюючи у фронтенді, неможливо сильно впливати на сервер, але можна зробити певні дооптимізації на своїй стороні. Наприклад, запустити запити паралельно.
2. Оптимізація швидкості роботи. Є багато інструментів, які дають змогу вимірювати цю швидкість, але зверніть увагу на Google Lighthouse і Google DevTools. Якщо програміст освоїть DevTools, він буде працювати набагато краще і продуктивніше.

Тестування

Коли фронтенд девелопер уміє писати тести, він додатково вчиться краще структурувати код.

Typescript

Наступний етап – робота з типізацією. У JavaScript типізації немає, тому розробили Typescript, оскільки величезні проєкти було складно підтримувати без типізації.

Типізація дає змогу середовищу розробки краще розуміти ваш код і побачити певні баги не на етапі продакшену, а ще на етапі написання.

PWA

Цей інструмент дає змогу робити із сайту майже повноцінний застосунок.

Фреймворки

З фреймворків найпопулярніша трійця – це React, Vue та Angular. Варто спробувати написати простенький проєкт на кожному з них для того, щоби базово зрозуміти їхню ідеологію і знати, який із них краще для того чи іншого випадку.

Не обов’язково все це освоїти, щоб знайти першу роботу. Це можна робити й поступово, паралельно працюючи. Але чим більше ви будете знати і вміти, тим вища у вас буде заробітна плата й тим легше вам буде працювати над першими проєктами.

Читайте також: Як перестати прокрастинувати: поради та корисні додатки